Primo libro delle Cronache ܕܒܪܝܡܝܢ 24

Torna indietro

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ	Біблія
¹ ܘܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܐܗܪܘܢ ܦܠܓܘܬܗܘܢ ܒܢܘ̈ܗܝ ܕܐܗܪܘܢ ܢܕܒ ܘܐܒܝܗܘ ܘܐܠܝܥܙܪ ܘܐܝܬܡܪ	¹ Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.
² ܘܡܝܬܘ ܢܕܒ ܘܐܒܝܗܘ ܒܚܝ̈ܘܗܝ ܕܐܗܪܘܢ ܐܒܘܗܘܢ ܘܒܢ̈ܝܐ ܠܐ ܗܘܘ ܠܗܘܢ ܘܫܡܫܘ ܐܠܝܥܙܪ ܘܐܝܬܡܪ	² Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.
³ ܘܦܠܓ ܐܢܘܢ ܕܘܝܕ ܣܕܘܩ ܡܢ ܒ̈ܢܝ ܐܠܝܥܙܪ ܘܐܚܝܡܠܟ ܡܢ ܒ̈ܢܝ ܐܝܬܡܪ ܠܡܢܝܢܗܘܢ ܒܫܘܠܛܢܗܘܢ	³ Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.
⁴ ܘܐܫܬܟܚܘ ܒܢܘ̈ܗܝ ܕܐܠܝܥܙܪ ܕܣ̈ܓܝܐܝܢ ܠܪܝܫ ܐܢܫ ܡܢ ܒ̈ܢܝ ܐܝܬܡܪ ܘܦܠܓ ܐܢܘܢ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܐܠܝܥܙܪ ܠܪܝܫ ܐܢܫ ܠܒܝܬ ܐܒܗ̈ܝܗܘܢ ܘܗܘܘ ܒܡܢܝܢܐ ܫܬܬܥܣܪ ܘܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܐܝܬܡܪ ܠܒܝܬ ܐܒܗ̈ܝܗܘܢ ܠܪܝܫ ܐܢܫ ܬܡܢܝܐ	⁴ Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.
⁵ ܘܦܠܓ ܐܢܘܢ ܒܦ̈ܨܐ ܗܠܝܢ ܥܡ ܗܠܝܢ ܡܛܠ ܕܗܢܘܢ ܗܘܘ ܪ̈ܘܪܒܢܝ ܩܘܕܫܐ ܘܫܠܝ̈ܛܝ ܟܗ̈ܢܐ ܘܡܢ ܒܢ̈ܘܗܝ ܕܐܠܝܥܙܪ ܘܡܢ ܒܢ̈ܘܗܝ ܕܐܝܬܡܪ	⁵ Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.
⁶ ܘܟܬܒ ܐܢܘܢ ܫܡܥܝܐ ܒܪ ܡܬܠܥܝܠ ܣ̇ܦܪܐ ܡܢ ܠܘ̈ܝܐ ܩܕܡ ܡܠܟܐ ܕܘܝܕ ܘܩܕܡ ܩܫܝ̈ܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܘܨܕܘܩ ܟܗܢܐ ܘܐܚܝܡܠܟ ܒܪ ܐܒܝܬܪ ܪ̈ܫܝ ܐܒܗ̈ܬܐ ܕܟܗ̈ܢܐ ܘܕܠܘ̈ܝܐ ܒܝܬ ܐܒܐ ܩܕܡܝܐ ܚܕ ܐܠܝܥܙܪ ܘܚܕ ܐܚܪܢܐ ܐܝܬܡܪ	⁶ Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,
⁷ ܘܣܠܩܬ ܦܨܬܐ ܩܕܡܝܬܐ ܠܝܗܘܝܕܥ ܬܢܝܢܐ ܠܝܕܝܥܐ	⁷ і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»
⁸ ܠܬܠܝܬܝܐ ܚܕܡ ܠܪܒܝܥܝܐ ܣܥܘܪܝܡ	⁸ І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.
⁹ ܠܚܡܝܫܝܐ ܡܠܟܝܐ ܠܫܬܝܬܝܐ ܡܡܝܢ	⁹ Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.
¹⁰ ܠܫܒܝܥܝܐ ܐܩܘܨ ܠܬܡܝܢܝܐ ܐܒܝܐ	¹⁰ І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?
