| 1 ܘܩܪܐ ܒܐ̈ܕܢܝ ܒܩܠܐ ܪܡܐ ܘܐܡܪ ܩܪܘܒܘ ܦܪ̈ܘܥܝܗ̇ ܕܡܕܝܢܬܐ ܘܐܢܫ ܡܐ̈ܢܐ ܕܦܘܪܥܢܗ ܒܐܝܕܗ | 1 Тоді він скрикнув грімким голосом мені у вуха: «Наближайтеся, бичі міста, кожен зо знаряддям руйнування у руці!» |
| 2 ܘܚܙ̇ܝܬ ܫܬܐ ܓܒܪ̈ܝܢ ܐܬ̇ܝܢ ܡܢ ܐܘܪܚܐ ܕܬܪܥܐ ܥܠܝܐ ܕܚ̇ܐܪ ܠܓܪܒܝܐ ܘܐܢܫ ܡܐ̈ܢܝ ܦܘܪܥܢܗ ܒܐܝܕܗ ܘܓܒܪܐ ܚܕ ܒܝܢܬܗܘܢ ܘܠܒܝܫ ܒܘܨܐ ܘܐܣܪ ܚܨ̈ܐ ܕܣܦܝܠܐ ܒ̈ܚܨܘܗܝ ܘܐܬܘ ܘܩܡܘ ܥܠ ܓܢܒ ܡܕܒܚܐ ܕܢܚܫܐ | 2 І ось прийшло шестеро мужів від верхніх воріт, що на півночі, кожен із знаряддям убивства в руці. Посеред них був один, одягнений у льняну одежу, з писарським приладом при боці. Увійшли вони й поставали коло мідяного жертовника. |
| 3 ܘܫܘܒܚܗ ܕܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܣܠܩ ܡܢ ܟܪܘܒܐ ܕܩܐ̇ܡ ܗܘܐ ܥܠ ܙܘܝܬܐ ܕܒܝܬܐ ܘܩܪܐ ܠܓܒܪܐ ܕܠܒܝܫ ܒܘܨܐ ܘܐܣܪ ܚܨ̈ܐ ܕܣܦܝܠܐ ܒܚ̈ܨܘܗܝ | 3 Слава Бога Ізраїля піднялася з-над того херувима, на якім була, до порога дому. І він прикликав того, що був одягнений у льняну одежу і що при боці в нього був писарський прилад. |
| 4 ܘܐܡܪ ܠܗ ܡܪܝܐ ܥܒܪ ܒܓܘ ܡܕܝܢܬܐ ܒܓܘ ܐܘܪܫܠܡ ܘܪܫܘܡ ܪܘܫܡܐ ܥܠ ܒܝܬ ܥܝܢ̈ܝܗܘܢ ܕܓܒܪ̈ܐ ܕܡܬܬܢܚܝܢ ܘܡܬܕܢܩܝܢ ܥܠ ܟܠܗܝܢ ܛܢ̈ܦܘܬܐ ܘܒܝܫ̈ܬܐ ܕܡܬ̈ܥܒܕܢ ܒܓܘܗ̇ | 4 І сказав йому Господь: «Пройди посеред міста, посеред Єрусалиму, та й поклади знак на чолі в людей, що зідхають і сумують із-за всіх гидот, що діються посеред нього.» |
| 5 ܘܠܗ̇ܢܘܢ ܕܥܡܗ ܐܢܘܢ ܐܡܪ ܠܗܘܢ ܠܥܢ̈ܝ ܥܒܪܘ ܒܓܘ ܡܕܝܢܬܐ ܒܬܪܝ ܘܚܪܘܒܘ ܘܠܐ ܢܚ̈ܘܣܢ ܥܝܢ̈ܝܟܘܢ ܘܠܐ ܬܪܚܡܘܢ | 5 А другим він сказав — так, що я чув: «Ідіте позад нього містом і бийте; нехай не жалує ваше око, не майте милосердя; |
