Псалмів 144

¹ Давида. Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.

² Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, — і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.

³ Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, — що думаєш про нього?

⁴ Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.

⁵ Господи, прихили твоє небо й зійди! Діткнись до гір, — і вони задимують.

⁶ Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!

⁷ Простягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців,

⁸ уста яких промовляють брехнею, правиця яких — правиця клятвопорушна.

⁹ Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, —

¹⁰ тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.

¹¹ Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких — правиця клятвопорушна.

¹² Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.

¹³ Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя. Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших.

¹⁴ Хай буде навантажена худоба наша; хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.

¹⁵ Щасливий народ, в якого така доля! Щасливий народ, якому Бог — Господь!