Сирах 48

Біблія	Le Sainte Bible Fillion
1 І з’явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.	1 Le prophète Elie se leva ensuite comme un feu, et sa parole brûlait comme une torche.
2 Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.	2 Il amena contre eux la famine, et ceux qui l'irritaient par leur envie furent réduits à un petit nombre, car ils ne pouvaient supporter les préceptes du Seigneur.
3 Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.	3 Par la parole du Seigneur, il ferma le ciel, et il fit tomber trois fois le feu du ciel.
4 Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?	4 C'est ainsi qu'Elie acquit de la gloire par ses miracles. Qui donc peut se glorifier comme toi,
5 Збудив єси мертвого з смерти і з аду — Всевишнього словом.	5 toi qui as fait sortir un mort des enfers et l'as arraché au trépas par la parole du Seigneur Dieu;
6 Ти скинув царів на загибель, прославлених — з їхнього ложа.	6 toi qui as pécipité les rois dans la ruine et qui as brisé sans peine leur puissance, et qui as fait tomber les superbes de leur lit;
7 Ти чув на Синаї докори, на Хориві — вирок відплати.	7 toi qui entends la sentence sur le Sinaï, et les arrêts de la vengeance sur l'Horeb;
8 Ти помазав царів на відплату, а й пророків — своїх наступників.	8 toi qui sacres les rois pour le châtiment, et qui laisses après toi des prophètes pour te succéder;
9 Полум’яний вихор вхопив тебе — колісниця з вогненними кіньми.	9 toi qui as été enlevé dans un tourbillon de flammes, sur un char traîné par des chevaux de feu;
10 Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.	10 toi dont il est écrit qu'au temps des jugements tu viendras adoucir la colère du Seigneur, réconcilier le coeur du père avec le fils, et rétablir les tribus d'Israël?
11 Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.	11 Bienheureux ceux qui t'ont vu, et qui ont été honorés de ton amitié.
12 Такий був Ілля, вхоплений вихорем, — а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.	12 Car, pour nous, nous vivons seulement pendant cette vie; mais après la mort nous n'aurons pas un pareil nom.
13 Ніяке слово його не перевищило, — а й по смерті його тіло пророкувало.	13 Elie fut dérobé par le tourbillon, mais Elisée a été rempli de son esprit. Pendant sa vie, il ne redouta pas les princes, et nul ne triompha de lui par sa puissance.
14 Він і за життя творив чудеса, — а й при смерті діла його дивні.	14 Rien ne le domina jamais, et après sa mort son corps prophétisa.
15 Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, — аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.	15 Pendant sa vie il fit des prodiges, et après sa mort il opéra des merveilles.
16 Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи.	16 Mais malgré tout cela le peuple ne fit pas pénitence, et ils ne se sont point retirés de leurs péchés, jusqu'à ce qu'ils eussent été chassés de leur patrie et dispersés sur toute la terre.
17 Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.	17 Il n'est demeuré qu'un très petit reste du peuple, avec un prince de la maison de David.
18 За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, — той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.	18 Quelques-uns d'entre eux firent ce qui plaisait à Dieu, mais les autres commirent beaucoup de péchés.
19 Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:	19 Ezéchias fortifia sa ville, et il fit venir l'eau à l'intérieur; il creusa le roc avec le fer, et bâtit un réservoir pour l'eau.
20 візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, — і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.	20 Durant son règne, Sennachérib monta et envoya Rabsacès, qui éleva sa main contre eux, étendit sa main contre Sion, et s'enorgueillit de sa puissance.
21 Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.	21 Alors l'effroi leur saisit le coeur et les mains, et ils furent dans la douleur comme une femme qui enfante.
22 Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, — як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.	22 Ils invoquèrent le Seigneur miséricordieux, et, étendant leurs mains, ils les élevèrent au ciel, et le Saint, le Seigneur Dieu, écouta aussitôt leur voix.
23 Відступило за днів його сонце, — і цареві життя він продовжив.	23 Il ne se souvint plus de leurs péchés, et ne les livra point à leurs ennemis; mais il les purifia par les mains d'Isaïe, le saint prophète.
24 Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.	24 Il renversa le camp des Assyriens, et l'Ange du Seigneur les tailla en pièces;
25 Аж до вічности об’явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!	25 car Ezéchias fit ce qui plaisait à Dieu, et il marcha courageusement dans la voie de David son père, que lui avait recommandée Isaïe, le grand prophète, fidèle en présence de Dieu.
	26 De son temps, le soleil retourna en arrière, et il prolongea la vie du roi.
	27 Par un grand don de l'Esprit, il vit la fin des temps, et il consola ceux qui pleuraient dans Sion. Jusqu'à la fin des temps
	28 il montra ce qui devait arriver, et les choses cachées avant qu'elles s'accomplissent.