І Макавеїв 2

¹ Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.

² Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,

³ Симон, що звався Тассі,

⁴ Юда, що звався Макавей,

⁵ Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.

⁶ Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,

⁷ і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?

⁸ Храм його став, неначе муж знеславлений.

⁹ Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.

¹⁰ Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?

¹¹ Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.

¹² І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.

¹³ Навіщо нам і жити?»

¹⁴ І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.

¹⁵ Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,

¹⁶ і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.

¹⁷ Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.

¹⁸ Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»

¹⁹ Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,

²⁰ я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.

²¹ Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!

²² Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»

²³ Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.

²⁴ Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.

²⁵ Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.

²⁶ Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,

²⁷ і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»

²⁸ І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.

²⁹ Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,

³⁰ самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.

³¹ Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.

³² Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.

³³ Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»

³⁴ А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»

³⁵ Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,

³⁶ але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,

³⁷ кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»

³⁸ І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.

³⁹ Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми

⁴⁰ і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»

⁴¹ І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»

⁴² Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,

⁴³ а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.

⁴⁴ І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.

⁴⁵ Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,

⁴⁶ насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,

⁴⁷ переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.

⁴⁸ Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.

⁴⁹ Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.

⁵⁰ Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.

⁵¹ Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.

⁵² Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?

⁵³ Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.

⁵⁴ Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.

⁵⁵ Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.

⁵⁶ Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.

⁵⁷ Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.

⁵⁸ Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.

⁵⁹ Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.

⁶⁰ Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.

⁶¹ Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.

⁶² Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.

⁶³ Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.

⁶⁴ Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.

⁶⁵ Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.

⁶⁶ Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.

⁶⁷ Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.

⁶⁸ Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»

⁶⁹ По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.

⁷⁰ Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.