І Макавеїв 2

Torna indietro

Біблія	El libro del Pueblo de Dios
¹ Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.	¹ En esos días, Matatías, hijo de Juan, hijo de Simeón, sacerdote del linaje de Joarib, salió de Jerusalén y fue a establecerse a Modín.
² Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,	² Tenía cinco hijos: Juan, por sobrenombre Gadí;
³ Симон, що звався Тассі,	³ Simón, llamado Tasí;
⁴ Юда, що звався Макавей,	⁴ Judas, llamado Macabeo;
⁵ Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.	⁵ Eleazar, llamado Avarán; y Jonatán, llamado Afús.
⁶ Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,	⁶ Al ver las impiedades que se cometían en Judá y en Jerusalén,
⁷ і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?	⁷ Matatías exclamó: «¡Ay de mí! ¿Para esto he nacido? ¿Para ver la ruina de mi pueblo y la destrucción de la Ciudad Santa? ¿Para quedarme sentado en ella, mientras es entregada al poder del enemigo y el Santuario está en manos de extranjeros?
⁸ Храм його став, неначе муж знеславлений.	⁸ Su Templo ha quedado como un hombre envilecido,
⁹ Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.	⁹ los objetos que eran su gloria fueron llevados como botín, sus niños masacrados en las plazas, sus jóvenes pasados al fijo de la espada enemiga.
¹⁰ Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?	¹⁰ ¿Qué pueblo no ha heredado su realeza, apoderándose de sus despojos?
¹¹ Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.	¹¹ Ella ha sido privada de todo su esplendor y de libre se ha convertido en esclava.
¹² І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.	¹² Y ahí está nuestro Santuario, nuestro honor y nuestro orgullo, convertido en un desierto y profanado por los paganos.
¹³ Навіщо нам і жити?»	¹³ ¿Vale la pena seguir viviendo así?
¹⁴ І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.	¹⁴ Matatías y sus hijos rasgaron sus vestiduras, se pusieron un sayal y se lamentaron amargamente.
¹⁵ Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,	¹⁵ Entre tanto, los delegados del rey, encargados de imponer la apostasía, llegaron a la ciudad de Modín, para exigir que se ofrecieran los sacrificios.
¹⁶ і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.	¹⁶ Se presentaron muchos israelitas, pero Matatías y sus hijos se agruparon aparte.
¹⁷ Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.	¹⁷ Entonces los enviados del rey fueron a decirle: «Tú eres un jefe ilustre y gozas de autoridad en esta ciudad, respaldado por hijos y hermanos.
¹⁸ Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»	¹⁸ Sé el primero en acercarte a ejecutar la orden del rey, como lo han hecho todas las naciones, y también los hombres de Judá y los que han quedado en Jerusalén. Así tú y tus hijos, serán contados entre los Amigos del rey y gratificados con plata, oro y numerosos regalos».
¹⁹ Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,	¹⁹ Matatías respondió en alta voz: «Aunque todas las naciones que están bajo el dominio del rey obedezcan y abandonen el culto de sus antepasados para someterse a sus órdenes,
²⁰ я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.	²⁰ yo, mis hijos y mis hermanos nos mantendremos fieles a la Alianza de nuestros padres.
²¹ Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!	²¹ El Cielo nos libre de abandonar la Ley y los preceptos.
²² Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»	²² Nosotros no acataremos las órdenes del rey desviándonos de nuestro culto, ni a la derecha ni a la izquierda».
²³ Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.	²³ Cuando acabó de pronunciar estas palabras un judío se adelantó a la vista de todos para ofrecer un sacrificio sobre el altar de Modín, conforme al decreto del rey.
²⁴ Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.	²⁴ Al ver esto, Matatías se enardeció de celo y se estremecieron sus entrañas; y dejándose llevar por una justa indignación, se abalanzó y lo degolló sobre el altar.
²⁵ Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.	²⁵ Ahí mismo mató al delegado real que obligaba a ofrecer los sacrificios y destruyó el altar.
²⁶ Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,	²⁶ Así manifestó su celo por la Ley, como lo había hecho Pinjás con Zimrí, hijo de Salú.
²⁷ і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»	²⁷ Luego comenzó a gritar por la ciudad con todas sus fuerzas: «Todo el que sienta celo por la Ley y quiera mantenerse fiel a la Alianza, que me siga».
²⁸ І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.	²⁸ Y abandonando todo lo que poseían en la ciudad, él y sus hijos huyeron a las montañas.
²⁹ Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,	²⁹ Entonces muchos judíos, amantes de la justicia y el derecho, se retiraron al desierto para establecerse allí
³⁰ самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.	³⁰ con sus mujeres, sus hijos y sus ganados, porque la desgracia se había desencadenado sobre ellos.
³¹ Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.	³¹ Los funcionarios del rey y la guarnición que residía en Jerusalén, en la Ciudad de David, recibieron la denuncia de que algunos hombres, conculcando la orden del rey, habían ido a ocultarse en los escondites del desierto.
³² Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.	³² Un fuerte contingente salió a perseguirlos y logró alcanzarlos. Los cercaron y se dispusieron a atacarlos. Era un día sábado,
³³ Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»	³³ y les dijeron: «¡Es hora de acabar con esto! ¡Salgan, cumplan la orden del rey y salvarán sus vidas!».
³⁴ А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»	³⁴ Ellos respondieron: «No saldremos, ni obedeceremos la orden real, profanando así el sábado».
