Псалмів 132

¹ Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,

² як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався:

³ «Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,

⁴ не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,

⁵ покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього».

⁶ Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях Яарських.

⁷ Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!

⁸ Устань, Господи, до твого відпочинку, ти і кивот твоєї сили!

⁹ Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми.

¹⁰ Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.

¹¹ Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.

¹² Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх, то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».

¹³ Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.

¹⁴ «Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.

¹⁵ Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.

¹⁶ Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.

¹⁷ Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.

¹⁸ Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти».