| 1 Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися. | |
| 2 Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш — то він тебе вкусить; його ж бо зуби | 2 ܒܪܝ ܣܓܝ ܗܘܝܬ ܥܪܩ ܡܢ ܚܛܗܐ ܘܐܢ ܬܩܪܘܒ ܠܘܬܗ ܢܟܬܟ ܐܝܟ ܫ̈ܢܝ ܐܪܝܐ ܗܝ ܕܓܠܘܬܐ ܘܡܚܒܠܐ ܢܦܫ̈ܬܐ ܕܒܢܝܢ̈ܫܐ |
| 3 Мов двосічний меч — кожне беззаконня; на рану від нього — немає ліків. | 3 ܣܝܦܐ ܕܬܪ̈ܝܢ ܦܘܡ̈ܘܗܝ ܙܢܝܬܐ ܘܠܡܚܘܬܗ ܠܝܬ ܐܣܝܘܬܐ |
| 4 Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє. | 4 ܡܢ ܨܦܪܐ ܠܪܡܫܐ ܡܚܪܒܐ ܡܕܝܪ̈ܐ ܘܐܦܕ̈ܢܐ ܣ̈ܓܝܐܐ ܥܩܪܐ |
| 5 Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне. | 5 ܨܠܘܬܗ ܕܡܣܟܢܐ ܐܝܟ ܕܡܢ ܦܘܡܗ ܠܐܕܢܗ ܘܩܕܡ ܕܝ̇ܢܐ ܕܥܠܡ̈ܐ ܣܠܩܐ |
| 6 Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться | 6 ܣ̇ܢܐ ܡܟܣܢܘܬܐ ܓܒܪܐ ܥ̇ܘܠܐ ܘܕܕܚ̇ܠ ܠܐܠܗܐ ܬܐܒ ܡܢ ܠܒܗ |
| 7 Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться. | 7 ܚܟܝܡܐ ܡܢ ܩܒܘܠ ܥܝܢ̈ܘܗܝ ܡܫܬܘܕܥ ܘܒܩܐ ܗܘ ܒܥܓܠ ܠܥܘ̈ܠܐ |
| 8 Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає. | 8 ܕܒ̇ܢܐ ܒܝܬܗ ܒܚܝܠܐ ܕܚܒܪ̈ܘܗܝ ܡܟܢܫ ܟܐ̈ܦܐ ܠܝܓܪܗ |
| 9 Громада беззаконних — то купа клоччя, їхній кінець у полум’ї вогню. | 9 ܐܝܟ ܡܣܩܬܐ ܕܚܠܐ ܒܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܓܒܪܐ ܩܫܝܫܐ ܗܟܢܐ ܬܘܩܦܗܘܢ ܕܥܘ̈ܠܐ ܠܘܬ ܢܘܪܐ |
| 10 Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці — прірва пекельна. | 10 ܘܫܒܝܠܗ ܕܪܫܝܥܐ ܬܘܩܠܬܐ ܗܘ ܠܗ ܡܛܠ ܕܚܪܬܗ ܓܘܒܐ ܗܘ ܥܡܝܩܐ |
| 11 Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість — вершина Господнього остраху. | 11 ܕܢ̇ܛܪ ܢܡܘܣܐ ܐ̇ܠܨ ܝܨܪܗ ܘܕܕܚܠ ܠܐܠܗܐ ܠܐ ܢܚܣܪ ܠܗ ܡܕܡ |
| 12 Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток. | |
| 13 Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його — як джерело життєве. | 13 ܡܕܥܗ ܕܚܟܝܡܐ ܐܝܟ ܡܒܘܥܐ ܕܡ̈ܝܐ ܢܣܓܐ ܘܬܪܥܝܬܗ ܐܝܟ ܡ̈ܝܐ ܚ̈ܝܐ |
| 14 Нутро дурного — мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає. | 14 ܠܒܗ ܕܪܫܝܥܐ ܐܝܟ ܓܘܒܐ ܬܒܝܪܐ ܘܟܘܠ ܝܘ̈ܡܝ ܚܝܘ̈ܗܝ ܚܟܡܬܐ ܠܐ ܢܐܠܦ |
| 15 Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе. | 15 ܡܠܬܗ ܕܚܟܝܡܐ ܫܡ̇ܥ ܠܗ̇ ܚܟܝܡܐ ܘܠܗ̇ ܡܘܕܐ ܘܥܠܝܗ̇ ܡܘܣܦ ܘܫܡ̇ܥ ܠܗ̇ ܣܟܠܐ ܘܥܠܝܗ̇ ܓܚ̇ܟ ܘܪܡ̇ܐ ܠܗ̇ ܠܚܕ ܡܢ ܓܒܘ̈ܗܝ |
