Матей 8

¹ Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.

² І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.»

³ Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази.

⁴ Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.»

⁵ Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:

⁶ «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.»

⁷ Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його.»

⁸ Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.

⁹ Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.»

¹⁰ Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.

¹¹ Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,

¹² а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.»

¹³ І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години.

¹⁴ А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.

¹⁵ Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.

¹⁶ І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,

¹⁷ щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.»

¹⁸ Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.

¹⁹ І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.»

²⁰ А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.»

²¹ Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.»

²² Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.»

²³ Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.

²⁴ Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.

²⁵ Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»

²⁶ А він до них каже: «Чого ви лякливі, маловіри?» Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.

²⁷ І здивувались люди та й заговорили між собою: «Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?»

²⁸ Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.

²⁹ І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»

³⁰ Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.

³¹ Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.»

³² «Ідіть» — сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.

³³ А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.

³⁴ Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.