Псалмів 76

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Провідникові хору. На струнах. Псалом. Асафа. Пісня.	1 Per Idithun. Salmo di Asaph. Alzai la mia voce, e le mie grida al Signore: alzai la mia voce a Dio; ed egli mi ascoltò.
2 Відомий Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике його ім’я;	2 Nel giorno di mia tribolazione stesi la notte verso Dio le mie mani: e non sono stato deluso.
3 його намет у Салемі, а його житло на Сіоні.	3 Non volle consolazione l'anima mia: mi ricordai di Dio, e n'ebbi conforto, e mi esercitai nella meditazione, e venne meno il mio spirito.
4 Там трощив він блискавиці лука, щит, меч і зброю.	4 Gli occhi miei prevennero le vigilie: io era turbato, e non apersi la bocca.
5 У сяйві ти, величний, прийшов від гір відвічних.	5 Ripensai ai giorni antichi: ed ebbi in mente gli anni eterni.
6 Ограблені відважні серцем, сон обняв їх; зомліли у всіх вояків руки.	6 E meditava la notte in cuor mio, e ponderava, e ripurgava il mio spirito.
7 О Боже Якова, від твоєї погрози запаморочилися верхівець і кінь.	7 Ci rigetterà forse Dio in eterno, ovvero non vorrà più essere disposto a placarsi?
8 Ти страшний, і хто встоїться перед тобою, як ти розгніваєшся?	8 Ovvero terrà egli per sempre la sua misericordia a tutte le generazioni, che seguiranno?
9 Ти дав почути суд твій з неба; земля злякалася, заніміла,	9 Ovvero si dimenticherà Dio di usar pietà? o tratterrà nell'ira sua le sue misericordie?
10 коли Бог на суд підвівся, щоб спасти всіх покірних на землі.	10 E io dissi: Adesso io incomincio: questo cangiamento (vien) dalla destra dell'Altissimo.
11 Справді, і гнів людини тебе славить, з останків же його гніву робиш собі оздобу.	11 Mi son ricordato delle opere del Signore: anzi mi ricorderò di tutte e meraviglie fatte da te fin da prinipio.
12 Складайте обітниці й виконуйте — Господеві, Богові вашому; нехай усі, що навколо нього, несуть дари Страшному.	12 E mediterò tutte quante le opere sue, e anderò investigando i tuoi consigli.
13 Він відбирає дух у князів, страшний для князів земних.	13 Le tue vie, o Dio, sono sante: qual è il Dio, che grande sia, come il Dio nostro? Tu se' il Dio, che operi meraviglie.
	14 Tu facesti manifesto a' popoli il tuo potere: col tuo braccio tu riscattasti il tuo popolo, i figliuoli di Giacobbe, e di Giuseppe.
	15 Te videro le acque, o Dio, le acque ti videro, e si impaurirono; e gli abissi furono sconvolti.
	16 Romor grande di pioggia: le nuvole hanno date fuori le loro voci.
	17 Le tue saette scoppiano: la voce del tuo tuono ruota per l'aria.
	18 I tuoi folgori illuminarono il giro della terra: la terra si scosse, e tremò.
	19 Tu camminavi pel mare: tu ti facesti strada per mezzo alle acque, e non si vedranno le tue pedate.
	20 Guidasti il tuo popolo, come tante pecorelle, col ministero di Mosè, e di Aronne.