І Макавеїв 2

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.	1 En esos días, Matatías, hijo de Juan, hijo de Simeón, sacerdote del linaje de Joarib, salió de Jerusalén y fue a establecerse a Modín.
2 Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,	2 Tenía cinco hijos: Juan, por sobrenombre Gadí;
3 Симон, що звався Тассі,	3 Simón, llamado Tasí;
4 Юда, що звався Макавей,	4 Judas, llamado Macabeo;
5 Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.	5 Eleazar, llamado Avarán; y Jonatán, llamado Afús.
6 Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,	6 Al ver las impiedades que se cometían en Judá y en Jerusalén,
7 і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?	7 Matatías exclamó: «¡Ay de mí! ¿Para esto he nacido? ¿Para ver la ruina de mi pueblo y la destrucción de la Ciudad Santa? ¿Para quedarme sentado en ella, mientras es entregada al poder del enemigo y el Santuario está en manos de extranjeros?
8 Храм його став, неначе муж знеславлений.	8 Su Templo ha quedado como un hombre envilecido,
9 Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.	9 los objetos que eran su gloria fueron llevados como botín, sus niños masacrados en las plazas, sus jóvenes pasados al fijo de la espada enemiga.
10 Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?	10 ¿Qué pueblo no ha heredado su realeza, apoderándose de sus despojos?
11 Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.	11 Ella ha sido privada de todo su esplendor y de libre se ha convertido en esclava.
12 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.	12 Y ahí está nuestro Santuario, nuestro honor y nuestro orgullo, convertido en un desierto y profanado por los paganos.
13 Навіщо нам і жити?»	13 ¿Vale la pena seguir viviendo así?
14 І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.	14 Matatías y sus hijos rasgaron sus vestiduras, se pusieron un sayal y se lamentaron amargamente.
15 Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,	15 Entre tanto, los delegados del rey, encargados de imponer la apostasía, llegaron a la ciudad de Modín, para exigir que se ofrecieran los sacrificios.
16 і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.	16 Se presentaron muchos israelitas, pero Matatías y sus hijos se agruparon aparte.
17 Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.	17 Entonces los enviados del rey fueron a decirle: «Tú eres un jefe ilustre y gozas de autoridad en esta ciudad, respaldado por hijos y hermanos.
18 Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»	18 Sé el primero en acercarte a ejecutar la orden del rey, como lo han hecho todas las naciones, y también los hombres de Judá y los que han quedado en Jerusalén. Así tú y tus hijos, serán contados entre los Amigos del rey y gratificados con plata, oro y numerosos regalos».
19 Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,	19 Matatías respondió en alta voz: «Aunque todas las naciones que están bajo el dominio del rey obedezcan y abandonen el culto de sus antepasados para someterse a sus órdenes,
20 я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.	20 yo, mis hijos y mis hermanos nos mantendremos fieles a la Alianza de nuestros padres.
21 Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!	21 El Cielo nos libre de abandonar la Ley y los preceptos.
22 Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»	22 Nosotros no acataremos las órdenes del rey desviándonos de nuestro culto, ni a la derecha ni a la izquierda».
23 Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.	23 Cuando acabó de pronunciar estas palabras un judío se adelantó a la vista de todos para ofrecer un sacrificio sobre el altar de Modín, conforme al decreto del rey.
24 Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.	24 Al ver esto, Matatías se enardeció de celo y se estremecieron sus entrañas; y dejándose llevar por una justa indignación, se abalanzó y lo degolló sobre el altar.
25 Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.	25 Ahí mismo mató al delegado real que obligaba a ofrecer los sacrificios y destruyó el altar.
26 Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,	26 Así manifestó su celo por la Ley, como lo había hecho Pinjás con Zimrí, hijo de Salú.
27 і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»	27 Luego comenzó a gritar por la ciudad con todas sus fuerzas: «Todo el que sienta celo por la Ley y quiera mantenerse fiel a la Alianza, que me siga».
28 І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.	28 Y abandonando todo lo que poseían en la ciudad, él y sus hijos huyeron a las montañas.
29 Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,	29 Entonces muchos judíos, amantes de la justicia y el derecho, se retiraron al desierto para establecerse allí
30 самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.	30 con sus mujeres, sus hijos y sus ganados, porque la desgracia se había desencadenado sobre ellos.
31 Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.	31 Los funcionarios del rey y la guarnición que residía en Jerusalén, en la Ciudad de David, recibieron la denuncia de que algunos hombres, conculcando la orden del rey, habían ido a ocultarse en los escondites del desierto.
32 Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.	32 Un fuerte contingente salió a perseguirlos y logró alcanzarlos. Los cercaron y se dispusieron a atacarlos. Era un día sábado,
33 Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»	33 y les dijeron: «¡Es hora de acabar con esto! ¡Salgan, cumplan la orden del rey y salvarán sus vidas!».
