Єзекиїл 13

¹ Надійшло до мене таке слово Господнє:

² «Сину чоловічий! Пророкуй проти пророків Ізраїля! Пророкуй і скажи тим, що пророкують із свого серця: Слухайте слово Господнє.

³ Так говорить Господь Бог: Горе безумним пророкам, що йдуть за власним духом і не бачать нічого.

⁴ Пророки твої, Ізраїлю, мов ті шакали в руїнах.

⁵ Ви не стали на проломах у мурі й не обвели муром дому Ізраїля, щоб твердо в бою стояти, коли настане день Господній.

⁶ Вони бачили пусті видіння й прорекли пророцтва неправдиві, кажучи: Слово Господнє. Та Господь їх не посилав, вони ж чекають, щоб він справдив їхнє слово.

⁷ Хіба ви не пусті видіння бачили та неправдиві пророцтва прорікали, кажучи: Слово Господнє, — тоді як я того не говорив?

⁸ Тим же то так говорить Господь Бог: За те, що ви балакаєте по-пустому й бачите неправдиві видіння, — ось я проти вас, — слово Господа Бога.

⁹ Моя рука буде проти пророків, що пусте бачать і що неправду прорікають. У раді мого народу їх не буде, у книгу дому Ізраїля їх не впишуть і в землю Ізраїля вони не ввійдуть, і ви взнаєте, що я — Господь Бог.

¹⁰ За те, власне за те, що вони баламутять народ мій, кажучи: Мир! — тоді як нема миру, і як він ставить мур, вони мастять його глиною.

¹¹ Скажи отим, що мастять глиною: Прийде злива, випаде кам’яний град, здійметься буря з вітром,

¹² і мур той розвалиться! Хіба вам тоді не скажуть: Де він, той тинк, що ним ви тинкували?

¹³ Тим же то так говорить Господь Бог: Я пошлю бурю з вітром у моїм обуренні, у моїм гніві зійде злива, і в моїй люті згубний град камінний,

¹⁴ і розвалю той мур, що ви мастили глиною, і повалю його на землю, що й підвалини буде видно, і він упаде, і ви з ним загинете, і взнаєте, що я — Господь.

¹⁵ Я виллю гнів мій на мур і на тих, що його мастять глиною; я скажу до вас: Немає муру й тих, що його тинкували,

¹⁶ пророків Ізраїля, що пророкували Єрусалимові та бачили для нього видіння миру, коли не було миру, — слово Господа Бога.

¹⁷ Ти ж, сину чоловічий, обернись лицем проти дочок твого народу, що пророкують із свого серця, і пророкуй проти них,

¹⁸ і скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють стьожки для кожного суглобу на руках та роблять намітки на голову всякої величини, щоб ловити душі! Невже ви хочете переловити душі мого народу й врятувати власні?

¹⁹ Ви безчестите мене перед моїм народом за пригорщі ячменю та за шматок хліба, погублюючи душі, що не повинні вмирати, і обіцяючи життя тим, що не повинні жити, бо ви ошукуєте мій народ, що любить слухати брехні.

²⁰ Тому ось що говорить Господь Бог: Ось я проти ваших стьожок, якими ви ловите душі, як пташок. Я позриваю їх у вас із рук і пущу на волю душі, що ви намагаєтесь упіймати, як птиці.

²¹ Я пороздираю ваші намітки і визволю народ мій з рук ваших, і вони не будуть більше здобиччю в руках ваших, і ви взнаєте, що я — Господь.

²² Тому, що ви засмучуєте серце праведника оманою, тоді як навіть я не завдав йому смутку, тому, що підбадьорюєте безбожного, аби не навернувся зо своєї поганої дороги, щоб жити,

²³ ви не матимете більше пустих видінь і не будете більше віщувати. Я визволю народ мій з ваших рук, і ви взнаєте, що я — Господь.»