І Макавеїв 2

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.	1 - In quel tempo rifulse Matatia, figlio di Giovanni figlio di Simone, sacerdote della stirpe di Joarib da Gerusalemme. Egli dimorava sul monte di Modin,
2 Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,	2 ed aveva cinque figli: Giovanni, detto Gaddis;
3 Симон, що звався Тассі,	3 Simone, detto Tasi ;
4 Юда, що звався Макавей,	4 Giuda, detto Maccabeo;
5 Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.	5 Eleazaro detto Abaron; e Gionata, detto Affus.
6 Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,	6 Essi vedevano il male che veniva fatto nel popolo di Giuda ed in Gerusalemme.
7 і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?	7 E disse Matatia: « Me misero! Dovevo io nascere per vedere l’afflizione del popolo mio, e l’abiezione della città santa ed assistervi [senza far niente], mentre vien data in mano a’ nemici?
8 Храм його став, неначе муж знеславлений.	8 Le cose sante son cadute in mano degli stranieri ; il suo tempio è come [la casa d’] un uomo ignobile;
9 Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.	9 suoi preziosi arredi sono stati portati via; i suoi vecchi son stati trucidati per le piazze, i suoi giovani son caduti sotto la spada dei nemici.
10 Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?	10 Qual nazione non si è impossessata nel suo regno, e non ha avuto parte delle sue spoglie?
11 Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.	11 Tutta la sua bellezza è sparita ; da libera, è diventata schiava.
12 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.	12 Ecco che la nostra santità, la nostra bellezza, la nostra gloria son devastate, e contaminate dalle nazioni.
13 Навіщо нам і жити?»	13 A che dunque vivere ancora? ».
14 І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.	14 E Matatia ed i figli suoi si strapparon le vesti, si coprirono di cinzii, e piansero a lungo.
15 Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,	15 Or giunsero messi del re Antioco, per obbligar quelli che si erano rifugiati nella città di Modin ad immolare, bruciare incensi, e rinnegate la legge di Dio.
16 і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.	16 Molti d’Israele acconsentirono, e fecero lega con loro; ma Matatia ed i suoi figli stettero saldi.
17 Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.	17 Dissero dunque a Matatia quelli ch’erano stati mandati, dal re Antioco: «In questa città sei tu il primo, più illustre e più grande, con una corona di figli e fratelli;
18 Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»	18 fatti dunque avanti per il primo, ed obbedisci al comando del re, com’han fatto tutte le nazioni e quelli di Giuda, e quelli che son rimasti in Gerusalemme; tu ed i tuoi figliuoli sarete tra gli amici del re, ed avrai in abbondanza oro ed argento e ricchi doni ».
19 Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,	19 Rispose Matatia, e disse a gran voce: « Anche se tutte le genti obbedissero al re Antioco, e tutti s'allontanassero dalla legge de' padri loro per fare secondo il comando di lui;
20 я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.	20 io ed i miei figli ed i miei fratelli obbediremo alla legge del padri nostri.
21 Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!	21 Ci guardi Iddio! Non è bene per noi rinnegare la legge ed i comandamenti di Dio.
22 Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»	22 Non daremo ascolto alle parole del re Antioco, e non trasgrediremo i comandamenti della legge nostra per sacrificare e seguire le vie degli stranieri ».
23 Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.	23 Aveva appena finito di parlare cosi, ed ecco un giudeo farsi avanti, sotto gli occhi di tutti, per sacrificare agl' Idoli sull'ara posta in Modin secondo il comando del re.
24 Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.	24 Lo vide Matatia, e ne gemè, e si commossero le sue viscere, ed arse di zelo secondo il precetto della legge. Si fece addosso a quell'uomo, e l'uccise sull’ara;
25 Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.	25 uccise in quel pari tempo anche il messo del re Antioco che costringeva ai sacrifizii, e rovesciò l'altare,
26 Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,	26 e zelò l'onor della legge, come aveva fatto Finees con Zamri figlio di Saloml.
27 і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»	27 Poi gridò Matatia a gran voce per la città, dicendo: « Chiunque ha zelo per la legge, e vuol mantener l'alleanza [con Dio], mi segua ».
28 І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.	28 E fuggi egli ed i figli suoi per i monti, lasciando tutto quel che avevano in città.
29 Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,	29 Allora, molti che amavano la legge e la giustizia andarono nel deserto;
30 самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.	30 e vi si stabilirono, essi, i loro figli, le mogli, ed i bestiami, per fuggire i mali che su loro si riversavano.
31 Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.	31 E fu annunziato al ministri del re, ed all'esercito che era in Gerusalemme città di David come alcuni uomini, dopo avere sprezzato il comando del re, si erano rifugiati nei nascondigli del deserto, e molti li avevan seguiti.
32 Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.	32 Subito marciarono contro a loro, e si prepararono a dar loro battaglia, un giorno di sabato.
33 Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»	33 E dissero loro: « Volete resistere ancora? Uscite, e fate secondo l’ordine del re Antioco ed avrete salva la vita».
