Марко 11

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,	1 And when they drew near to Jerusalem, to Bethphage and Bethany, at the Mount of Olives, he sent two of his disciples,
2 кажучи їм: Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв’яжіть і приведіть його.	2 and said to them, "Go into the village opposite you, and immediately as you enter it you will find a colt tied, on which no one has ever sat; untie it and bring it.
3 А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? — відкажіть: Господь його потребує, — тож негайно відішле його назад сюди.	3 If any one says to you, 'Why are you doing this?' say, 'The Lord has need of it and will send it back here immediately.'"
4 Пішли ті і знайшли осля, прив’язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, — і відв’язали.	4 And they went away, and found a colt tied at the door out in the open street; and they untied it.
5 Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: Що робите, що ото осля відв’язуєте?	5 And those who stood there said to them, "What are you doing, untying the colt?"
6 Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.	6 And they told them what Jesus had said; and they let them go.
7 І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.	7 And they brought the colt to Jesus, and threw their garments on it; and he sat upon it.
8 А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж — віття, нарізане в полі.	8 And many spread their garments on the road, and others spread leafy branches which they had cut from the fields.
9 Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: Осанна!	9 And those who went before and those who followed cried out, "Hosanna! Blessed is he who comes in the name of the Lord!
10 Благословен, хто приходить в ім’я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!	10 Blessed is the kingdom of our father David that is coming! Hosanna in the highest!"
11 І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.	11 And he entered Jerusalem, and went into the temple; and when he had looked round at everything, as it was already late, he went out to Bethany with the twelve.
12 Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.	12 On the following day, when they came from Bethany, he was hungry.
13 Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.	13 And seeing in the distance a fig tree in leaf, he went to see if he could find anything on it. When he came to it, he found nothing but leaves, for it was not the season for figs.
14 І озвавшися, промовив до неї: Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе! А учні його чули це.	14 And he said to it, "May no one ever eat fruit from you again." And his disciples heard it.
15 І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,	15 And they came to Jerusalem. And he entered the temple and began to drive out those who sold and those who bought in the temple, and he overturned the tables of the money-changers and the seats of those who sold pigeons;
16 а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.	16 and he would not allow any one to carry anything through the temple.
17 Навчав він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!	17 And he taught, and said to them, "Is it not written, 'My house shall be called a house of prayer for all the nations? But you have made it a den of robbers."
18 Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.	18 And the chief priests and the scribes heard it and sought a way to destroy him; for they feared him, because all the multitude was astonished at his teaching.
19 Увечері ж вийшов поза місто.	19 And when evening came they went out of the city.
20 Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.	20 As they passed by in the morning, they saw the fig tree withered away to its roots.
21 Тоді Петро, згадавши, каже йому: Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла.	21 And Peter remembered and said to him, "Master, look! The fig tree which you cursed has withered."
22 Ісус же у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога.	22 And Jesus answered them, "Have faith in God.
23 Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так.	23 Truly, I say to you, whoever says to this mountain, 'Be taken up and cast into the sea,' and does not doubt in his heart, but believes that what he says will come to pass, it will be done for him.
24 Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так.	24 Therefore I tell you, whatever you ask in prayer, believe that you have received it, and it will be yours.
25 І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.	25 And whenever you stand praying, forgive, if you have anything against any one; so that your Father also who is in heaven may forgive you your trespasses."
26 Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших.	26 .
27 І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші	27 And they came again to Jerusalem. And as he was walking in the temple, the chief priests and the scribes and the elders came to him,
28 й кажуть до нього: Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?	28 and they said to him, "By what authority are you doing these things, or who gave you this authority to do them?"
29 Ісус же відказав їм: Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.	29 Jesus said to them, "I will ask you a question; answer me, and I will tell you by what authority I do these things.
30 Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.	30 Was the baptism of John from heaven or from men? Answer me."
31 Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, — то скаже: Чому ж ви не повірили йому?	31 And they argued with one another, "If we say, 'From heaven,' he will say, 'Why then did you not believe him?'
32 А скажемо: Від людей, — лячно народу, — всі бо вважали Йоана, що він пророк.	32 But shall we say, 'From men'?"--they were afraid of the people, for all held that John was a real prophet.
33 І відповіли Ісусові: Не знаємо. Ісус же відказав їм: То й я вам не скажу, якою владою я це роблю.	33 So they answered Jesus, "We do not know." And Jesus said to them, "Neither will I tell you by what authority I do these things."