Єзекиїл 18

¹ Надійшло до мене таке слово Господнє:

² «Чому ви все говорите в Ізраїльській землі цю приповідку: Батьки їли недоспілі грона, а на зубах у дітей оскома?

³ Клянусь моїм життям, — слово Господа Бога, — не будуть уже більше тієї приповідки в Ізраїлі повторювати.

⁴ Ось бо всі душі — мої; чи душа батькова, чи душа синова — мої вони. Той, хто згрішить, той помре.

⁵ Хто праведен і творить суд і справедливість,

⁶ на узвишшях не їсть, очей до бовванів дому Ізраїля не підводить, жінки ближнього свого не безчестить, до жінки під час спливу не наближається,

⁷ нікого не утискає, заставу, що за борг узяв, звертає, здирства не чинить, убогому дає хліба, нагого одежею вкриває,

⁸ на лихву не позичає і не бере відсотків, руки свої стримує від несправедливости, суди справедливі між людьми вирікає,

⁹ у заповідях моїх ходить і суди мої пильнує, щоб їх виконувати по правді, — той праведен, і певно буде жити, — слово Господа Бога.

¹⁰ Як же він породить сина розбишаку, що проливає кров, і чинить якийсь із тих гріхів,

¹¹ яких (батько) сам не чинив — їсть м’ясо з кров’ю, жінку ближнього безчестить,

¹² гнітить убогого та нещасного, здирства чинить, застави не звертає, до бовванів підводить очі, коїть гидоти,

¹³ на лихву позичає, бере відсотки, — чи ж такому жити? Ні, він не буде жити! Він учинив усі ті мерзоти, — він мусить умерти: кров його на ньому буде.

¹⁴ Як же породить сина, і син бачить усі гріхи, що чинить його батько, бачить, але сам їх не чинить,

¹⁵ на горах не їсть, очей до бовванів дому Ізраїля не підводить, жінки ближнього свого не безчестить,

¹⁶ нікого не утискає, застави не бере, здирства не сподіює, вбогому дає хліба, нагого одежею вкриває,

¹⁷ стримує руку від кривди, не бере лихви й відсотків, виконує мої закони, ходить у моїх заповідях, — такий не вмре за батьківські провини; ні, він буде жити.

¹⁸ Батько його, за те, що тіснив жорстоко, що чинив здирства, та коїв усяке лихо і серед свого народу, — той мусить умерти за свої провини.

¹⁹ Але ви скажете: Чому син не несе кривди батька? Тому, що син чинить за законом і по правді, пильнує всі мої установи й виконує їх, — тому він і житиме.

²⁰ Той, хто згрішив, той мусить умерти. Син за провину батькову не буде відповідати, батько за провину сина не буде відповідати. Праведність зостанеться з праведним, а гріховність із грішником.

²¹ Коли ж злий відвернеться від усіх своїх гріхів, яких накоїв, і буде пильнувати всі мої установи, чинити за законом та справедливістю, — він буде жити, не вмре.

²² Усі переступи, що їх учинив, не буде пригадувано йому більше; за свою справедливість, що чинив, він буде жити.

²³ Хіба ж мені смерть грішника мила, — слово Господа Бога, — а не те, щоб він відвернувся від своєї поведінки та й жив?

²⁴ Коли ж праведник відвернеться від своєї справедливости, творитиме кривду й коїтиме всі ті гидоти, що коїть грішник, — то чи йому жити? Ні, не пригадається йому більше вся його справедливість, що чинив. За віроломство своє, яким провинився, і за гріх свій, яким згрішив, — за них, він мусить умерти.

²⁵ Ви кажете: Несправедлива путь Господня! Слухайте, доме Ізраїля! Чи ж то моя путь несправедлива? Чи ж то не ваші путі несправедливі?

²⁶ Таж коли праведник відступає від своєї справедливости й чинить кривду, і за те вмирає, то він умирає за кривду, що чинив.

²⁷ Коли ж грішник відвертається від гріхів, що коїв, і чинить суд і правду, він достойний жити.

²⁸ Він роздумався і відвернувсь від усіх своїх переступів, що накоїв; він певно буде жити, він не вмре.

²⁹ Одначе дім Ізраїля говорить: Несправедлива путь Господня! Чи ж справді бо мої путі несправедливі, доме Ізраїля? Чи ж то не ваші путі несправедливі?

³⁰ Тим я судитиму кожного з вас, доме Ізраїля, за вашими вчинками, — слово Господа Бога. Відверніться, зречіться ваших переступів, щоб не мати вам більше приводу до гріха.

³¹ Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля?

³² Мені бо не люба смерть грішника, — слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть!