Псалмів 90

Біблія	NOVA VULGATA
1 Молитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.	1 Precatio. Moysis viri Dei. Domine, refugium factus es nobis a generatione in generationem.
2 Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.	2 Priusquam montes nascerentur, aut gigneretur terra et orbis, a saeculo et usque in saeculum tu es Deus.
3 Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»	3 Reducis hominem in pulverem; et dixisti: “ Revertimini, filii hominum ”.
4 Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.	4 Quoniam mille anni ante oculos tuos tamquam dies hesterna, quae praeteriit, et custodia in nocte.
5 Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, мов та трава, що зеленіє.	5 Auferes eos, somnium erunt:
6 Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі — підтята висихає.	6 mane sicut herba succrescens, mane floret et crescit, vespere decidit et arescit.
7 Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.	7 Quia defecimus in ira tua et in furore tuo turbati sumus.
8 Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.	8 Posuisti iniquitates nostras in conspectu tuo, occulta nostra in illuminatione vultus tui.
9 Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.	9 Quoniam omnes dies nostri evanuerunt in ira tua, consumpsimus ut suspirium annos nostros.
10 Дні віку нашого — сімдесят років, а як при силі — вісімдесят років; і більшість із них — то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.	10 Dies annorum nostrorum sunt septuaginta anni aut in valentibus octoginta anni, et maior pars eorum labor et dolor, quoniam cito transeunt, et avolamus.
11 Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?	11 Quis novit potestatem irae tuae et secundum timorem tuum indignationem tuam?
12 Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.	12 Dinumerare dies nostros sic doce nos, ut inducamus cor ad sapientiam.
13 Повернися, Господи! — докіль? — і змилуйся над слугами твоїми.	13 Convertere, Domine, usquequo? Et deprecabilis esto super servos tuos.
14 Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.	14 Reple nos mane misericordia tua, et exsultabimus et delectabimur omnibus diebus nostris.
15 Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.	15 Laetifica nos pro diebus, quibus nos humiliasti, pro annis, quibus vidimus mala.
16 Хай з’явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.	16 Appareat servis tuis opus tuum, et decor tuus filiis eorum.
17 І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його — діло рук наших!	17 Et sit splendor Domini Dei nostri super nos, et opera manuum nostrarum confirma super nos et opus manuum nostrarum confirma.