Псалмів 144

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Давида. Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.	1 (143-1) ^^Давида.^^ Благословен Господь, твердыня моя, научающий руки мои битве и персты мои брани,
2 Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, — і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.	2 (143-2) милость моя и ограждение мое, прибежище мое и Избавитель мой, щит мой, --и я на Него уповаю; Он подчиняет мне народ мой.
3 Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, — що думаєш про нього?	3 (143-3) Господи! что есть человек, что Ты знаешь о нем, и сын человеческий, что обращаешь на него внимание?
4 Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.	4 (143-4) Человек подобен дуновению; дни его--как уклоняющаяся тень.
5 Господи, прихили твоє небо й зійди! Діткнись до гір, — і вони задимують.	5 (143-5) Господи! Приклони небеса Твои и сойди; коснись гор, и воздымятся;
6 Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!	6 (143-6) блесни молниею и рассей их; пусти стрелы Твои и расстрой их;
7 Простягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців,	7 (143-7) простри с высоты руку Твою, избавь меня и спаси меня от вод многих, от руки сынов иноплеменных,
8 уста яких промовляють брехнею, правиця яких — правиця клятвопорушна.	8 (143-8) которых уста говорят суетное и которых десница--десница лжи.
9 Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, —	9 (143-9) Боже! новую песнь воспою Тебе, на десятиструнной псалтири воспою Тебе,
10 тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.	10 (143-10) дарующему спасение царям и избавляющему Давида, раба Твоего, от лютого меча.
11 Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких — правиця клятвопорушна.	11 (143-11) Избавь меня и спаси меня от руки сынов иноплеменных, которых уста говорят суетное и которых десница--десница лжи.
12 Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.	12 (143-12) Да будут сыновья наши, как разросшиеся растения в их молодости; дочери наши--как искусно изваянные столпы в чертогах.
13 Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя. Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших.	13 (143-13) Да будут житницы наши полны, обильны всяким хлебом; да плодятся овцы наши тысячами и тьмами на пажитях наших;
14 Хай буде навантажена худоба наша; хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.	14 (143-14) [да будут] волы наши тучны; да не будет ни расхищения, ни пропажи, ни воплей на улицах наших.
15 Щасливий народ, в якого така доля! Щасливий народ, якому Бог — Господь!	15 (143-15) Блажен народ, у которого это есть. Блажен народ, у которого Господь есть Бог.