Paralipomenon I 25

Torna indietro

Bibbia Vulgata Clementina	Біблія
¹ Igitur David et magistratus exercitus segregaverunt in ministerium filios Asaph, et Heman, et Idithun, qui prophetarent in citharis, et psalteriis, et cymbalis secundum numerum suum, dedicato sibi officio servientes.	¹ Тим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.
² De filiis Asaph : Zachur, et Joseph, et Nathania, et Asarela, filii Asaph : sub manu Asaph prophetantis juxta regem.	² Був же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.
³ Porro Idithun : filii Idithun, Godolias, Sori, Jeseias, et Hasabias, et Mathathias, sex, sub manu patris sui Idithun, qui in cithara prophetabat super confitentes et laudantes Dominum.	³ На ім’я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки — Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.
⁴ Heman quoque : filii Heman, Bocciau, Mathaniau, Oziel, Subuel, et Jerimoth, Hananias, Hanani, Eliatha, Geddelthi, et Romemthiezer, et Jesbacassa, Mellothi, Othir, Mahazioth :	⁴ Почувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,
⁵ omnes isti filii Heman videntis regis in sermonibus Dei, ut exaltaret cornu : deditque Deus Heman filios quatuordecim, et filias tres.	⁵ послав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,
⁶ Universi sub manu patris sui ad cantandum in templo Domini distributi erant, in cymbalis, et psalteriis, et citharis, in ministeria domus Domini juxta regem : Asaph videlicet, et Idithun, et Heman.	⁶ і промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.
⁷ Fuit autem numerus eorum cum fratribus suis, qui erudiebant canticum Domini, cuncti doctores, ducenti octoginta octo.	⁷ Почув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.
⁸ Miseruntque sortes per vices suas, ex æquo tam major quam minor, doctus pariter et indoctus.	⁸ Спитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.»
⁹ Egressaque est sors prima Joseph, qui erat de Asaph. Secunda Godoliæ, ipsi et filiis ejus, et fratribus ejus duodecim.	⁹ Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали.
¹⁰ Tertia Zachur, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁰ Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!
¹¹ Quarta Isari, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹¹ Візьму я мій хліб, моє вино та моє м’ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»
¹² Quinta Nathaniæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹² І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.
¹³ Sexta Bocciau, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹³ Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.
¹⁴ Septima Isreela, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁴ Тим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.
¹⁵ Octava Jesaiæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁵ Люди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.
¹⁶ Nona Mathaniæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁶ Вони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.
¹⁷ Decima Semeiæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁷ Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»
¹⁸ Undecima Azareel, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁸ Взяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п’ять зготованих овець, п’ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,
¹⁹ Duodecima Hasabiæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	¹⁹ та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.
²⁰ Tertiadecima Subaël, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁰ І от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.
²¹ Quartadecima Mathathiæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	²¹ Давид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!
²² Quintadecima Jerimoth, filiis et fratribus ejus duodecim.	²² Нехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»
²³ Sextadecima Hananiæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	²³ Як тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.
²⁴ Septimadecima Jesbacassæ, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁴ Потім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.
²⁵ Octavadecima Hanani, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁵ Нехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім’я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.
²⁶ Nonadecima Mellothi, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁶ Хай же, мій пане, — так певно, як живе Господь, так певно, як живеш ти, — Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, — хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!
²⁷ Vigesima Eliatha, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁷ А цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.
²⁸ Vigesima prima Othir, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁸ Прости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.
²⁹ Vigesima secunda Geddelthi, filiis et fratribus ejus duodecim.	²⁹ Коли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв’язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів — нехай їх пращею геть кине.
³⁰ Vigesima tertia Mahazioth, filiis et fratribus ejus duodecim.	³⁰ І коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,
³¹ Vigesima quarta Romemthiezer, filiis et fratribus ejus duodecim.	³¹ то хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»
	³² Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;
	³³ благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.
	³⁴ Бо — так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! — коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»
	³⁵ Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»
	³⁶ Повернулась Авігайла до Навала, — аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п’яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.
	³⁷ Уранці ж, як проминуло сп’яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.
	³⁸ А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер.
	³⁹ Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.
	⁴⁰ От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.»
	⁴¹ Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.»
	⁴² Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п’ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.
	⁴³ І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.
	⁴⁴ Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.

Vetus Testamentum

Novum Testamentum

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati