Salmi תהילים (Tehillim) 74

Miqra 'al pi ha-Mesorah	Біблія
1 מַשְׂכִּיל לְאָסָףלָמָה אֱלֹהִים זָנַחְתָּ לָנֶצַחיֶעְשַׁן אַפְּךָ בְּצֹאן מַרְעִיתֶֽךָ׃	1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?
2 זְכֹר עֲדָֽתְךָ ׀ קָנִיתָ קֶּדֶםגָּאַלְתָּ שֵׁבֶט נַחֲלָתֶךָהַר־צִיּוֹן זֶה ׀ שָׁכַנְתָּ בּֽוֹ׃	2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.
3 הָרִימָה פְעָמֶיךָ לְמַשֻּׁאוֹת נֶצַחכׇּל־הֵרַע אוֹיֵב בַּקֹּֽדֶשׁ׃	3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.
4 שָׁאֲגוּ צֹרְרֶיךָ בְּקֶרֶב מוֹעֲדֶךָשָׂמוּ אוֹתֹתָם אֹתֽוֹת׃	4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
5 יִוָּדַע כְּמֵבִיא לְמָעְלָהבִּסְבׇךְ־עֵץ קַרְדֻּמּֽוֹת׃	5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
6 ועת וְעַתָּה פִּתּוּחֶיהָ יָּחַדבְּכַשִּׁיל וְכֵילַפּוֹת יַהֲלֹמֽוּן׃	6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
7 שִׁלְחוּ בָאֵשׁ מִקְדָּשֶׁךָלָאָרֶץ חִלְּלוּ מִֽשְׁכַּן־שְׁמֶֽךָ׃	7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
8 אָמְרוּ בְלִבָּם נִינָם יָחַדשָׂרְפוּ כׇל־מוֹעֲדֵי־אֵל בָּאָֽרֶץ׃	8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!
9 אוֹתֹתֵינוּ לֹא רָאִינוּאֵֽין־עוֹד נָבִיאוְלֹֽא־אִתָּנוּ יֹדֵעַ עַד־מָֽה׃	9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
10 עַד־מָתַי אֱלֹהִים יְחָרֶף צָריְנָאֵץ אוֹיֵב שִׁמְךָ לָנֶֽצַח׃	10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім’я?
11 לָמָּה תָשִׁיב יָדְךָ וִימִינֶךָמִקֶּרֶב חוקך חֵיקְךָ כַלֵּֽה׃	11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
12 וֵאלֹהִים מַלְכִּי מִקֶּדֶםפֹּעֵל יְשׁוּעוֹת בְּקֶרֶב הָאָֽרֶץ׃	12 Таж ти, о Боже, — цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
13 אַתָּה פוֹרַרְתָּ בְעׇזְּךָ יָםשִׁבַּרְתָּ רָאשֵׁי תַנִּינִים עַל־הַמָּֽיִם׃	13 Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
14 אַתָּה רִצַּצְתָּ רָאשֵׁי לִוְיָתָןתִּתְּנֶנּוּ מַאֲכָל לְעָם לְצִיִּֽים׃	14 Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
15 אַתָּה בָקַעְתָּ מַעְיָן וָנָחַלאַתָּה הוֹבַשְׁתָּ נַהֲרוֹת אֵיתָֽן׃	15 Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
16 לְךָ יוֹם אַף־לְךָ לָיְלָהאַתָּה הֲכִינוֹתָ מָאוֹר וָשָֽׁמֶשׁ׃	16 Твій — день і твоя — ніч. Ти сотворив світила й сонце,
17 אַתָּה הִצַּבְתָּ כׇּל־גְּבוּלוֹת אָרֶץקַיִץ וָחֹרֶף אַתָּה יְצַרְתָּֽם׃	17 ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
18 זְכׇר־זֹאת אוֹיֵב חֵרֵף ׀ יְהֹוָהוְעַם נָבָל נִאֲצוּ שְׁמֶֽךָ׃	18 Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім’я.
19 אַל־תִּתֵּן לְחַיַּת נֶפֶשׁ תּוֹרֶךָחַיַּת עֲנִיֶּיךָ אַל־תִּשְׁכַּח לָנֶֽצַח׃	19 Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
20 הַבֵּט לַבְּרִיתכִּי מָלְאוּ מַחֲשַׁכֵּי־אֶרֶץ נְאוֹת חָמָֽס׃	20 Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
21 אַל־יָשֹׁב דַּךְ נִכְלָםעָנִי וְאֶבְיוֹן יְֽהַלְלוּ שְׁמֶֽךָ׃	21 Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий, нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім’я.
22 קוּמָה אֱלֹהִים רִיבָה רִיבֶךָזְכֹר חֶרְפָּתְךָ מִנִּי־נָבָל כׇּל־הַיּֽוֹם׃	22 Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
23 אַל־תִּשְׁכַּח קוֹל צֹרְרֶיךָשְׁאוֹן קָמֶיךָ עֹלֶה תָמִֽיד׃	23 Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.