34 А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»	34 Ma quelli risposero: « Non usciremo, nè faremo la volontà del re violando il giorno di sabato ».
35 Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,	35 Allora gli altri attaccaron battaglia assalendoli ;
36 але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,	36 ma quelli non si difesero, e non scagliarono pure una pietra contro di loro, nè vollero chiudere gli aditi a' loro nascondigli,
37 кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»	37 dlcendo: « Moriamo tutti nella nostra fedeltà, ed il cielo e la terra saran testimoni che ingiustamente ci avete fatti morire ».
38 І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.	38 Li assalirono dunque in giorno di sabato, e quelli morirono, essi, le mogli, i figli e gli animali, sino a mille persone.
39 Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми	39 Quando Matatia ed i suoi amici seppero ciò, li piansero molto,
40 і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»	40 e si dissero uno all'altro: «Se tutti faremo come han fatto questi nostri fratelli, e non cl batteremo col pagani per difendere le nostre vite e le nostre leggi, quelli faran presto a sterminarci di sulla terra».
41 І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»	41 Perciò In quel giorno fecero questo patto: « Venga chiunque ad assalirai in giorno di sabato, e noi combatteremo con lui, e non morremo tutti come son morti i nostri fratelli nelle caverne ».
42 Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,	42 Allora ad essi s'aggiunse il partito degli Asidei, del forti in Israele, pronti a difesa della legge.
43 а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.	43 E tutti quelli che fuggivano le ingruenti calamità s'uniron con loro, e ne accrebbero le forze.
44 І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.	44 Messo Insieme un esercito, colpirono con ira i peccatori, e gl'iniqui con indignazione, e quelli che scamparono si salvarono con la fuga presso le genti.
45 Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,	45 E Matatia ed i suol amici andarono attorno, a distrugger le are,
46 насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,	46 a circoncidere i fanciulli non circoncisi, quanti ne trovarono ne' confini d'Israele, con gran fermezza ;
47 переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.	47 e perseguitavano i prepotenti, tutto riuscendo loro felicemente,
48 Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.	48 riscattando la legge dalle mani del gentili e del re, e non lasciarono prosperare il peccatore.
49 Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.	49 Poi, si avvicinò per Matatia il tempo di morire, e disse a' suoi figli: « Ora, prevale la superbia, ed è tempo di castigo, di ruina, di collera e d'indignazione.
50 Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.	50 Perciò, figliuoli, siate zelanti della legge, date la vita per l’alleanza de’ padri vostri [con Dio] ;
51 Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.	51 ricordate le opere che i padri vostri fecero a' loro tempi, e ne ricaverete gran gloria, e fama eterna.
52 Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?	52 Abramo, nella sua gran prova, non si mostrò egli fedele, e gli fu ciò imputato a giustizia?
53 Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.	53 Giuseppe, nel tempo della sua angoscia, serbò fede ai comandamenti, e divenne signore dell'Egitto.
54 Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.	54 Finees nostro padre, per aver zelato l’onore di Dio, ebbe per patto il sacerdozio perpetuo.
55 Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.	55 Giosuè, adempiendo l’ordine [di Dio] fu fatto condottiero d'Israele.
56 Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.	56 Caleb, attestando il vero dinanzi all’assemblea, ricevè in premio un’eredità.
57 Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.	57 Davide per la sua pietà, s’acquistò un trono nel secoli.
58 Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.	58 Elia, zelante dell’onor della legge, fu accolto in cielo.
59 Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.	59 Anania, Azaria e Misael, fedeli, furon liberati di tra le fiamme.
60 Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.	60 Daniele, per la sua rettitudine, fu liberato dalle zanne dei leoni.
61 Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.	61 E così ripensate, generazione per generazione, [e vedrete] che tutti quelli che sperano in Dio non vengon mal meno.
62 Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.	62 E non temete le parole d’un uomo peccatore, poiché la sua gloria non è che sterco e putredine;
63 Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.	63 oggi è esaltato, e domani più non si trova, perchè sarà ritornato in polvere, ed i suoi pensieri andranno dispersi.
64 Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.	64 Voi dunque, figliuoli, state forti, ed agite virilmente a prò della legge, perchè per essa voi diverrete gloriosi.
65 Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.	65 Ed ecco, io so che Simone vostro fratello è uomo di senno; ascoltatelo sempre, e vi farà da padre.
66 Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.	66 Giuda Maccabeo poi, forte e valente sino da giovane, sia capo del vostro esercito, e condurrà egli il popolo alla guerra.
67 Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.	67 Chiamate a seguirvi tutti gli osservanti della legge; fate vendetta del vostro popolo,
68 Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»	68 date ai Gentili quel che si meritano, e state attenti a’ precetti della legge ».
69 По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.	69 Indi li benedisse, e poi andò a riunirsi co’ padri suoi.
70 Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.	70 Morì l’anno centoquarantasei, e dai suoi figli fu deposto sul sepolcro dei padri suoi in Modin, e tutto Israele lo pianse amaramente.