Salmi תהילים (Tehillim) 107

Miqra 'al pi ha-Mesorah	Біблія
1 הֹדוּ לַיהֹוָה כִּי־טוֹבכִּי לְעוֹלָם חַסְדּֽוֹ׃	1 Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
2 יֹאמְרוּ גְּאוּלֵי יְהֹוָהאֲשֶׁר גְּאָלָם מִיַּד־צָֽר׃	2 Так нехай скажуть ті, що їх викупив Господь, котрих він викупив з руки гнобителя
3 וּֽמֵאֲרָצוֹת קִבְּצָםמִמִּזְרָח וּמִֽמַּעֲרָבמִצָּפוֹן וּמִיָּֽם׃	3 і котрих зібрав з країв, зо сходу й заходу, з півночі і з-поза моря.
4 תָּעוּ בַמִּדְבָּר בִּישִׁימוֹן דָּרֶךְעִיר מוֹשָׁב לֹא מָצָֽאוּ׃	4 Вони блукали пустинею, на безлюдді, дороги не знайшли до міста, де б їм жити.
5 רְעֵבִים גַּם־צְמֵאִיםנַפְשָׁם בָּהֶם תִּתְעַטָּֽף׃	5 Голодні й спраглі, — душа їхня всередині умлівала;
6 וַיִּצְעֲקוּ אֶל־יְהֹוָה בַּצַּר לָהֶםמִמְּצוּקוֹתֵיהֶם יַצִּילֵֽם׃	6 тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
7 וַֽיַּדְרִיכֵם בְּדֶרֶךְ יְשָׁרָהלָלֶכֶת אֶל־עִיר מוֹשָֽׁב׃	7 Він вів їх дорогою простою, щоб ішли до міста, де б їм жити.
8 יוֹדוּ לַיהֹוָה חַסְדּוֹוְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃	8 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
9 כִּֽי־הִשְׂבִּיעַ נֶפֶשׁ שֹׁקֵקָהוְנֶפֶשׁ רְעֵבָה מִלֵּא־טֽוֹב׃	9 Бо він наситив спраглу душу і зголоднілу душу сповнив благом.
10 יֹשְׁבֵי חֹשֶׁךְ וְצַלְמָוֶתאֲסִירֵי עֳנִי וּבַרְזֶֽל׃	10 Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом,
11 כִּֽי־הִמְרוּ אִמְרֵי־אֵלוַעֲצַת עֶלְיוֹן נָאָֽצוּ׃	11 бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього.
12 וַיַּכְנַע בֶּעָמָל לִבָּםכָּשְׁלוּ וְאֵין עֹזֵֽר׃	12 їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було.
13 וַיִּזְעֲקוּ אֶל־יְהֹוָה בַּצַּר לָהֶםמִמְּצֻקוֹתֵיהֶם יוֹשִׁיעֵֽם׃	13 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
14 יוֹצִיאֵם מֵחֹשֶׁךְ וְצַלְמָוֶתוּמוֹסְרוֹתֵיהֶם יְנַתֵּֽק׃	14 Він вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани.
15 יוֹדוּ לַיהֹוָה חַסְדּוֹוְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃	15 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
16 כִּֽי־שִׁבַּר דַּלְתוֹת נְחֹשֶׁתוּבְרִיחֵי בַרְזֶל גִּדֵּֽעַ׃	16 Бо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви.
17 אֱוִלִים מִדֶּרֶךְ פִּשְׁעָםוּֽמֵעֲוֺנֹתֵיהֶם יִתְעַנּֽוּ׃	17 Вони нездужали через свої переступи, прибиті за свої провини.
18 כׇּל־אֹכֶל תְּתַעֵב נַפְשָׁםוַיַּגִּיעוּ עַד־שַׁעֲרֵי מָֽוֶת׃	18 Усяка їжа їхній душі набридла і вони наблизились до брам смерти.
19 וַיִּזְעֲקוּ אֶל־יְהֹוָה בַּצַּר לָהֶםמִמְּצֻקוֹתֵיהֶם יוֹשִׁיעֵֽם׃	19 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
20 יִשְׁלַח דְּבָרוֹ וְיִרְפָּאֵםוִימַלֵּט מִשְּׁחִֽיתוֹתָֽם׃	20 Він послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили.
21 יוֹדוּ לַיהֹוָה חַסְדּוֹוְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃	21 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
22 וְיִזְבְּחוּ זִבְחֵי תוֹדָהוִיסַפְּרוּ מַעֲשָׂיו בְּרִנָּֽה׃	22 Хай принесуть подячні жертви і з радістю діла його прославлять.
