І Макавеїв 2

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.	1 En ces jours-là, un prêtre du nom de Mattathias, fils de Jean, fils de Siméon, de la descendance de Yoarib, quitta Jérusalem pour s’installer à Modine.
2 Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,	2 Il avait cinq fils, Jean surnommé Gadi,
3 Симон, що звався Тассі,	3 Simon surnommé Tassi,
4 Юда, що звався Макавей,	4 Judas surnommé Maccabée,
5 Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.	5 Éléazar surnommé Avaran, Jonathan surnommé Afous.
6 Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,	6 À la vue des péchés qui se commettaient en Juda et à Jérusalem,
7 і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?	7 il s’écria: “Quel malheur! Je suis né pour voir la ruine de mon peuple et la ruine de la Ville Sainte! Je reste là assis alors que la ville est livrée aux mains des ennemis, et le Temple au pouvoir des étrangers.”
8 Храм його став, неначе муж знеславлений.	8 “Le Temple de Dieu est devenu comme un homme méprisé.
9 Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.	9 Tout ce qui faisait sa gloire est parti en captivité. Ses enfants ont été tués sur les places, et ses jeunes, frappés par l’épée de l’ennemi.
10 Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?	10 Y a-t-il une nation qui n’ait pas hérité de ses biens, qui ne se soit pas emparée de ses dépouilles?
11 Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.	11 Toute sa beauté lui a été enlevée, elle était libre, elle est devenue esclave.
12 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.	12 Le Lieu Saint, notre merveille et notre gloire, est maintenant devenu un désert, les païens l’ont profané.
13 Навіщо нам і жити?»	13 À quoi me sert de vivre encore?”
14 І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.	14 Mattathias et ses fils déchirèrent leurs vêtements, ils s’habillèrent avec des sacs et firent un grand deuil.
15 Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,	15 Arrivèrent alors à Modine les officiers du roi qui devaient imposer l’apostasie et faire offrir les sacrifices.
16 і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.	16 Beaucoup d’Israélites s’approchèrent d’eux, mais Mattathias et ses fils se tenaient à l’écart.
17 Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.	17 Les officiers du roi dirent à Mattathias: “Tu es un personnage important et respecté dans cette ville, tu as des fils et des frères derrière toi;
18 Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»	18 avance donc le premier pour obéir aux ordres du roi comme l’ont fait toutes les nations, les chefs de Juda et ceux qui sont restés à Jérusalem. Toi et tes fils vous serez admis parmi les amis du roi, vous serez honorés de cadeaux en argent et en or et de bien d’autres choses.”
19 Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,	19 Mattathias répondit d’une voix forte: “Même si tous les peuples qui forment l’empire du roi lui obéissent, même si chacun abandonne le culte de ses pères pour se conformer à ses ordonnances,
20 я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.	20 moi, mes fils et mes frères, nous suivrons l’Alliance de nos pères.
21 Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!	21 Que Dieu nous garde d’abandonner la Loi et ses observances!
22 Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»	22 Nous n’écouterons pas les ordres du roi, nous ne dévierons pas de notre religion, ni à droite, ni à gauche.”
23 Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.	23 Lorsqu’il eut terminé de parler, un Juif s’avança devant tout le monde pour sacrifier sur l’autel de Modine conformément au décret du roi.
24 Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.	24 En voyant cela, Mattathias fut pris d’indignation et de colère, il donna libre cours à sa fureur, se jeta sur l’homme et l’égorgea sur l’autel.
25 Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.	25 Il tua du même coup l’officier du roi qui obligeait à sacrifier et il renversa l’autel.
26 Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,	26 Son zèle pour la Loi fut semblable à celui de Pinhas lorsqu’il frappa Zimri fils de Salou.
27 і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»	27 Mattathias cria alors d’une voix forte à travers la ville: “Que ceux qui veulent défendre la Loi et rester dans l’Alliance me suivent!”
28 І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.	28 Il s’enfuit avec ses fils dans les montagnes, abandonnant dans la ville tout ce qu’il possédait.
29 Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,	29 Beaucoup de gens qui avaient à cœur la justice et les décrets de la Loi, vinrent au désert pour s’y installer.
30 самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.	30 Ils arrivèrent avec leurs enfants, leurs femmes et leur bétail, parce que la vie leur était devenue impossible.
31 Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.	31 On annonça aux officiers du roi et aux troupes qui étaient à Jérusalem dans la Cité de David, que des gens qui rejetaient les ordres du roi s’étaient réfugiés dans les cachettes du désert.
32 Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.	32 Un fort détachement se mit à leur poursuite et les rejoignit; il vint se poster face à eux et se disposa à les attaquer le jour du sabbat.
33 Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»	33 On leur dit: “C’est assez, sortez! Obéissez à l’ordre du roi et vous aurez la vie sauve!”
34 А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»	34 Mais ils répondirent: “Nous ne sortirons pas! Nous n’observerons pas le décret du roi et nous ne violerons pas le jour du sabbat.”
