Salmi תהילים (Tehillim) 88

Miqra 'al pi ha-Mesorah	Біблія
1 שִׁיר מִזְמוֹר לִבְנֵי קֹרַחלַמְנַצֵּחַ עַל־מָחֲלַת לְעַנּוֹתמַשְׂכִּיל לְהֵימָן הָאֶזְרָחִֽי׃	1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Для співу. Маскіл. Гемана езрагіта.
2 יְהֹוָה אֱלֹהֵי יְשׁוּעָתִייוֹם־צָעַקְתִּי בַלַּיְלָה נֶגְדֶּֽךָ׃	2 Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.
3 תָּבוֹא לְפָנֶיךָ תְּפִלָּתִיהַטֵּה אׇזְנְךָ לְרִנָּתִֽי׃	3 Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!
4 כִּֽי־שָׂבְעָה בְרָעוֹת נַפְשִׁיוְחַיַּי לִשְׁאוֹל הִגִּֽיעוּ׃	4 Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.
5 נֶחְשַׁבְתִּי עִם־יוֹרְדֵי בוֹרהָיִיתִי כְּגֶבֶר אֵֽין־אֱיָֽל׃	5 Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.
6 בַּמֵּתִים חׇפְשִׁיכְּמוֹ חֲלָלִים ׀ שֹׁכְבֵי קֶבֶראֲשֶׁר לֹא זְכַרְתָּם עוֹדוְהֵמָּה מִיָּדְךָ נִגְזָֽרוּ׃	6 Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
7 שַׁתַּנִי בְּבוֹר תַּחְתִּיּוֹתבְּמַחֲשַׁכִּים בִּמְצֹלֽוֹת׃	7 Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.
8 עָלַי סָמְכָה חֲמָתֶךָוְכׇל־מִשְׁבָּרֶיךָ עִנִּיתָ סֶּֽלָה׃	8 Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
9 הִרְחַקְתָּ מְיֻדָּעַי מִמֶּנִּישַׁתַּנִי תוֹעֵבוֹת לָמוֹכָּלֻא וְלֹא אֵצֵֽא׃	9 Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
10 עֵינִי דָאֲבָה מִנִּי עֹנִיקְרָאתִיךָ יְהֹוָה בְּכׇל־יוֹםשִׁטַּחְתִּי אֵלֶיךָ כַפָּֽי׃	10 Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
11 הֲלַמֵּתִים תַּעֲשֶׂה־פֶּלֶאאִם־רְפָאִים יָקוּמוּ ׀ יוֹדוּךָ סֶּֽלָה׃	11 Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
12 הַיְסֻפַּר בַּקֶּבֶר חַסְדֶּךָאֱמוּנָתְךָ בָּאֲבַדּֽוֹן׃	12 Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій — твою вірність?
13 הֲיִוָּדַע בַּחֹשֶׁךְ פִּלְאֶךָוְצִדְקָתְךָ בְּאֶרֶץ נְשִׁיָּֽה׃	13 Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка — у землі забуття?
14 וַאֲנִי ׀ אֵלֶיךָ יְהֹוָה שִׁוַּעְתִּיוּבַבֹּקֶר תְּֽפִלָּתִי תְקַדְּמֶֽךָּ׃	14 Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
15 לָמָה יְהֹוָה תִּזְנַח נַפְשִׁיתַּסְתִּיר פָּנֶיךָ מִמֶּֽנִּי׃	15 Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?
16 עָנִי אֲנִי וְגֹוֵעַ מִנֹּעַרנָשָׂאתִי אֵמֶיךָ אָפֽוּנָה׃	16 Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій — умліваю.
17 עָלַי עָבְרוּ חֲרוֹנֶיךָבִּעוּתֶיךָ צִמְּתוּתֻֽנִי׃	17 Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.
18 סַבּוּנִי כַמַּיִם כׇּל־הַיּוֹםהִקִּיפוּ עָלַי יָֽחַד׃	18 Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.
19 הִרְחַקְתָּ מִמֶּנִּי אֹהֵב וָרֵעַמְֽיֻדָּעַי מַחְשָֽׁךְ׃	19 Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене — тільки темінь.