23 ׆ יוֹרְדֵי הַיָּם בׇּאֳנִיּוֹתעֹשֵׂי מְלָאכָה בְּמַיִם רַבִּֽים׃	23 Ті, що у суднах пускаються на море, що ведуть торгівлю на водах великих,
24 ׆ הֵמָּה רָאוּ מַעֲשֵׂי יְהֹוָהוְנִפְלְאוֹתָיו בִּמְצוּלָֽה׃	24 побачили діла Господні і чудеса його в морській глибині.
25 ׆ וַיֹּאמֶר וַֽיַּעֲמֵד רוּחַ סְעָרָהוַתְּרוֹמֵם גַּלָּֽיו׃	25 Сказав, і буйний вітер знявся й підніс високо морські хвилі.
26 ׆ יַעֲלוּ שָׁמַיִם יֵרְדוּ תְהוֹמוֹתנַפְשָׁם בְּרָעָה תִתְמוֹגָֽג׃	26 Знялись під саме небо, спустилися в безодню, в біді душа їхня танула.
27 ׆ יָחוֹגּוּ וְיָנוּעוּ כַּשִּׁכּוֹרוְכׇל־חׇכְמָתָם תִּתְבַּלָּֽע׃	27 І захиталися вони й закружляли, немов п’яний, пропала вся їхня мудрість.
28 ׆ וַיִּצְעֲקוּ אֶל־יְהֹוָה בַּצַּר לָהֶםוּֽמִמְּצוּקֹתֵיהֶם יוֹצִיאֵֽם׃	28 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і визволив їх із скорботи їхньої.
29 יָקֵם סְעָרָה לִדְמָמָהוַיֶּחֱשׁוּ גַּלֵּיהֶֽם׃	29 Він зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі,
30 וַיִּשְׂמְחוּ כִֽי־יִשְׁתֹּקוּוַיַּנְחֵם אֶל־מְחוֹז חֶפְצָֽם׃	30 й вони зраділи, що затихло; він до бажаної пристані привів їх.
31 יוֹדוּ לַיהֹוָה חַסְדּוֹוְנִפְלְאוֹתָיו לִבְנֵי אָדָֽם׃	31 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
32 וִֽירוֹמְמוּהוּ בִּקְהַל־עָםוּבְמוֹשַׁב זְקֵנִים יְהַלְלֽוּהוּ׃	32 нехай його возносять на народних зборах на раді старших хай його прославляють.
33 יָשֵׂם נְהָרוֹת לְמִדְבָּרוּמֹצָאֵי מַיִם לְצִמָּאֽוֹן׃	33 Він ріки обертає в пустиню, джерела вод — у суху землю.
34 אֶרֶץ פְּרִי לִמְלֵחָהמֵרָעַת יוֹשְׁבֵי בָֽהּ׃	34 У солончаки плодючу землю — через її мешканців злобу.
35 יָשֵׂם מִדְבָּר לַאֲגַם־מַיִםוְאֶרֶץ צִיָּה לְמֹצָאֵי מָֽיִם׃	35 Він обертає пустиню в озеро воднисте і суху землю — у водні джерела.
36 וַיּוֹשֶׁב שָׁם רְעֵבִיםוַיְכוֹנְנוּ עִיר מוֹשָֽׁב׃	36 Там оселює зголоднілих, щоб заснували місто для оселі,
37 וַיִּזְרְעוּ שָׂדוֹת וַיִּטְּעוּ כְרָמִיםוַיַּעֲשׂוּ פְּרִי תְבוּאָֽה׃	37 щоб засівали ниви, виноградники садили, що дають урожай достатній.
38 וַיְבָרְכֵם וַיִּרְבּוּ מְאֹדוּבְהֶמְתָּם לֹא יַמְעִֽיט׃	38 Благословляє їх, і вони множаться вельми; не допускає, щоб у них худоби стало мало.
39 וַיִּמְעֲטוּ וַיָּשֹׁחוּמֵעֹצֶר רָעָה וְיָגֽוֹן׃	39 Їх змаліло, вони були прибиті утиском лихим та горем.
40 ׆ שֹׁפֵךְ בּוּז עַל־נְדִיבִיםוַיַּתְעֵם בְּתֹהוּ לֹא־דָֽרֶךְ׃	40 І той, що на князів кидає ганьбу, що їх блукати силує глухою пустинею,
41 וַיְשַׂגֵּב אֶבְיוֹן מֵעוֹנִיוַיָּשֶׂם כַּצֹּאן מִשְׁפָּחֽוֹת׃	41 підняв злиденного з нужди і його сім’ї, мов овець, розмножив.
42 יִרְאוּ יְשָׁרִים וְיִשְׂמָחוּוְכׇל־עַוְלָה קָפְצָה פִּֽיהָ׃	42 Бачать те праві та радіють, і кожна злоба затуляє рот свій.
43 מִי־חָכָם וְיִשְׁמׇר־אֵלֶּהוְיִתְבּוֹנְנוּ חַֽסְדֵי יְהֹוָֽה׃	43 Хто мудрий, хай запримітить оці речі і хай зрозуміє милості Господні.