Єзекиїл 36

¹ «Ти ж, сину чоловічий, пророкуй про ізраїльські гори і скажи: Ізраїльські гори, слухайте слово Господнє!

² Так говорить Господь Бог: Тому, що ворог говорить про вас: Ага! — вічні висоти попались нам у власність! —

³ тому ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: Тому, власне тому, що вас спустошено й що на вас зазіхають з усіх боків, так що ви стали власністю інших народів, і що ви потрапили на язик злим людям, які вводять вас у неславу,

⁴ тому, гори ізраїльські, слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір і до горбів, і до байраків, і до долин, до опустілих руїн та й до покинутих міст, що стали здобиччю й посміховищем для народів навкруги.

⁵ Тому, ось як говорить Господь Бог: У вогні моїх ревнощів я говорив проти інших народів і проти всього Едому, що зо злою радістю в серці й презирством у душі присвоїли собі у власність мою землю, щоб володіти нею та грабувати її.

⁶ Тим же то пророкуй про Ізраїльську землю й говори до гір та горбів, до байраків та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я говорив у моїх ревнощах і в моїм гніві, бо ви зазнали наругу від народів.

⁷ Тому Господь Бог так говорить: Я піднімаю руку й присягаюся, що сором народів навкруги вас упаде на голову їх уце самих.

⁸ Ви ж, ізраїльські гори, розпустите ваші гілляки і даватимете ва’-цгі плоди моєму народові Ізраїлеві, бо він незабаром повернеться.

⁹ Ось бо я прийду до вас, обернусь до вас, і вас будуть обробляти й засівати.

¹⁰ Я намножу на вас (на горах) людей з усього дому Ізраїля; міста будуть залюднені й руїни будуть наново відбудовані.

¹¹ Я намножу на вас людей і скотини; вони будуть множитись і плодитись. Я заселю вас, як це було раніше; зроблю більше добра вам, ніж то було колись, так що ви зрозумієте, що я — Господь.

¹² Я зроблю так, що по вас будуть ходити люди, мій народ Ізраїль; ви будете їхньою власністю та їхнім насліддям, і ви не позбавитесь ніколи більш їхніх дітей.

¹³ Так говорить Господь Бог: За те, що про тебе говорять: Ти пожираєш людей, ти позбавляєш твій народ дітей, —

¹⁴ за те не будеш більше пожирати людей і не будеш більше позбавляти твій народ дітей, — слово Господа Бога.

¹⁵ Ти не будеш більше зазнавати наруги від народів, ганьби людей не будеш більше нести, і не позбавлятимеш народу твого дітей, — слово Господа Бога.»

¹⁶ Надійшло до мене таке слово Господнє:

¹⁷ «Сину чоловічий! Як Дім Ізраїля жив у своїй землі, він її опоганив своїми вчинками й своїми Діяннями; як жіноча нечисть, були їхні вчинки передо мною.

¹⁸ Тоді я вилив на них мій гнів за кров, що проливали на землі, та за те, що поганили її своїми бовванами.

¹⁹ Я їх порозсівав між народи, вони були Розвіяні по землях. Я їх судив згідно з їхньою поведінкою і згідно з їхніми вчинками.

²⁰ Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили моє святе ім’я, бо про них говорили: Це народ Господній, і мусів вийти геть з його землі!

²¹ Але я заступився за моє святе ім’я, що його вони, дім Ізраїля, знеславили між народами, куди прийшли.

²² Тож скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не заради вас я це чиню, доме Ізраїля, а задля мого святого імени, що ви осквернили між народами, куди прийшли.

²³ Я освячу моє велике ім’я, знеславлене між народами, що посеред них ви його знеславили; і зрозуміють народи, що я — Господь, — слово Господа Бога, — як явлю себе, з огляду на вас, святим перед їхніми очима.

²⁴ Я заберу вас з-між народів; я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну.

²⁵ Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів.

²⁶ Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне.

²⁷ Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи.

²⁸ Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом.

²⁹ Я врятую вас від усіх ваших гидот; прикличу урожай і намножу його; не дам, щоб ви терпіли голод.

³⁰ Намножу вам плодів на деревах й урожай на полях, щоб вам уже не доводилось зазнавати з-за голоду наруги від народів.

³¹ Тоді згадаєте про ваші лихі вчинки та про ваші недобрі діяння і гидуватимете самі собою за ваші гріхи та за гидоти ваші.

³² Та не задля вас зроблю це, — слово Господа Бога, — затямте собі добре! Стидайтесь і червонійте за ваші вчинки, доме Ізраїля!

³³ Так говорить Господь Бог: Того дня, як очищу вас від усіх ваших гріхів, як позалюднюю міста і як знову будуть відбудовані руїни,

³⁴ спустошена земля, що лежала опустілою перед очима кожного перехожого, буде знову оброблена.

³⁵ І тоді будуть говорити: Та земля, що недавно була опустілою, зробилась, немов сад едемський, і міста, що були в руїнах, збезлюднілі та порозвалювані, знову стали заселеними твердинями.

³⁶ Тоді народи, що навкруги вас зостануться, зрозуміють, що то я, — Господь, відбудував розвалене й знову засадив спустошене. Я — Господь сказав, і я зроблю те.

³⁷ Так говорить Господь Бог: Ось у чім іще я дозволю себе умолити домові Ізраїля, щоб я зробив їм: я намножу його людьми, як отару овечу.

³⁸ Зруйновані міста будуть так переповнені людськими стадами, як Єрусалим жертовними вівцями під час урочистих свят, і вони зрозуміють, що я — Господь.»