Iob 35

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 Adunque Eliu anche queste cose disse:	1 Елігу почав говорити далі й мовив:
2 Or parti qui eguale lo tuo pensiero, che tu dicesti io sono più giusto che Iddio?	2 «Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: , ,Я праведний перед Богом.
3 Anche dicesti: non piace a te quello che è diritto ovvero, che ti farà prò se io peccai?	3 Коли ж казатимеш: «Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу? —
4 Adunque io risponderoe a' tuoi sermoni, e agli amici tuoi teco,	4 то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою.
5 Guarda lo cielo, e ragguarda, e contempla l'aria, che sia più alta di te.	5 Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе!
6 Se peccherai, che nuocerai a lui? e se moltiplicate saranno le tue iniquitadi, che farai contro a lui?	6 Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?
7 E se pur giustamente farai, che donerai a lui, ovvero che torrà dalla mano tua?	7 Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе?
8 All' uomo, che è simile a te, nuocerà la tua iniquità; e lo figliuolo dell' uomo aiuterae la tua giustizia.	8 Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.
9 Per la moltitudine delli calunniatori piangeranno; e urleranno per la forza del braccio de' tiranni.	9 Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних.
10 E non disse: dove è Iddio, il quale fece me, il quale diede li versi nella notte?	10 Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні?
11 il quale ammaestra noi sopra le bestie della terra, e sopra li uccelli del cielo ammaestra noi?	11 Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює.
12 Lui chiameranno, e non esaudirà per la (sua) superbia de' rei.	12 Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців.
13 Adunque non udirae Iddio indarno, e lo Onnipotente ragguarderà la cagione di ciascuno.	13 До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає.
14 Ancora quando tu dirai: non considera; giudicare dinanzi a lui, e aspetta lui.	14 Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе!
15 E ora non dae lo suo furore, nè della fellonia si vendica fortemente.	15 От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, —
16 Adunque Iob indarno aperse la sua bocca, e sanza scienza le parole moltiplica.	16 то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.“