Сирах 48

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 І з’явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.	1 E levossi Elia profeta sì come fuoco, e la sua parola ardeva sì come fiaccola.
2 Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.	2 Lo quale indusse in loro fame, e per sua invidia pochi sono fatti perseguitatori di colui; però che loro non potevano sostenere li comandamenti di Dio.
3 Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.	3 Nella parola di Dio ritenne (Elia) il cielo; elli gittoe [tre volte] da sè il fuoco della terra.
4 Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?	4 Così fu amplificato Elia nelle maraviglie sue. E chi poteva gloriarsi come tu?
5 Збудив єси мертвого з смерти і з аду — Всевишнього словом.	5 Che traesti il morto dello inferno della sorte della morte nella parola del Signore Iddio?
6 Ти скинув царів на загибель, прославлених — з їхнього ложа.	6 Il qual conducesti li re infino alla morte, e di lieve spezzasti la loro potenza, e li gloriosi del suo letto?
7 Ти чув на Синаї докори, на Хориві — вирок відплати.	7 Lo quale odi il giudicio in Sina, e in Oreb li giudicii della difensione?
8 Ти помазав царів на відплату, а й пророків — своїх наступників.	8 Il quale ungi li re a penitenza, e fai (Eliseo) profeta successore dopo te?
9 Полум’яний вихор вхопив тебе — колісниця з вогненними кіньми.	9 Che fosti ricevuto nello avvolgimento del fuoco, nel carro de' cavalli del fuoco?
10 Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.	10 Il qual se' scritto nelli giudicii de' tempi per mitigare la iracundia di Dio, e riconciliare il cuore del padre al figliuolo, e restituire le tribù di Iacob (a Dio)?
11 Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.	11 Beati sono coloro che ti viddero, e che sono (fatti belli e) ornati nella tua amicizia.
12 Такий був Ілля, вхоплений вихорем, — а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.	12 Però che noi (presenti) per la vita solamente viviamo; ma dopo la morte non sarà cotale la fama nostra.
13 Ніяке слово його не перевищило, — а й по смерті його тіло пророкувало.	13 Elia fu coperto nelli turbini, e in Eliseo fu compiuto lo spirito di Elia; nelli suoi dì non temè il principe. e niuno in potenza vinse lui.
14 Він і за життя творив чудеса, — а й при смерті діла його дивні.	14 Nè alcuna parola il soperchioe; il suo corpo morto profetoe.
15 Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, — аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.	15 Nella vita sua fece miracoli, e nella morte fece maraviglie.
16 Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи.	16 Per tutte queste cose non si pentì lo popolo, e non si partirono dalli loro peccati, insino a tanto che loro non furono cacciati della terra sua, e furono sparti in ogni terra;
17 Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.	17 e molta poca gente rimasa, e principe nella casa di David.
18 За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, — той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.	18 Alcuni di loro feciono quello che piacque a Dio; ma gli altri commisono molti peccati.
19 Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:	19 Ezechia guarnie la cittade sua, e indusse in mezzo d'essa l'acqua, e con ferri cavoe la rupe, ed edificoe pozzo all'acqua.
20 візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, — і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.	20 Nelli dì di colui montoe Sennacherib, e mandoe Rabsace, e levoe la mano sua contro a coloro, e per la sua potenza fatto è superbo.
21 Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.	21 Allora si mossono li cuori e le mani loro, e doleronsi sì come femine partorienti.
22 Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, — як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.	22 Invocarono il misericordioso Dio, e aprendo le mani levarono al cielo; il Signore Iddio udie tosto la voce loro.
23 Відступило за днів його сонце, — і цареві життя він продовжив.	23 Non si ricordò del peccato loro, e non diede loro alli nimici loro, ma purgolli nelle mani del santo profeta Isaia.
24 Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.	24 Gittoe in terra (li campi e) l'oste delli Assirii, e l'angelo del Signore attritoe li Assirii.
25 Аж до вічности об’явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!	25 Però che Ezechia fece quello che piacque a Dio, e andoe fortemente nella via di David suo padre; la quale via li comandoe Isaia profeta grande e fedele nel conspetto di Dio.
	26 Nelli suoi dì tornoe lo sole adietro, e aggiunse vita al re.
	27 Nel grande spirito vide l'ultime cose, consoloe coloro che piagnevano in Sion. Infino in sempiterno.
	28 Mostroe le cose future e ascose, inanzi ch' elle venissono.