¹¹ ܠܬܫܝܥܝܐ ܐܠܝܫܥ ܠܥܣܝܪܝܐ ܫܟܢܝܐ	¹¹ Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.
¹² ܠܕܚܕܥܣܪ ܐܠܝܫܥ ܠܕܬܪܥܣܪ ܐܠܝܩܪܒ	¹² Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.
¹³ ܠܕܬܠܬܥܣܪ ܚܘܦܐ ܠܕܐܪܒܬܥܣܪ ܚܕܝܐ	¹³ Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!
¹⁴ ܠܕܚܡܫܬܥܣܪ ܒܓܠܐ ܠܕܐܫܬܬܥܣܪ ܐܡܪ	¹⁴ Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!
¹⁵ ܠܕܫܒܬܥܣܪ ܐܚܙܝܐ ܠܕܬܡܢܬܥܣܪ ܦܨܝܢ	¹⁵ Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?
¹⁶ ܠܕܬܫܬܥܣܪ ܦܬܝܚܐ ܠܕܥܣܪܝܢ ܚܙܩܝܐܝܠ	¹⁶ Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»
¹⁷ ܠܕܚܕ ܘܥܣܪܝܢ ܢܟܢܡ ܠܕܬܪܝܢ ܘܥܣܪܝܢ ܓܡܘܠ	¹⁷ Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.
¹⁸ ܠܕܬܠܬܐ ܘܥܣܪܝܢ ܕܠܝܐ ܠܕܐܪܒܥܐ ܘܥܣܪܝܢ ܡܥܕܝܐ	¹⁸ І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.
¹⁹ ܗܠܝܢ ܡܢܝܢܗܘܢ ܠܥܒܝܕ̈ܬܗܘܢ ܥ̇ܠܝܢ ܠܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܐܝܟ ܢܡܘܣ̈ܝܗܘܢ ܐܝܟ ܕܡܬܒܥܐ ܠܗܘܢ ܒܡ̣ܠܟܗ ܕܐܗܪܘܢ ܐܒܘܗܘܢ ܐܝܟܢܐ ܕܦܩܕ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܕܐܝܣܪܝܠ	¹⁹ Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.
²⁰ ܘܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܠܘܝ ܕܐܫܬܚܪܘ ܘܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܥܡܪܡ ܫܘܒܠ ܠܒܢܘ̈ܗܝ ܕܫܘܒܠ ܝܚܝܕܝܐ	²⁰ Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.
²¹ ܘܐܪܚܒܝܐ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܐܪܚܒܝܐ ܩܫܝܫܗ ܫܘܐ	²¹ Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.
²² ܘܝܨܗܪ ܘܣܠܡܘܬ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܣܠܡܘܬ ܢܚܬ	²² Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»
²³ ܘܐܪܡܝܐ ܘܚܙܐܝܠ ܢܩܡܐܡ	²³ Давид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.
²⁴ ܒܢܘ̈ܗܝ ܕܚܙܐܝܠ ܡܝܟܐ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܡܝܟܐ ܫܡܝܪ
²⁵ ܘܝܫܘܐ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܕܝܫܘܐ ܙܟܪܝܐ
²⁶ ܒܢܘ̈ܗܝ ܕܥܙܝܡ ܒܪܗ.
³⁰ ܗܠܝܢ ܐܢܘܢ ܒ̈ܢܝ ܠܘ̈ܝܐ . ܠܒܝܬ ܐܒܗܝ̈ܗܘܢ.
³¹ ܘܐܪܡܝܘ ܐܦ ܗܢܘܢ ܦܨ̈ܐ ܠܘܩܒܠ ܐܚܝ̈ܗܘܢ܃ ܘܒܢܘ̈ܗܝ ܕܐܗܪܘܢ ܩܕܡ ܕܘܝܕ ܡܠܟܐ. ܘܨܕܘܩ ܘܐܚܝܡܠܟ. ܘܪ̈ܝܫܝ ܐܒܗ̈ܬܐ ܕܟܗ̈ܢܐ ܘܕܠܘ̈ܝܐ. ܒܚܘܫܒܢܐ ܘܒܡܢܝܢܐ . ܙܥܘܪܐ ܐܝܟ ܐܚܘܗܝ ܩܫܝܫܐ ܗܟܢܐ ܐܬܚܫܒ.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati