Товита 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Bíblia Matos Soares
1 І в моїй душі зродився глибокий смуток, і я, зідхнувши, заплакав і, стогнавши, почав молитись:1 Então Tobias deu um suspiro e começou a orar com lágrimas,
2 «Ти — справедливий, Господи, й усі твої діла — справедливі! Усі твої путі — милость і правда; ти — суддя світу!2 dizendo: Tu és justo, Senhor, todos os teus juízos são justos, todos os teus caminhos são misericórdia, verdade e justiça.
3 Отож і нині, Господи, згадай мене й споглянь на мене! Не карай мене за мої гріхи та за провини, ані за ті, що ними мої предки перед тобою согрішили,3 Agora, pois, Senhor, lembra-te de mim, não tomes vingança dos meus pecados, não te lembres dos meus delitos nem dos de meus pais.
4 не слухавши твоїх наказів. Ти видав нас на грабування, у неволю та на смерть, на притчу й на глум, на ганьбу усім народам, серед яких ти нас розсіяв.4 Porque não obedecemos aos teus preceitos, por isso fomos entregues ao saque, ao cativeiro e à morte, e tornamo-nos objecto de riso e opróbrio para todas as nações, por entre as quais nos espaIhaste.
5 І нині численні твої суди — правдиві, коли караєш мене за гріхи моїх предків, бо твоїх заповідей ми не чинили і по правді перед тобою не ходили.5 Agora, Senhor, os teus castigos são grandes, porque nós não procedemos segundo os teus preceitos, não andámos sinceramente na tua presença.
6 Отож і нині роби зо мною, як тобі завгодно; вели забрати мою душу, щоб я із поверхні землі зникнув і став землею знову, через те, що ліпше мені вмерти, ніж жити; наслухався я вже дорікань брехливих, і печаль велика мене огорнула. Вели, Господи, щоб я звільнився від цієї нужди! Звільни мене на місце вічного спочинку і не відвертай, Господи, свого обличчя від мене, бо ліпше мені вмерти, ніж дивитись на ті великі злидні життя мого, та й не чути отих образ!»6 Senhor, trata-me segundo a tua vontade, mas manda que o meu espírito seja recebido em paz, porque é melhor para mim morrer do que viver.
7 Того ж самого дня сталося, що й Сарі, дочці Рагуела, який жив у Екбатані, в Мідії, довелося слухати докори від однієї з слугинь свого батька,7 Naquele mesmo dia aconteceu que Sara, filha de Raguel, que estava em Ecbatana, cidade dos Medos, ouviu-se ultrajar por uma das criadas de seu pai,
8 тому що вона була віддана сімом чоловікам, яких Асмодей, лихий демон, убив перед тим як вони були з нею, як то звичайно буває з жінками. Слугиня їй дорікала: «То ти вбиваєш твоїх чоловіків! Оце вже за сімох була віддана, а ні від одного не дістала єси імени.8 porque tinha sido casada com sete maridos, e um demônio chamado Asmodeu os tinha morto, quando eles se aproximavam dela.
9 Чого ж то нас бити за твоїх чоловіків — того, що вони померли? Іди геть за ними, щоб нам повік не бачити від тебе ні сина, ні дочки!»9 Tendo Sara repreendido a criada por uma falta qualquer, ela respondeu-lhe: Não vejamos nós jamais sobre a terra filho nem filha nascida de ti, ó assassina dos teus maridos!
10 І сумно стало тоді на душі у Сари; заридала вона, вийшла на гору до батькової світлиці й хотіла повіситись; але, роздумавши, сказала: «А що як моєму батькові будуть докоряти й скажуть: Однісіньку дочку мав єси любу, та й та повісилася з горя! — Цим я звела б на старість батька зо смутком у могилу. Краще мені не вішатись, а просити Бога, щоб померти й тих докорів ніколи за життя свого не чути!»10 Porventura queres tu também matar-me a mim, como já mataste sete maridos? A estas palavras subiu Sara ao quarto mais alto da sua casa e durante três dias e três noites não comeu nem bebeu.
11 І в той же час простягла до вікна руки й почала так молитись: «Благословен єси, о Боже милосердний! Благословенне ім’я твоє повіки! Нехай усі діла твої благословлять тебе повіки!11 Perseverando em oração, pedia a Deus com lágrimas, que a livrasse deste opróbrio.
12 І сьогодні моє обличчя звернене до тебе, і очі мої дивляться на тебе.12 Ao terceiro dia, acabou a oração bendizendo o Senhor, assim:
13 Вели, Господи, мене забрати з цього світу, щоб мені більш не чути докорів.13 Bendito é o teu nome, ó Deus de nossos pais, que, depois de te irares, usas de misericórdia, e no tempo da aflição perdoas os pecados aos que te invocam.
14 Ти знаєш, Господи, що я невинна, ніякий чоловік мене не доторкався.14 Para ti, Senhor, volto a minha face, para ti dirijo os meus olhos.
15 Я свого імени не збезчестила, ні імени мого батька, в краю мого вигнання. Я одиначка в мого батька, і другої дитини він не має, щоб його спадкоємцем бути. Не має він ні близького брата, ні родича не має, щоб мені зберегти себе йому за жінку. Померло в мене вже сім. Навіщо ж мені далі жити? Коли ж тобі не вгодно мене вбити, поглянь на мене, змилуйся надо мною, щоб мені стих докорів більш не чути!»15 Peço-te, Senhor, que me livres do laço desta ignomínia, ou que, ao menos, me tires do cimo da terra.
16 Молитва обидвох була вислухана одночасно перед славою Божою;16 Tu sabes, Senhor, que eu nunca desejei (ilicitamente) nenhum homem, que conservei a minha alma pura de toda a concupiscência.
17 і був посланий Рафаїл, щоб вилікувати обох їх: у Товита зняти з очей більма, щоб він міг знову бачити світ Божий, а Сару, дочку Рагуела, віддати за жінку Товії, синові Товита, і звільнити її від Асмодея, лихого демона, бо вона Товії належала перед усіма іншими, які хотіли б побратися з нею. Того ж часу Товія повертався знадвору до хати, а Сара, дочка Рагуела, сходила з верхньої світлиці.17 Nunca acompanhei com gente licenciosa, nem tive comércio com os que se portam com leviandade.
18 Consenti em tomar marido por teu temor, e não por paixão.
19 Ou eu fui indigna deles, ou porventura eles não foram dignos de mim; talvez me tenhas reservado para outro marido (da minha mesma tribo de Neftali).
20 Não está ao alcance dos homens (perscrutar) os teus desígnios.
21 Todavia todo o que te rende culto tem por certo que a sua vida, se for provada, será coroada; se for atribulada, será livre; se for castigada, poderá acolher-se à tua misericórdia.
22 Com efeito, tu não te deleitas com a nossa perdição: depois da tormenta, dás a bonança, depois das lágrimas e suspiros, infundes a alegria.
23 Seja o teu nome, ó Deus de Israel, bendito pelos séculos.
24 Foram ouvidas, ao mesmo tempo, as orações de ambos, diante da majestade do sumo Deus.
25 Rafael, santo anjo do Senhor, foi enviado para curar Tobias e Sara, cujas orações tinham sido apresentadas simultaneamente diante do Senhor.