Сирах 22

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.	1 Il pigro è simile a una pietra insudiciata, tutti fischiano in suo disprezzo.
2 Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся — обтрусить руку.	2 Il pigro è simile a una palla di sterco, chi la raccoglie scuote la mano.
3 Сором для батька — невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.	3 Un figlio maleducato è la vergogna di un padre, se è una figlia il danno è più grave.
4 Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька — журба для батька.	4 Una figlia sensata troverà marito, la svergognata è un dolore per chi l’ha generata.
5 Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.	5 La figlia sfacciata disonora il padre e il marito, dall’uno e dall’altro sarà disprezzata.
6 Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання — повсякчасна мудрість.	6 Un discorso inopportuno è come musica in caso di lutto, ma frusta e correzione sono saggezza in ogni tempo.
7 Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.	7 I figli che hanno di che vivere con una vita onesta fanno dimenticare l’umile origine dei loro genitori.
8 Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті — безчестять шляхетність власної родини.	8 I figli che millantano superbia e cattiva educazione disonorano la nobiltà delle loro famiglie.
9 Учити дурного — черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.	9 Chi ammaestra uno stolto è come uno che incolla cocci, che sveglia un dormiglione da un sonno profondo.
10 Розмовляти з дурнем — розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»	10 Parlare a uno stolto è parlare a chi ha sonno; alla fine dirà: «Cosa c’è?».
11 Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного — гірше від смерти.	11 Piangi per un morto perché ha perduto la luce, piangi per uno stolto perché ha perduto il senno. Piangi meno per un morto perché ora riposa, ma la vita dello stolto è peggiore della morte.
12 Жалоба по мертвому — семеро днів, за дурнем же й нечестивим — всі дні їхнього віку.	12 Il lutto per un morto dura sette giorni, per uno stolto ed empio tutti i giorni della sua vita.
13 Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.	13 Con uno stolto non prolungare il discorso, e non frequentare l’insensato: nella sua insipienza ti disprezzerà in ogni modo. Guàrdati da lui, per non avere noie e per non contaminarti al suo contatto. Evitalo e troverai pace, non sarai disgustato dalla sua insipienza.
14 Що бо буває тяжче від олива? Як воно зветься — хіба не — дурень?	14 Che c’è di più pesante del piombo? E qual è il suo nome, se non quello di stolto?
15 Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.	15 Sabbia, sale e massa di ferro si portano meglio che un insensato.
16 Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.	16 Una travatura di legno ben connessa in una casa non viene scompaginata per un terremoto, così un cuore consolidato da matura riflessione non si scoraggia nel momento critico.
17 Серце, оперте на розумну думку, — наче тинк піщаний на вигладженій стіні.	17 Un cuore sorretto da sagge riflessioni è come un bel fregio su parete levigata.
18 Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.	18 Ciottoli posti su un’altura di fronte al vento non resistono, così un cuore meschino, basato su stolti pensieri, non regge di fronte a un qualsiasi timore.
19 Хто вколе в око — з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе — почуття його виявить.	19 Chi punge un occhio lo fa lacrimare, chi punge un cuore ne scopre il sentimento.
20 На птахів камінь кинувши, їх проганяють — закид зробивши другові, дружбу руйнують.	20 Chi scaglia un sasso contro gli uccelli li mette in fuga, chi offende un amico rompe l’amicizia.
21 Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот — можливий.	21 Se hai sguainato la spada contro un amico, non disperare: può esserci un ritorno.
22 Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, — крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.	22 Se hai aperto la bocca contro un amico, non temere: può esserci riconciliazione, tranne il caso d’insulto, di arroganza, di segreti svelati e di un colpo a tradimento; in questi casi ogni amico scompare.
23 Придбай довір’я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.	23 Conquìstati la fiducia del prossimo nella sua povertà, per godere con lui nella sua prosperità. Nel tempo della tribolazione restagli vicino, per avere parte alla sua eredità. L’apparenza infatti non è sempre da disprezzare né deve meravigliare che un ricco non abbia senno.
24 Пара й дим із печі вогневі передує — так кровопролиттю передують образи.	24 Prima del fuoco c’è vapore e fumo di fornace, così prima del sangue ci sono le ingiurie.
25 Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.	25 Non mi vergognerò di proteggere un amico, non mi nasconderò davanti a lui.
26 А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.	26 Se mi succederà il male a causa sua, chiunque lo venga a sapere si guarderà da lui.
27 Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені — належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!	27 Chi porrà una guardia alla mia bocca, e alle mie labbra un sigillo guardingo, perché io non cada per colpa loro e la mia lingua non sia la mia rovina?