Пісня Пісень 1

Біблія	DIODATI
1 Пісня пісень Соломона. Молода:	1 Il Cantico de’ cantici di Salomone
2 Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша.	2 BACIMI egli de’ baci della sua bocca; Perciocchè i tuoi amori son migliori che il vino.
3 Запах пахощів твоїх найзапашніший, Розлите миро — твоє ім’я; Тому дівчата тебе люблять.	3 Per l’odore de’ tuoi preziosi olii odoriferi, Il tuo nome è un olio odorifero sparso, Ti amano le fanciulle.
4 Тягни мене вслід за тобою: біжімо! Цар увів мене в свої хороми. Ми будемо радіти й веселитися тобою, ми будемо твою любов понад вино хвалити. Яка ж то насолода тебе любити!	4 Tirami, noi correremo dietro a te; Il re mi ha introdotta nelle sue camere; Noi gioiremo, e ci rallegreremo in te; Noi ricorderemo i tuoi amori, anzi che il vino; Gli uomini diritti ti amano.
5 Я чорна, але гарна, дочки єрусалимські, немов кедарські шатра, немов шалманськії намети.	5 O figliuole di Gerusalemme, io son bruna, ma bella; Come le tende di Chedar, come i padiglioni di Salomone.
6 Ви не дивітеся на мене, що я засмагла, що мене осмалило сонце. Сини моєї матері розсердились на мене, поставили мене стерегти виноградники. Та я не стерегла виноградника мого власного.	6 Non riguardate che io son bruna; Perciocchè il sole mi ha tocca co’ suoi raggi; I figliuoli di mia madre si sono adirati contro a me; Mi hanno posta guardiana delle vigne; Io non ho guardata la mia vigna, che è mia
7 Скажи мені, о ти, що його моє серце любить, де ти пасеш (твою отару), де ти розташовуєш її опівдні, щоб я безцільно не блукала коло отар твоїх друзів. Хор:	7 O tu, il qual l’anima mia ama, dichiarami Ove tu pasturi la greggia, Ed ove tu la fai posare in sul mezzodì; Perciocchè, perchè sarei io come una donna velata Presso alle mandre de’ tuoi compagni?
8 Якщо не знаєш, о найкраща між жінками, то йди слідом за чередою й паси твої козлята коло шатер пастуших.	8 Se tu nol sai, o la più bella d’infra le femmine, Esci seguendo la traccia delle pecore, E pastura le tue caprette. Presso alle tende de’ pastori.
9 Немов лошиця в колісницях фараона, ти в мене, моя люба!	9 AMICA mia, io ti assomiglio alle cavalle Che sono a’ carri di Faraone.
10 Прегарні твої щоки у сережках, шия твоя — в намисті.	10 Le tue guance son belle ne’ lor fregi, E il tuo collo ne’ suoi monili.
11 Ми тобі зробим золоті сережки зо срібними крапками. Молода:	11 Noi ti faremo de’ fregi d’oro Con punti d’argento
12 Тоді як цар був за своїм столом, нард мій розлив свій запах.	12 Mentre il re è nel suo convito, Il mio nardo ha renduto il suo odore.
13 Торбинка мірри — любий мій для мене, на моїх грудях спочиває.	13 Il mio amico m’è un sacchetto di mirra, Che passa la notte sul mio seno.
14 Гроно кипрове — любий мій для мене, у виноградниках Ен-Геді. Молодий:	14 Il mio amico m’è un grappolo di cipro Delle vigne di En-ghedi.
15 Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої — голубки. Молода:	15 Eccoti bella, amica mia, eccoti bella; I tuoi occhi somigliano quelli de’ colombi.
16 Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша — сама зелень. Молодий:	16 Eccoti bello, amico mio, ed anche piacevole; Il nostro letto eziandio è verdeggiante.
17 Трями наших домів — із кедру, а наші бантини, — з кипарису.	17 Le travi delle nostre case son di cedri, I nostri palchi son di cipressi