Сирах 31

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.	1 Le veglie per arricchire consumano le carni, e le sue ansie tolgono il sonno.
2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.	2 I pensieri dell'avvenire turbano i sensi, e come grave malattia tolgono il sonno.
3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.	3 Il ricco faticò per accumulare ricchezze, e nel suo riposo si sazierà dei suoi beni.
4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.	4 Il povero lavora per mancanza di sostentamento, e alla fine è privo di tutto.
5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.	5 Chi ama l'oro non sarà senza peccato, e chi ama la corruzione ne sarà ripieno.
6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.	6 Molti sono andati in perdizione a causa dell'oro, e la sua bellezza fu la loro rovina.
7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.	7 Legno d'inciampo è l'oro per quelli che a lui sacrificano: guai a coloro che gli van dietro! Ma per lui periranno tutti gli stolti.
8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.	8 Beato il ricco che è trovato senza macchia, che non è andato dietro all'oro, e non ha sperato nel danaro e nei tesori.
9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.	9 Chi è costui e gli daremo lode? Certo ha fatto maraviglie nella sua vita.
10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?	10 Colui che, provato coll'oro, è trovato perfetto avrà gloria eterna: poteva peccare e non peccò, fare del male e non lo fece;
11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.	11 per questo i suoi beni sono resi stabili nel Signore, e le sue elemosine saran celebrate nell'assemblea dei santi.
12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»	12 Se tu siedi a tavola splendida, non essere il primo a spalancar la gola verso di essa.
13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.	13 Non dire: « C'è molta roba sulla tavola! »
14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.	14 Ricordati che è funesto l'occhio cattivo.
15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.	15 Quale cosa tra le create è peggior dell'occhio? Perciò per qualunque cosa inonda la faccia di lacrime, se vede.
16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.	16 Non essere il primo a stendere la mano, chè, contaminato dal l'invidia, tu non abbia ad arrossire.
17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.	17 Non ti urtare cogli altri nel prender le vivande.
18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.	18 Giudica le cose che riguardano il prossimo da te stesso.
19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:	19 Mangia, come uomo frugale, quello che ti metton davanti, se non vuoi, col mangiar molto, restare antipatico.
20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.	20 Sii il primo a cessare, per buona creanza, ma evita l'eccesso, per non disgustare.
21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.	21 E se siedi in mezzo a molti, non stender la mano prima di loro, e non essere il primo a chieder da bere.
22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.	22 E' piu che sufficiente per un uomo educato un po' di vino; nel dormire non ne avrà disturbi, e non sentirà dolori.
23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.	23 L'insonnia, la colica, gli strazi sono per l'uomo intemperante.
24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.	24 L'uomo parco ha salubre sonno, dorme fino al mattino, e sta bene in sè.
25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.	25 Se tu sei stato forzato a mangiare troppo, alzati da tavola e vomita, e ti sentirai meglio, e non attirerai sul tuo corpo malattie.
26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.	26 Figlio, dammi retta, non mi disprezzare, ed a ultimo troverai (vere) le mie parole.
27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.	27 In ogni tua azione sii diligente, e non incapperai in alcun malore.
28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.	28 Chi è splendido nelle vivande è benedetto dalle labbra di molti e la testimonianza resa alla sua generosità è sicura.
29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.	29 Contro chi è tirchio nel pane mormora la città, e la testimonianza resa alla sua spilorceria è vera.
30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.	30 I bravi nel bere il vino non li provocare, perchè il vino ne ha fatti morire molti.
31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.	31 Il fuoco prova il duro ferro, così il vino bevuto fino all'ubriachezza fa conoscere il cuore dei superbi.
	32 Rende la vita conveniente agli uomini il vino usato con sobrietà: se ne beverai con moderazione, sarai sobrio.
	33 Che vita può avere chi sta senza vino?
	34 Chi priva della vita? La morte.
	35 Il vino fu creato da principio per la gioia, non per l'ubriachezza.
	36 Rallegra l'anima e il cuore il vino bevuto con moderazione.
	37 E' salute per l'anima e pel corpo il bere con sobrietà.
	38 Il molto vino è causa d'irritazioni, d'ira e di molto rovine.
	39 E' amarezza per l'anima il vino bevuto in quantità.
	40 L'animosità dell'ubriachezza è una pietra d'inciampo per lo stolto: fa diminuire le forze ed è causa di ferite.
	41 In un banchetto dove si beve vino non riprendere il prossimo, e non lo disprezzare nella sua allegria.
	42 Non gli dire parole d'ingiuria, e non lo seccare col chiedergli il tuo.