35 Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,	35 On les attaqua aussitôt.
36 але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,	36 Ils refusèrent de riposter, de lancer des pierres ou de se barricader dans leurs cachettes:
37 кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»	37 “Mourons tous, disaient-ils, nous resterons sans reproche; le ciel et la terre sont témoins que vous nous faites périr injustement.”
38 І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.	38 Les autres leur donnèrent l’assaut alors que c’était le sabbat, et ils moururent avec leurs femmes, leurs enfants, leur bétail; il y avait là environ mille personnes.
39 Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми	39 Lorsque Mattathias et ses amis apprirent la chose, ils firent un grand deuil.
40 і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»	40 Mais ils se dirent entre eux: “Si nous faisons tous comme ont fait nos frères, si nous ne nous défendons pas contre les païens pour sauver notre vie et nos observances, ils nous feront vite sortir de ce monde.”
41 І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»	41 Ils prirent donc le jour même cette décision: “Si quelqu’un vient nous attaquer le jour du sabbat, nous lui ferons face et nous ne nous laisserons pas massacrer comme l’ont fait nos frères qui sont morts dans leurs refuges.”
42 Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,	42 Tout un groupe d’Assidéens vint les rejoindre, des Israélites courageux et tout dévoués à la Loi.
43 а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.	43 Tous ceux qui fuyaient le danger vinrent en renfort et grossirent leur nombre;
44 І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.	44 ils organisèrent ainsi leur armée. Ils commencèrent alors à décharger leur colère sur les pécheurs, et leur fureur sur ceux qui avaient abandonné la Loi. Ceux-ci s’enfuirent chez les nations païennes pour y trouver refuge.
45 Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,	45 Mattathias et ses amis firent alors une tournée pour détruire les autels
46 насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,	46 et circoncire de force tous les enfants non circoncis qu’ils trouvèrent sur le territoire d’Israël.
47 переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.	47 Ils poursuivirent les insolents et ils eurent plein succès;
48 Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.	48 ils reprirent leur religion de la main des nations païennes et de leur roi, et réduisirent les pécheurs au silence.
49 Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.	49 Lorsque la vie de Mattathias touchait à sa fin, il réunit ses fils: “Vous voyez maintenant le règne de l’insolence et du mépris, leur dit-il, le temps de la révolution et le débordement de la Colère.
50 Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.	50 Vous, mes fils, soyez remplis de courage pour la Loi et donnez vos vies pour l’Alliance de nos pères.”
51 Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.	51 Souvenez-vous de ce que nos pères ont accompli en leur temps, et vous gagnerez une grande gloire et un nom immortel.
52 Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?	52 C’est dans l’épreuve qu’Abraham a été trouvé fidèle, et à cause de cela il a été regardé comme un juste.
53 Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.	53 Joseph, au temps du malheur, a observé la Loi, et il est devenu maître de l’Égypte.
54 Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.	54 Pinhas, notre père, a brûlé de zèle, et il a reçu l’alliance d’un sacerdoce éternel.
55 Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.	55 Josué a rempli fidèlement sa mission, et il est devenu juge en Israël.
56 Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.	56 Caleb a proclamé la vérité au milieu de l’assemblée, et il a reçu un héritage dans le pays.
57 Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.	57 David, à cause de sa piété, a reçu un trône royal qui passera les siècles.
58 Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.	58 Élie, qui avait brûlé de zèle pour la Loi, a été enlevé jusqu’au ciel.
59 Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.	59 Ananias, Azarias, Misaël, ont eu confiance, et ils furent sauvés de la flamme.
60 Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.	60 Daniel, qui n’avait pas transigé, a été sauvé de la gueule des lions.
61 Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.	61 Comprenez donc que, de génération en génération, ceux qui espèrent en Dieu ne seront pas vaincus.
62 Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.	62 Ne craignez pas les menaces d’un homme qui va contre Dieu, car sa gloire finira sur le fumier et dans la pourriture.
63 Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.	63 Aujourd’hui il est honoré, et demain on ne le connaîtra plus: il retournera à la poussière d’où il est sorti et il ne restera rien de son projet.
64 Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.	64 Soyez forts, mes fils, et restez fidèles à la Loi, parce que c’est d’elle que vous viendra la gloire.
65 Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.	65 Voyez votre frère Siméon, je sais qu’il est de bon conseil. Écoutez-le toujours, il sera pour vous un père.
66 Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.	66 Judas Maccabée a été courageux dès son enfance, il sera le chef de votre armée, il mènera la guerre contre les nations.
67 Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.	67 Vous allez rassembler tous ceux qui observent la Loi et vous vengerez votre peuple.
68 Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»	68 Rendez aux nations païennes le mal qu’elles vous ont fait et attachez-vous aux commandements de la Loi.”
69 По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.	69 Alors il les bénit et il fut réuni à ses pères.
70 Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.	70 Il mourut en l’an 146; on l’enterra dans la tombe de ses pères à Modine et Israël fit un grand deuil pour lui.