34 А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»	34 Ellos respondieron: «No saldremos, ni obedeceremos la orden real, profanando así el sábado».
35 Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,	35 Inmediatamente los atacaron,
36 але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,	36 pero ellos no se defendieron, ni siquiera arrojándoles piedras o cerrando la entrada de sus refugios.
37 кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»	37 «Muramos todos, decían, manteniendo nuestra integridad. El cielo y la tierra son testigos de que ustedes nos hacen perecer injustamente».
38 І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.	38 Así fueron atacados en pleno sábado, y perecieron los hombres con sus mujeres, sus hijos y el ganado. Eran en total unas mil personas.
39 Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми	39 Al enterarse de lo ocurrido, Matatías y sus amigos se lamentaron amargamente por las víctimas,
40 і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»	40 pero dijeron: «Si todos nos comportamos como nuestros hermanos y no peleamos contra esta gente en defensa de nuestras vidas y de nuestras costumbres, muy pronto nos exterminarán de la tierra».
41 І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»	41 Y aquel mismo día resolvieron lo siguiente: «Hagamos frente a todo el que venga a atacarnos en día sábado, para no morir como nuestros hermanos en sus refugios».
42 Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,	42 Entonces se les unió el grupo de los asideos, hombres valientes en Israel, todos ellos sinceramente fieles a la Ley.
43 а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.	43 También se les unieron y les prestaron su ayuda todos los que querían escapar de la opresión.
44 І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.	44 Así formaron una fuerza armada que comenzó a descargar su ira contra los pecadores y su furor contra los impíos. Los demás tuvieron que salvarse, huyendo a las naciones extranjeras.
45 Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,	45 Matatías y sus adeptos recorrieron el país, destruyendo altares,
46 насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,	46 y circuncidando por la fuerza a los niños incircuncisos que hallaron en el territorio de Israel.
47 переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.	47 Persiguieron a los arrogantes, y la campaña dio buenos resultados.
48 Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.	48 De esa manera defendieron la Ley contra los paganos y sus reyes, y no permitieron que prevalecieran los malvados.
49 Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.	49 Cuando la vida de Matatías llegaba a su fin, este dijo a sus hijos: «Ahora reinan la insolencia y el ultraje, es tiempo de perturbación y de furor desencadenado.
50 Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.	50 Por lo tanto, hijos míos, ardan de celo por la Ley, dando la vida por la Alianza de nuestros padres
51 Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.	51 Recuerden las obras que realizaron nuestros padres en su tiempo: así alcanzarán una inmensa gloria y una fama imperecedera.
52 Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?	52 ¿Acaso Abraham no fue hallado fiel en la prueba y por eso Dios lo contó entre los justos?
53 Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.	53 José, en el momento de la angustia, observó la Ley, y así llegó a ser señor de Egipto.
54 Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.	54 Pinjás, nuestro padre, por su ardiente celo, recibió la alianza de un sacerdocio eterno.
55 Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.	55 Josué, por haber cumplido la palabra de Dios, llegó a ser juez en Israel.
56 Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.	56 Caleb, por haber dado testimonio ante la asamblea, recibió una herencia en el país.
57 Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.	57 David, por su piedad, heredó un trono real para siempre
58 Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.	58 Elías, por su ardiente celo por la Ley, fue arrebatado al cielo.
59 Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.	59 Ananías, Azarías y Misael, por haber confiado en Dios, fueron salvados de la llama.
60 Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.	60 Daniel, por su integridad, fue librado de las fauces de los leones.
61 Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.	61 Adviertan, entonces, que a lo largo de las generaciones los que esperan en él no sucumben jamás.
62 Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.	62 No teman las amenazas de un hombre pecador, porque su gloria acabará en podredumbre y gusanos.
63 Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.	63 hoy es exaltado y mañana desaparece, porque habrá vuelto al polvo de donde vino y sus proyectos quedarán frustrados.
64 Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.	64 Por eso, hijos míos, sean valientes, y manténganse firmes en el cumplimiento de la Ley, ya que gracias a ella serán colmados de gloria.
65 Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.	65 Ahí tienen a Simeón, su hermano. Yo sé que es hombre sensato: escúchenlo siempre, y hará las veces de padre.
66 Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.	66 Judas Macabeo ha sido valiente desde su juventud: que él sea el jefe del ejército y dirija la guerra contra los extranjeros.
67 Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.	67 Ustedes, por su parte, reúnan a todos los que practican la Ley y reivindiquen a nuestro pueblo.
68 Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»	68 Devuelvan a los paganos el mal que ellos les han hecho y observen los preceptos de la Ley».
69 По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.	69 Después los bendijo y fue a reunirse con sus padres.
70 Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.	70 Matatías murió el año ciento cuarenta y seis y fue sepultado en Modín, en el sepulcro de sus padres. Todo Israel hizo un gran duelo por él.