| 6 ܘܠܣܒ̈ܐ ܘܠܓܕܘ̈ܕܐ ܘܠܒܬ̈ܘܠܬܐ ܘ̈ܠܛܠܝܐ ܘܠܢܫ̈ܐ ܩܛܠܘ ܠܚܒܠܐ ܘܠܟܠ ܐܢܫ ܕܐܝܬ ܥܠܘܗܝ ܪܘܫܡܐ ܠܐ ܬܩܪܒܘܢ ܘܡܢ ܡܩܕܫܝ ܫܪܘ ܘܫܪܝܘ ܒܓܒܪ̈ܐ ܣܒ̈ܐ ܕܩܝ̇ܡܝܢ ܗܘܘ ܩܕܡ ܒܝܬܐ | 6 старого і хлопця, дівицю, малечу й жіноцтво вбивайте на смерть; а з тих же, що мають на собі знак, не руште нікого. Та починайте від моєї святині.» І почали вони від старших мужів, що були перед храмом. |
| 7 ܘܐܡܪ ܠܗܘܢ ܛܡܐܘܗܝ ܠܒܝܬܐ ܘܡܠܘ ܕܪ̈ܐ ܚܪ̈ܝܒܐ ܦܘܩܘ ܩܛܠܘ ܒܡܕܝܢܬܐ | 7 Він сказав до них: «Оскверніть храм. Закидайте дворища трупом, а потім вийдете.» І вони вийшли і вбивали по місті. |
| 8 ܘܟܕ ܚܪܒܘ ܐܢܘܢ ܐܫܬܚ̇ܪܬ ܐܢܐ ܘܢܦ̇ܠܬ ܥܠ ܐ̈ܦܝ ܘܐܝܠܠ̇ܬ ܒܩܠܐ ܪܡܐ ܘܐܡ̇ܪܬ ܐܘܗ̇ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܡܚܒܠ ܐܢܬ ܠܟܠ ܕܐܫܬܚܪ ܡܢ ܐܝܣܪܝܠ ܘܐܫ̇ܕ ܐܢܬ ܪܘܓܙܟ ܥܠ ܐܘܪܫܠܡ | 8 Як вони били, зоставсь я один, упав на лице й закричав: «Ой Господи Боже! Невже ти вигубиш увесь останок Ізраїля, виливаючи твій гнів на Єрусалим?» |
| 9 ܘܐܡܪ ܠܝ ܥܘ̣ܠܐ ܕܒܝܬ ܐܝܣܪܝܠ ܘܕܝܗܘܕܐ ܣܓܝ ܛܒ ܘܐܬܡܠܝܬ ܐܪܥܐ ܕܡܐ. ܘܡܕܝܢܬܐ ܐܬܡܠܝܬ ܢܟܠܐ. ܘܐܡܪܘ ܫܒܩܗ̇ ܡܪܝܐ ܠܐܪܥܐ. ܘܠܐ ܚ̇ܙܐ ܠܢ ܡܪܝܐ | 9 А він мені сказав: «Безбожність дому Ізраїля та Юди велика, вельми велика; країна повна крови, а місто повне насильства, бо вони кажуть: Покинув Господь країну, Господь не бачить. |
| 10 ܘܐܢܐ ܠܐ ܐܚܘܣ ܥܠܝܗܘܢ ܘܠܐ ܐܪܚܡ ܐܘܪ̈ܚܬܗܘܢ ܒܪܝܫܗܘܢ ܐܦܪܘܥ | 10 Оце ж і моє око не пощадить, і я не помилую. Оберну їхні вчинки на їхню ж голову.» |
| 11 ܘܚ̇ܙܝܬ ܠܓܒܪܐ ܕܠܒܝܫ ܒܘܨܐ ܕܥܢܐ ܘܐܡܪ ܥܒ̇ܕܬ ܐܝܟܢܐ ܕܦܩܕܬܢܝ | 11 І ось тут чоловік, одягнений у льняну одіж, у якого при боці писарський прилад, звітував, кажучи: «Я зробив так, як ти мені наказав був.» |
