Матей 14

Біблія	Pattloch Bibel
1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,	1 In jener Zeit hörte der Fürst Herodes die Kunde von Jesus und sagte zu seinen Leuten:
2 і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!»	2 "Das ist Johannes der Täufer; er wurde von den Toten auferweckt, und darum wirken die Wunderkräfte in ihm."
3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;	3 Herodes hatte nämlich den Johannes ergreifen, fesseln und ins Gefängnis setzen lassen wegen der Herodias, der Frau seines Bruders Philippus.
4 Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати.»	4 Denn Johannes hatte zu ihm gesagt: "Es ist dir nicht erlaubt, sie zu haben."
5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.	5 Er wollte ihn töten, doch fürchtete er das Volk, weil es ihn für einen Propheten hielt.
6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;	6 Am Geburtstag des Herodes aber tanzte die Tochter der Herodias inmitten der Gäste und fand das Wohlgefallen des Herodes.
7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.	7 Deshalb versprach er ihr mit einem Schwur, er wolle ihr geben, was sie auch begehren werde.
8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.»	8 Sie aber, von ihrer Mutter angestiftet, sagte: "Gib mir auf dieser Schüssel hier das Haupt des Johannes des Täufers!"
9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —	9 Da wurde der König bedrückt; jedoch um der Schwüre und der Tischgenossen willen befahl er, es ihr zu geben.
10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці.	10 Und er sandte hin und ließ Johannes im Kerker enthaupten;
11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.	11 sein Haupt aber wurde auf einer Schüssel gebracht und dem Mädchen gegeben, und sie brachte es ihrer Mutter.
12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.	12 Da kamen seine Jünger, nahmen seinen Leib, begruben ihn und gingen hin und meldeten es Jesus.
13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.	13 Als Jesus das hörte, zog er sich von dort in einem Schiff zurück an einen einsamen Ort, ganz für sich allein. Die Volksscharen aber erfuhren es und folgten ihm zu Fuß aus den Städten nach.
14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.	14 Als er ausstieg, sah er das viele Volk, bekam Mitleid mit ihnen und machte ihre Kranken gesund.
15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.»	15 Bei Anbruch des Abends traten seine Jünger zu ihm und sagten: "Die Gegend ist abgelegen, und die Zeit ist vorgeschritten; entlasse das Volk, daß es in die Dörfer gehe und sich etwas zum Essen kaufe!"
16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»	16 Jesus aber sprach zu ihnen: "Sie haben nicht nötig, wegzugehen; gebt ihr ihnen zu essen!"
17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.»	17 Sie antworteten ihm: "Wir haben nur fünf Brote hier und zwei Fische."
18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.»	18 Da sprach er: "Bringt sie mir her!"
19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.	19 Und er ließ das Volk auf dem Rasen sich lagern, nahm die fünf Brote und die zwei Fische, blickte zum Himmel auf, sprach den Segen, brach die Brote und gab sie den Jüngern; die Jünger aber gaben sie dem Volke.
20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.	20 Und sie aßen alle und wurden satt, und sie hoben von dem, was an angebrochenen Stücken übrigblieb, zwölf Körbe voll auf.
21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.	21 Es waren derer, die gegessen hatten, etwa fünftausend Männer, Frauen und Kinder nicht gerechnet.
22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.	22 Sogleich drängte Jesus seine Jünger, in das Schiff zu steigen und ihm an das andere Ufer vorauszufahren, bis er das Volk entlassen habe.
23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.	23 Nach Entlassung des Volkes stieg er für sich allein auf den Berg, um zu beten; als es schon spät wurde, war er allein noch dort.
24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.	24 Das Schiff hatte sich schon viele Stadien vom Lande entfernt und wurde von den Wogen sehr bedrängt; denn es herrschte Gegenwind.
25 О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.	25 Um die vierte Nachtwache jedoch kam er, auf dem See einhergehend, zu ihnen.
26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. «То привид!» — заговорили й закричали з переляку.	26 Als die Jünger ihn auf dem See einhergehen sahen, entsetzten sie sich in der Meinung, es sei ein Gespenst, und vor Furcht schrien sie.
27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!»	27 Sogleich aber redete Jesus sie an: "Seid getrost; ich bin es! Fürchtet euch nicht!"
28 Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!»	28 Da entgegnete ihm Petrus und sprach: "Herr, wenn du es bist, so laß mich hinkommen zu dir über das Wasser!"
29 «Підійди!» — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;	29 Er sagte: "Komm!" Und Petrus stieg aus dem Schiff, ging über das Wasser und kam auf Jesus zu.
30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!»	30 Als er aber den starken Wind sah, fürchtete er sich, und da er anfing zu sinken, rief er: "Herr, hilf mir!"
31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре; чого засумнівався?»	31 Sogleich streckte Jesus seine Hand aus, ergriff ihn und sagte zu ihm: "Du Kleingläubiger! Warum hast du gezweifelt?"
32 І як увійшли до човна, вітер ущух.	32 Und da sie in das Schiff gestiegen waren, legte sich der Wind.
33 А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: «Ти істинно — Син Божий!»	33 Die aber im Schiffe waren, fielen vor ihm nieder und sagten: "Wahrlich, du bist Gottes Sohn!"
34 І перепливши, прибули в землю генезаретську.	34 Als sie hinübergefahren waren, gingen sie in Genesareth an Land.
35 Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих	35 Da die Leute jenes Ortes ihn erkannten, schickten sie in der ganzen Gegend umher, und man brachte alle Kranken zu ihm,
36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.	36 und sie baten ihn, nur den Saum seines Kleides anrühren zu dürfen; und alle, die ihn anrührten, wurden gesund.