Mądrość Syracha 31

Torna indietro

Tysiąclecia	Біблія
¹ Bezsenność z powodu bogactwa wyczerpuje ciało, a troska o nie oddala sen.	¹ З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
² Troska nocnego czuwania oddala drzemkę, bardziej niż ciężka choroba wybija ze snu.	² Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
³ Bogacz się trudzi, aby zbierać pieniądze, a gdy przestaje, syci się rozkoszami.	³ Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
⁴ Biedak się trudzi, nie mając środków do życia, a gdy przestaje, popada w nędzę.	⁴ Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.
⁵ Ten, kto złoto miłuje, nie ustrzeże się winy, a ten, kto goni za zyskami, przez nie zostanie oszukany.	⁵ Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.
⁶ Wielu złoto doprowadziło do upadku, a zguba ich stała się jawna.	⁶ Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
⁷ Jest ono zasiekami z drzewa na drodze tych, co za nim szaleją, a kto jest głupi, w nich uwięźnie.	⁷ Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.
⁸ Błogosławiony bogacz, którego znaleziono bez winy, który nie gonił za złotem.	⁸ Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
⁹ Któż to jest? Wychwalać go będziemy, uczynił bowiem rzeczy podziw wzbudzające między swoim ludem.	⁹ Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
¹⁰ Któż poddany pod tym względem próbie został doskonały? Poczytane mu to będzie za chlubę. Kto mógł zgrzeszyć, a nie zgrzeszył, uczynić źle, a nie uczynił?	¹⁰ Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?
¹¹ Dobra jego zostaną utwierdzone, a zgromadzenie opowiadać będzie jego dobrodziejstwa.	¹¹ Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
¹² Zająłeś miejsce przy stole suto zastawionym? Nie otwieraj nad nim gardzieli i nie wołaj: Jakże wiele na nim!	¹² Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»
¹³ Pamiętaj, że źle jest mieć oko chciwe. Cóż między rzeczami stworzonymi gorszego nad takie oko, które z powodu każdej rzeczy napełnia się łzami.	¹³ Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
¹⁴ Po to, co ktoś sobie upatrzył, nie wyciągaj ręki i nie pchaj się wraz z nim do półmiska!	¹⁴ Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
¹⁵ Osądzaj sprawy bliźniego według swoich własnych i nad każdą sprawą się namyśl!	¹⁵ Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
¹⁶ Jedz, co leży przed tobą, jak człowiek, nie bądź żarłoczny, abyś nie wzbudził odrazy.	¹⁶ Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.
¹⁷ Przez dobre wychowanie pierwszy zaprzestań [jedzenia], nie bądź nienasycony, byś kogo nie zraził.	¹⁷ А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.
¹⁸ Jeśli zajmiesz miejsce między wieloma, nie wyciągaj ręki jako pierwszy spomiędzy nich.	¹⁸ І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
¹⁹ Jakże mało wystarcza człowiekowi dobrze wychowanemu, na łóżku swym nie będzie ciężko oddychał.	¹⁹ Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:
²⁰ Zdrowy jest sen [człowieka], gdy ma umiarkowanie syty żołądek, wstaje on wcześnie, jest panem samego siebie. Udręka bezsenności, bóle żołądka i kolki w brzuchu - u łakomego człowieka.	²⁰ 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.
²¹ A jeśli byłbyś zmuszony do jedzenia, wstań, zrzuć to na uboczu, a ulżysz sobie.	²¹ Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.
²² Słuchaj mnie, synu, i nie gardź mną, w końcu uznasz słowa moje za słuszne. We wszystkich czynach swych bądź uważny, a żadna choroba nie zbliży się do ciebie.	²² Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
²³ Wargi wychwalać będą tego, kto hojny jest na ucztach, i prawdziwe jest świadectwo o jego szlachetności.	²³ Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.
²⁴ Miasto będzie szemrać przeciw skąpemu na ucztach i świadectwo o jego sknerstwie jest prawdziwe.	²⁴ А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.
²⁵ Przy piciu wina nie bądź zbyt odważny, albowiem ono zgubiło wielu.	²⁵ Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.
²⁶ Jak w kuźni próbuje się twardość stali zanurzając ją w wodzie, tak wino doświadcza przez bójkę serca zuchwalców.	²⁶ Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.
²⁷ Wino dla ludzi jest życiem, jeżeli pić je będziesz w miarę. Jakież ma życie ten, który jest pozbawiony wina? Stworzone jest ono bowiem dla rozweselenia ludzi.	²⁷ Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.
²⁸ Zadowolenie serca i radość duszy daje wino pite w swoim czasie i z umiarkowaniem.	²⁸ Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.
²⁹ Udręczeniem dla duszy jest zaś wino pite w nadmiernej ilości, wśród podniecenia i zwady.	²⁹ Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
³⁰ Pijaństwo powiększa szał głupiego na jego zgubę, osłabia siły i sprowadza rany.	³⁰ Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
³¹ Na uczcie przy piciu nie rób wymówek bliźniemu ani nie lekceważ go z powodu jego wesołości; nie mów mu słów obelżywych ani nie drażnij go żądaniem zwrotu [długu]!	³¹ Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati