Марко 11

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,	1 ויהי כאשר קרבו לירושלים אל בית פגי ובית היני בהר הזיתים וישלח שנים מתלמידיו
2 кажучи їм: Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв’яжіть і приведіть його.	2 ויאמר אליהם לכו אל הכפר אשר ממולכם והיה כבאכם שמה תמצאו עיר אסור אשר לא ישב עליו אדם אותו התירו והביאו
3 А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? — відкажіть: Господь його потребує, — тож негайно відішле його назад сюди.	3 וכי יאמר אליכם איש למה תעשו זאת ואמרתם האדון צריך לו וברגע ישלחנו הנה
4 Пішли ті і знайшли осля, прив’язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, — і відв’язали.	4 וילכו וימצאו העיר אסור אל השער בחוץ על אם הדרך ויתירוהו
5 Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: Що робите, що ото осля відв’язуєте?	5 ואנשים מן העמדים שם אמרו אליהם מה זאת תעשו להתיר את העיר
6 Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.	6 ויאמרו אליהם כאשר צום ישוע ויניחו להם
7 І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.	7 ויביאו את העיר אל ישוע וישליכו עליו את בגדיהם וישב עליו
8 А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж — віття, нарізане в полі.	8 ורבים פרשו את בגדיהם על הדרך ואחרים כרתו ענפים מן העצים וישטחו על הדרך
9 Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: Осанна!	9 וההלכים לפניו ואחריו צעקים לאמר הושע נא ברוך הבא בשם יהוה
10 Благословен, хто приходить в ім’я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!	10 ברוכה מלכות דוד אבינו הבאה בשם יהוה הושע נא במרומים
11 І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.	11 ויבא ישוע ירושלים ואל בית המקדש וירא ויתבונן על הכל והיום רפה לערוב ויצא אל בית היני עם שנים העשר
12 Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.	12 ויהי ממחרת בצאתם מבית היני וירעב
13 Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.	13 וירא תאנה מרחוק ולא עלים ויבא לראות הימצא בה פרי ויקרב אליה ולא מצא בה כי אם עלים לבד כי לא היתה עת תאנים
14 І озвавшися, промовив до неї: Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе! А учні його чули це.	14 ויען ויאמר אליה מעתה איש אל יאכל פרי ממך עד עולם וישמעו תלמידיו
15 І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,	15 ויבאו ירושלים ויבא ישוע אל המקדש ויחל לגרש משם את המוכרים ואת הקונים ויהפך את שלחנות השלחנים ואת מושבות מכרי היונים
16 а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.	16 ולא הניח לאיש לשאת כלי דרך המקדש
17 Навчав він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!	17 וילמד ויאמר להם הלא כתוב כי ביתי בית תפלה יקרא לכל העמים ואתם עשיתם אתו מערת פריאים
18 Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.	18 וישמעו הסופרים וראשי הכהנים ויתנכלו אתו להשמידו כי יראו מפניו יען אשר כל העם משתוממים על תורתו
19 Увечері ж вийшов поза місто.	19 ויהי בערב ויצא אל מחוץ לעיר
20 Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.	20 ויהי הם עברים בבקר ויראו את התאנה כי יבשה עם שרשיה
21 Тоді Петро, згадавши, каже йому: Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла.	21 ויזכר פטרוס ויאמר אליו רבי הנה התאנה אשר אררתה יבשה
22 Ісус же у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога.	22 ויען ישוע ויאמר אליהם תהי נא בכם אמונת אלהים
23 Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так.	23 כי אמן אמר אני לכם כל אשר יאמר אל ההר הזה הנשא והעתק אל תוך הים ואין ספק בלבבו כי אם יאמין כי יהיה כאשר אמר כן גם יהיה לו
24 Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так.	24 על כן אני אמר לכם כל אשר תשאלו בהתפללכם האמינו כי תקחו ויהי לכם
25 І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.	25 וכי תעמדו להתפלל תסלחו לכל איש את אשר בלבבכם עליו למען יסלח לכם אביכם שבשמים אף הוא את פשעיכם
26 Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших.	26 ואתם אם לא תסלחו אף אביכם שבשמים לא יסלח לכם את פשעיכם
27 І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші	27 וישובו ויבאו ירושלים ויהי הוא מתהלך במקדש ויבאו אליו הכהנים הגדולים והסופרים והזקנים
28 й кажуть до нього: Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?	28 ויאמרו אליו באי זו רשות אתה עשה אלה ומי נתן לך את הרשות הזאת לעשות את אלה
29 Ісус же відказав їм: Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.	29 ויאמר ישוע אליהם גם אני אשאלה אתכם דבר אחד ואתם השיבוני ואמר לכם באי זו רשות אני עשה אלה
30 Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.	30 טבילת יוחנן המן השמים היתה אם מבני אדם השיבוני
31 Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, — то скаже: Чому ж ви не повірили йому?	31 ויחשבו כה וכה בקרבם לאמר אם נאמר מן השמים יאמר מדוע אפוא לא האמנתם לו
32 А скажемо: Від людей, — лячно народу, — всі бо вважали Йоана, що він пророк.	32 או הנאמר מבני אדם וייראו את העם כי כלם חשבו את יוחנן לנביא באמת
33 І відповіли Ісусові: Не знаємо. Ісус же відказав їм: То й я вам не скажу, якою владою я це роблю.	33 ויענו ויאמרו אל ישוע לא ידענו ויען ישוע ויאמר אליהם אם כן גם אני לא אמר לכם באי זו רשות אני עשה אלה