Сирах 31

Біблія	Le Sainte Bible Vigouroux
1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.	1 cf2Veiller pour s'enrichir, c'est se dessécher les chairs, et l'application qu'on y donne (y penser) ôte le sommeil.
2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.	2 La pensée (inquiète) de l'avenir renverse le sens, et la maladie grave rend l'âme sobre.
3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.	3 Le riche travaille pour amasser des biens, et quand il se repose, il a d'immenses richesses.
4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.	4 Le pauvre travaille parce qu'il n'a pas de quoi vivre (en épargnant sur sa propre vie), et à la fin il est (encore) indigent.
5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.	5 Celui qui aime l'or ne sera pas innocent, et celui qui recherche la corruption en sera rempli.
6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.	6 L'or en a fait tomber beaucoup, et sa beauté a été leur perte.
7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.	7 L'or est un bois de scandale (d'achoppement) pour ceux qui lui sacrifient ; malheur à ceux qui le recherchent (avec ardeur), car tout insensé périra par lui !
8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.	8 (Bien)Heureux le riche qui a été trouvé sans tache, qui n'a pas couru après l'or, et qui n'a pas mis son espérance dans l'argent et dans les trésors.
9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.	9 Qui est-il ? et nous le louerons, car il a fait des choses merveilleuses durant sa vie.
10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?	10 Il (Celui qui) a été éprouvé par l'or et trouvé parfait, (il) aura une gloire éternelle ; il a pu violer la loi, et il ne l'a pas violée ; il a pu faire le mal, et il ne l'a pas fait.
11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.	11 C'est pourquoi ses biens ont été affermis dans le Seigneur, et toute l'assemblée des saints publiera ses aumônes.
12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»	12 T'es-tu assis à une grande table, n'y ouvre pas la bouche le premier.
13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.	13 Ne dis pas : Voilà bien des mets qui sont servis.
14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.	14 Souviens-toi que l'œil envieux est mauvais (funeste).
15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.	15 Qu'y a-t-il de pire que l'œil parmi les créatures ? C'est pourquoi il pleure(ra) sur toute sa surface (de toutes ses forces), quand il regarde.
16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.	16 N'étends pas la main le premier, de peur que l'envie ne te souille et ne te fasse rougir.
17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.	17 Ne t'empresse pas pendant le festin.
18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.	18 Juge des dispositions de (les choses qui regardent) ton prochain d'après les tiennes (toi-même).
19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:	19 Use comme un homme tempérant de ce qui t'est servi, de peur que tu ne te rendes odieux en mangeant beaucoup.
20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.	20 Cesse le premier par bonne éducation, et n'excède en rien, de peur de choquer.
21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.	21 Si tu es assis avec beaucoup de personnes, n'étends pas la main avant eux, et ne demande pas à boire le premier.
22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.	22 Un peu de vin n'est-il pas suffisant pour un homme réglé (élevé) ? Tu n'en seras pas incommodé pendant le sommeil, et tu ne sentiras pas de douleur.
23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.	23 L'insomnie, la colique (maladie noire) et les tranchées sont pour l'homme intempérant.
24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.	24 L'homme sobre aura un sommeil salutaire ; il dormira jusqu'au matin, et son âme se réjouira en lui-même.
25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.	25 Que si on t'a contraint de manger beaucoup, lève-toi et vomis, et tu en seras soulagé, et tu n'attireras pas de maladie à ton corps.
26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.	26 Ecoute-moi, mon fils, et ne me méprise pas, et tu reconnaîtras à la fin la vérité de mes paroles.
27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.	27 Sois prompt dans toutes tes actions, et aucune infirmité ne t'atteindra.
28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.	28 Des lèvres nombreuses béniront celui qui donne libéralement du pain (splendide dans les repas qu'il donne), et l'on rendra à sa conduite un témoignage avantageux (fidèle).
29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.	29 Toute la ville murmurera contre celui qui donne le pain avec parcimonie, et le témoignage qu'on rendra à sa méchanceté sera vrai (fidèle).
30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.	30 N'excite pas à boire ceux qui aiment le vin, car le vin en a fait périr (perdu) beaucoup.
31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.	31 Le feu éprouve la dureté du fer (le plus dur) ; ainsi le vin, bu avec excès, fait reconnaître les cœurs des superbes.
	32 Le vin pris avec tempérance est une (seconde) vie (favorable) pour les hommes ; si tu en bois modérément, tu seras sobre.
	33 Quelle est la vie de celui qui est privé de vin ?
	34 Qui ôte la vie ? C'est la mort.
	35 Le vin a été créé, à l'origine, pour réjouir, et non pour enivrer.
	36 Le vin bu modérément est l'allégresse de l'âme et du cœur.
	37 La tempérance dans le boire est la santé de l'âme et du corps.
	38 Le vin bu avec excès produit la colère, et l'emportement, et de grandes (beaucoup de) ruines.
	39 Le vin bu avec excès est l'amertume de l'âme.
	40 L'ivrognerie inspire l'audace, elle fait tomber l'insensé (imprudent), elle ôte la force et cause des blessures.
	41 Ne fais pas de reproches à ton prochain dans un festin où l'on boit du vin, et ne le méprise pas tandis qu'il est joyeux.
	42 Ne lui adresse aucune parole injurieuse, et ne le presse pas par quelque réclamation (redemandant ton dû).