Сирах 31

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.	1 Wakefulness over wealth wastes away one's flesh, and anxiety about it removes sleep.
2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.	2 Wakeful anxiety prevents slumber, and a severe illness carries off sleep.
3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.	3 The rich man toils as his wealth accumulates, and when he rests he fills himself with his dainties.
4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.	4 The poor man toils as his livelihood diminishes, and when he rests he becomes needy.
5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.	5 He who loves gold will not be justified, and he who pursues money will be led astray by it.
6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.	6 Many have come to ruin because of gold, and their destruction has met them face to face.
7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.	7 It is a stumbling block to those who are devoted to it, and every fool will be taken captive by it.
8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.	8 Blessed is the rich man who is found blameless, and who does not go after gold.
9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.	9 Who is he? And we will call him blessed, for he has done wonderful things among his people.
10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?	10 Who has been tested by it and been found perfect? Let it be for him a ground for boasting. Who has had the power to transgress and did not transgress, and to do evil and did not do it?
11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.	11 His prosperity will be established, and the assembly will relate his acts of charity.
12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»	12 Are you seated at the table of a great man? Do not be greedy at it, and do not say, "There is certainly much upon it!"
13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.	13 Remember that a greedy eye is a bad thing. What has been created more greedy than the eye? Therefore it sheds tears from every face.
14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.	14 Do not reach out your hand for everything you see, and do not crowd your neighbor at the dish.
15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.	15 Judge your neighbor's feelings by your own, and in every matter be thoughtful.
16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.	16 Eat like a human being what is set before you, and do not chew greedily, lest you be hated.
17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.	17 Be the first to stop eating, for the sake of good manners, and do not be insatiable, lest you give offense.
18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.	18 If you are seated among many persons, do not reach out your hand before they do.
19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:	19 How ample a little is for a well-disciplined man! He does not breathe heavily upon his bed.
20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.	20 Healthy sleep depends on moderate eating; he rises early, and feels fit. The distress of sleeplessness and of nausea and colic are with the glutton.
21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.	21 If you are overstuffed with food, get up in the middle of the meal, and you will have relief.
22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.	22 Listen to me, my son, and do not disregard me, and in the end you will appreciate my words. In all your work be industrious, and no sickness will overtake you.
23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.	23 Men will praise the one who is liberal with food, and their testimony to his excellence is trustworthy.
24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.	24 The city will complain of the one who is niggardly with food, and their testimony to his niggardliness is accurate.
25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.	25 Do not aim to be valiant over wine, for wine has destroyed many.
26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.	26 Fire and water prove the temper of steel, so wine tests hearts in the strife of the proud.
27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.	27 Wine is like life to men, if you drink it in moderation. What is life to a man who is without wine? It has been created to make men glad.
28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.	28 Wine drunk in season and temperately is rejoicing of heart and gladness of soul.
29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.	29 Wine drunk to excess is bitterness of soul, with provocation and stumbling.
30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.	30 Drunkenness increases the anger of a fool to his injury, reducing his strength and adding wounds.
31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.	31 Do not reprove your neighbor at a banquet of wine, and do not despise him in his merrymaking; speak no word of reproach to him, and do not afflict him by making demands of him.