Псалмів 27

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Давида. Господь — моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь — мого життя твердиня: кого маю страхатись?	1 (In fine) salmo ad esso David. A te, Signore, griderò: Iddio mio, (al presente e sempre) a me non tacere, acciò non sia assimigliato alli descendenti nel lago.
2 Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, — напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть.	2 Esaudi, Signore, la voce della mia orazione, quando oro a te, quando alzo le mie mani al tempio santo tuo.
3 Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати.	3 E non mi dare nella morte con gli peccatori; e con gli operanti la iniquità non mi perdere; li quali parlano con pace al suo prossimo, ma gli mali sono [nel] loro cuore.
4 Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі	4 Dà a loro secondo loro opere, e secondo la abbominazione de' loro trovari. A quelli dà secondo le opere delle loro mani; rendili la loro retribuzione.
5 Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме.	5 Imperò che non hanno inteso le opere del Signore; e nell'opera di loro mani distruggi quelli; e non gli edificherai.
6 І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити.	6 Benedetto il Signore, imperò che ha esaudito la voce della mia orazione.
7 Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене.	7 Il Signore è mio aiutatore e defensore; e in lui ha sperato il mio cuore, e son stato aiutato. E rifiorita è la mia carne; volontariamente a lui mi confessarò.
8 В твоєму імені серце моє каже: «Обличчя моє шукайте!» Твоє обличчя, Господи, я шукаю.	8 Egli è Signore, fortezza del suo popolo, e defensore della salute del suo cristo.
9 Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві. Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже!	9 Fa salvo il tuo popolo, o Signore, e benedici la tua eredità; e reggili e drizzali insino in eterno.
10 Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме.
11 Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають.
12 Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають.
13 Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих!
14 Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!