³⁵ Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,	³⁵ Inmediatamente los atacaron,
³⁶ але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,	³⁶ pero ellos no se defendieron, ni siquiera arrojándoles piedras o cerrando la entrada de sus refugios.
³⁷ кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»	³⁷ «Muramos todos, decían, manteniendo nuestra integridad. El cielo y la tierra son testigos de que ustedes nos hacen perecer injustamente».
³⁸ І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.	³⁸ Así fueron atacados en pleno sábado, y perecieron los hombres con sus mujeres, sus hijos y el ganado. Eran en total unas mil personas.
³⁹ Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми	³⁹ Al enterarse de lo ocurrido, Matatías y sus amigos se lamentaron amargamente por las víctimas,
⁴⁰ і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»	⁴⁰ pero dijeron: «Si todos nos comportamos como nuestros hermanos y no peleamos contra esta gente en defensa de nuestras vidas y de nuestras costumbres, muy pronto nos exterminarán de la tierra».
⁴¹ І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»	⁴¹ Y aquel mismo día resolvieron lo siguiente: «Hagamos frente a todo el que venga a atacarnos en día sábado, para no morir como nuestros hermanos en sus refugios».
⁴² Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,	⁴² Entonces se les unió el grupo de los asideos, hombres valientes en Israel, todos ellos sinceramente fieles a la Ley.
⁴³ а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.	⁴³ También se les unieron y les prestaron su ayuda todos los que querían escapar de la opresión.
⁴⁴ І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.	⁴⁴ Así formaron una fuerza armada que comenzó a descargar su ira contra los pecadores y su furor contra los impíos. Los demás tuvieron que salvarse, huyendo a las naciones extranjeras.
⁴⁵ Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,	⁴⁵ Matatías y sus adeptos recorrieron el país, destruyendo altares,
⁴⁶ насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,	⁴⁶ y circuncidando por la fuerza a los niños incircuncisos que hallaron en el territorio de Israel.
⁴⁷ переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.	⁴⁷ Persiguieron a los arrogantes, y la campaña dio buenos resultados.
⁴⁸ Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.	⁴⁸ De esa manera defendieron la Ley contra los paganos y sus reyes, y no permitieron que prevalecieran los malvados.
⁴⁹ Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.	⁴⁹ Cuando la vida de Matatías llegaba a su fin, este dijo a sus hijos: «Ahora reinan la insolencia y el ultraje, es tiempo de perturbación y de furor desencadenado.
⁵⁰ Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.	⁵⁰ Por lo tanto, hijos míos, ardan de celo por la Ley, dando la vida por la Alianza de nuestros padres
⁵¹ Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.	⁵¹ Recuerden las obras que realizaron nuestros padres en su tiempo: así alcanzarán una inmensa gloria y una fama imperecedera.
⁵² Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?	⁵² ¿Acaso Abraham no fue hallado fiel en la prueba y por eso Dios lo contó entre los justos?
⁵³ Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.	⁵³ José, en el momento de la angustia, observó la Ley, y así llegó a ser señor de Egipto.
⁵⁴ Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.	⁵⁴ Pinjás, nuestro padre, por su ardiente celo, recibió la alianza de un sacerdocio eterno.
⁵⁵ Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.	⁵⁵ Josué, por haber cumplido la palabra de Dios, llegó a ser juez en Israel.
⁵⁶ Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.	⁵⁶ Caleb, por haber dado testimonio ante la asamblea, recibió una herencia en el país.
⁵⁷ Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.	⁵⁷ David, por su piedad, heredó un trono real para siempre
⁵⁸ Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.	⁵⁸ Elías, por su ardiente celo por la Ley, fue arrebatado al cielo.
⁵⁹ Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.	⁵⁹ Ananías, Azarías y Misael, por haber confiado en Dios, fueron salvados de la llama.
⁶⁰ Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.	⁶⁰ Daniel, por su integridad, fue librado de las fauces de los leones.
⁶¹ Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.	⁶¹ Adviertan, entonces, que a lo largo de las generaciones los que esperan en él no sucumben jamás.
⁶² Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.	⁶² No teman las amenazas de un hombre pecador, porque su gloria acabará en podredumbre y gusanos.
⁶³ Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.	⁶³ hoy es exaltado y mañana desaparece, porque habrá vuelto al polvo de donde vino y sus proyectos quedarán frustrados.
⁶⁴ Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.	⁶⁴ Por eso, hijos míos, sean valientes, y manténganse firmes en el cumplimiento de la Ley, ya que gracias a ella serán colmados de gloria.
⁶⁵ Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.	⁶⁵ Ahí tienen a Simeón, su hermano. Yo sé que es hombre sensato: escúchenlo siempre, y hará las veces de padre.
⁶⁶ Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.	⁶⁶ Judas Macabeo ha sido valiente desde su juventud: que él sea el jefe del ejército y dirija la guerra contra los extranjeros.
⁶⁷ Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.	⁶⁷ Ustedes, por su parte, reúnan a todos los que practican la Ley y reivindiquen a nuestro pueblo.
⁶⁸ Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»	⁶⁸ Devuelvan a los paganos el mal que ellos les han hecho y observen los preceptos de la Ley».
⁶⁹ По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.	⁶⁹ Después los bendijo y fue a reunirse con sus padres.
⁷⁰ Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.	⁷⁰ Matatías murió el año ciento cuarenta y seis y fue sepultado en Modín, en el sepulcro de sus padres. Todo Israel hizo un gran duelo por él.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati