Псалмів 147

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Хваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає.	1 Alleluia.È bello cantare inni al nostro Dio,è dolce innalzare la lode.
2 Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає.	2 Il Signore ricostruisce Gerusalemme,raduna i dispersi d’Israele;
3 Розбитих серцем він ізціляє і перев’язує їх рани.	3 risana i cuori affrantie fascia le loro ferite.
4 Він число зір лічить і кожну пойменно називає.	4 Egli conta il numero delle stellee chiama ciascuna per nome.
5 Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри.	5 Grande è il Signore nostro,grande nella sua potenza;la sua sapienza non si può calcolare.
6 Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу.	6 Il Signore sostiene i poveri,ma abbassa fino a terra i malvagi.
7 Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі.	7 Intonate al Signore un canto di grazie,sulla cetra cantate inni al nostro Dio.
8 Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах.	8 Egli copre il cielo di nubi,prepara la pioggia per la terra,fa germogliare l’erba sui monti,
9 Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять.	9 provvede il cibo al bestiame,ai piccoli del corvo che gridano.
10 Він милується не силою коня і не ноги мужа йому до вподоби, —	10 Non apprezza il vigore del cavallo,non gradisce la corsa dell’uomo.
11 Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають.	11 Al Signore è gradito chi lo teme,chi spera nel suo amore.
12 Слав Господа, Єрусалиме! Хвали, Сіоне, Бога твого!	12 (147,1) Celebra il Signore, Gerusalemme,loda il tuo Dio, Sion,
13 Бо він укріпив брам твоїх засуви, благословив дітей твоїх посеред тебе.	13 (147,2) perché ha rinforzato le sbarre delle tue porte,in mezzo a te ha benedetto i tuoi figli.
14 Він робить мир у твоїх межах, насичує тебе ситтю пшеничною.	14 (147,3) Egli mette pace nei tuoi confinie ti sazia con fiore di frumento.
15 Він посилає свій глагол на землю, слово його несеться швидко.	15 (147,4) Manda sulla terra il suo messaggio:la sua parola corre veloce.
16 Він дає сніг, як вовну; як попіл, іній розсипає,	16 (147,5) Fa scendere la neve come lana,come polvere sparge la brina,
17 кришками лід кидає, — перед його морозом хто встоїться? —	17 (147,6) getta come briciole la grandine:di fronte al suo gelo chi resiste?
18 він посилає своє слово і їх розтоплює, подме своїм вітром — течуть води.	18 (147,7) Manda la sua parola ed ecco le scioglie,fa soffiare il suo vento e scorrono le acque.
19 Він Яковові звістив своє слово, Ізраїлеві свої присуди й свої устави.	19 (147,8) Annuncia a Giacobbe la sua parola,i suoi decreti e i suoi giudizi a Israele.
20 Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.	20 (147,9) Così non ha fatto con nessun’altra nazione,non ha fatto conoscere loro i suoi giudizi.Alleluia.