Товита 11

¹ Коли вони наблизились до Касеріну, що навпроти Ніневії, Рафаїл сказав до Товії:

² «Ти знаєш, яким ми лишили твого батька.

³ Ходімо швидко попереду твоєї жінки й приготуймо дім, тим часом як вона з іншими йде позаду.»

⁴ І як пустились наперед обидва разом, Рафаїл сказав до нього: «Візьми з собою жовч.» А й пес біг іззаду з ними.

⁵ Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син.

⁶ Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що був пішов з ним.»

⁷ Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються.

⁸ Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло.»

⁹ Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала.

¹⁰ Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір.

¹¹ Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше.

¹² Опісля обома руками зняв з кутків очей більма.

¹³ А батько кинувся синові на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей.»

¹⁴ Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне його велике ім’я! Благословенні всі ангели його святії! Нехай його святе ім’я буде над нами! Благословенні всі ангели по всі віки! Бо він, скаравши мене, знову зглянувсь надо мною, і ось я бачу Товію, мого сина.»

¹⁵ Тоді ввійшов Товія з радістю й на ввесь свій голос благословляв Бога. Оповів Товія батькові, що його подорож була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії.

¹⁶ Тоді Товит, благословивши Бога з радости, вийшов назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. Товит же об’явив прилюдно перед ними, що Бог змилувавсь над ним і відкрив йому очі.

¹⁷ Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Просимо повну здоров’я до господи, дочко! Благословен Бог, що привів тебе до нас, дочко! Благословен твій батько й благословен мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радости й благословення! Увійди, доню!»

¹⁸ Того дня настала радість для всіх юдеїв, що були в Ніневії.

¹⁹ Прибули також Ахіяхар і Надав, братаничі Товита, щоб з Товією повеселитись. Сім день тягнулося весілля.