Псалмів 144

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Давида. Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.	1 [Von David] Gelobt sei der Herr, der mein Fels ist, der meine Hände den Kampf gelehrt hat, meine Finger den Krieg.
2 Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, — і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.	2 Du bist meine Huld und Burg, meine Festung, mein Retter, mein Schild, dem ich vertraue. Er macht mir Völker untertan.
3 Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, — що думаєш про нього?	3 Herr, was ist der Mensch, dass du dich um ihn kümmerst, des Menschen Kind, dass du es beachtest?
4 Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.	4 Der Mensch gleicht einem Hauch, seine Tage sind wie ein flüchtiger Schatten.
5 Господи, прихили твоє небо й зійди! Діткнись до гір, — і вони задимують.	5 Herr, neig deinen Himmel und steig herab, rühre die Berge an, sodass sie rauchen.
6 Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!	6 Schleudre Blitze und zerstreue die Feinde, schieß deine Pfeile ab und jag sie dahin!
7 Простягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців,	7 Streck deine Hände aus der Höhe herab und befreie mich; reiß mich heraus aus gewaltigen Wassern, aus der Hand der Fremden!
8 уста яких промовляють брехнею, правиця яких — правиця клятвопорушна.	8 Alles, was ihr Mund sagt, ist Lüge, Meineide schwört ihre Rechte.
9 Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, —	9 Ein neues Lied will ich, o Gott, dir singen, auf der zehnsaitigen Harfe will ich dir spielen,
10 тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.	10 der du den Königen den Sieg verleihst und David, deinen Knecht, errettest. Vor dem bösen Schwert
11 Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких — правиця клятвопорушна.	11 errette mich, entreiß mich der Hand der Fremden! Alles, was ihr Mund sagt, ist Lüge, Meineide schwört ihre Rechte.
12 Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.	12 Unsre Söhne seien wie junge Bäume, hoch gewachsen in ihrer Jugend, unsre Töchter wie schlanke Säulen, die geschnitzt sind für den Tempel.
13 Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя. Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших.	13 Unsre Speicher seien gefüllt, überquellend von vielerlei Vorrat; unsre Herden mögen sich tausendfach mehren, vieltausendfach auf unsren Fluren.
14 Хай буде навантажена худоба наша; хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.	14 Unsre Kühe mögen tragen, ohne zu verwerfen und ohne Unfall; kein Wehgeschrei werde laut auf unsern Straßen.
15 Щасливий народ, в якого така доля! Щасливий народ, якому Бог — Господь!	15 Wohl dem Volk, dem es so ergeht, glücklich das Volk, dessen Gott der Herr ist!