| 16 Мова дурного — мов тягар у дорозі; на устах же розумного — ласкаве слово. | 16 ܫܘܥ̈ܝܬܗ ܕܪܫܝܥܐ ܐܝܟ ܛܥܢܐ ܝܩܝܪܐ ܒܐܘܪܚܐ ܘܟܠ ܡܡܠܠܗ ܕܙܕܝܩܐ ܛܝܒܘܬܐ |
| 17 Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці. | 17 ܦܘܡܗ ܕܚܟܝܡܐ ܡܬܒܥܐ ܒܟܢܘܫܬܐ ܘܠܡܡܠܠܗ ܢܣܝܡܘܢ ܠܒܗܘܢ |
| 18 Мов дім у руїнах — така дурного мудрість, і знання нерозумного — слова недоладні. | 18 ܐܝܟ ܒܝܬ ܐܣܝܪܐ ܗܝ ܚܟܡܬܐ ܠܣܟܠܐ ܘܡܕܥܐ ܠܫ̈ܛܝܐ ܐܝܟ ܓܘܡܪܐ ܕܢܘܪܐ |
| 19 Для нерозумного повчання — колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці. | 19 ܐܝܟ ܡܨܝܕܬܐ ܗܘ ܝܘܠܦܢܐ ܒܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܣܟܠܐ ܘܐܝܟ ܐܣܘܪܐ ܥܠ ܝܡܝܢܗ |
| 20 Дурний, коли сміється — підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться. | 20 ܣܟܠܐ ܒܓܘܚܟܐ ܡܪܝܡ ܩܠܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܒܢܝܚܐ ܓܚ̇ܟ |
| 21 Мов золота прикраса — розумного наука, вона — немов обручка на правиці. | 21 ܐܝܟ ܩܘܠܒܐ ܕܕܗܒܐ ܚܟܡܬܐ ܠܣܟܘܠܬܢܐ ܘܐܝܟ ܨܦܬܐ ܥܠ ܐܝܕܗ ܕܝܡܝܢܐ |
| 22 Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина — соромиться інших. | 22 ܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܣܟܠܐ ܥܐܠܢ ܒܥܓܠ ܠܓܘ ܒܝܬܐ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܡܪܟܢ ܐܦ̈ܘܗܝ |
| 23 Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні. | 23 ܣܟܠܐ ܡܕܝܩ ܡܢ ܬܪܥܐ ܠܓܘ ܒܝܬܐ ܘܐܝܩܪܗ ܕܓܒܪܐ ܕܢܩܘܡ ܡܢ ܠܒܪ ܘܢܡܠܠ |
| 24 Під дверима наслухувати — людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний. | 24 ܣܟܠܘܬܐ ܗܝ ܠܒܪܢܫܐ ܕܨܐܬ ܥܠ ܬܪܥܐ ܘܠܚܟܝܡܐ ܩܫܐ ܨܥܪܗ |
| 25 Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних — важаться старанно. | 25 ܦܘܡܗ ܕܪܫܝܥܐ ܒܓܘܫܡܐ ܕܢܦܫܗ ܡܡܠܠ ܘܒܡܬܩܠܐ ܡܡܠܠ ܚܟܝܡܐ |
| 26 Серце дурних у них на роті, мудрих же уста — в їхньому серці. | 26 ܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܗ̣ܘܝܘ ܠܒܗ ܘܦܘܡܗ ܕܚܟܝܡܐ ܒܠܒܗ |
| 27 Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого. | 27 ܟܕ ܠܐܛ ܣܟܠܐ ܠܡ̇ܢ ܕܠܐ ܚܛܐ ܠܗ ܗ̣ܘܝܘ ܡܠܝܛ ܠܢܦܫܗ |
| 28 Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять. | 28 ܥܝܝܩܐ ܢܦܫܗ ܕܚܟܝܡܐ ܥܠ ܣܟܠܐ ܕܠܐ ܝܕ̇ܥ ܡܢܐ ܢܐܡܪ ܠܗ |