A zsoltárok könyve 55

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 A karvezetőnek. Lantra. Maszkíl Dávidtól.	1 Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.
2 Hallgasd meg, Isten, könyörgésemet, ne rejtőzz el esdeklésem elől;	2 Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.
3 Figyelj rám és hallgass meg engem. Elcsüggedtem küzdelmemben, meggyötört	3 Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,
4 az ellenség kiáltozása, a bűnösök szorongatása. Hiszen veszedelmet zúdítanak rám, haragjukban ellenségeskednek velem.	4 грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.
5 Szívem remeg bennem, halálos félelem szállt meg engem.	5 Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.
6 Elfogott a reszketés és a félelem, és sötétség borított el engem.	6 Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.
7 Így szóltam: »Bár szárnyam volna, mint a galambnak, hogy elszállhatnék s megpihenhetnék!	7 І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки, я полетів би і відпочив би.
8 Bizony messzire menekülnék, s a pusztában ütném fel lakóhelyemet!	8 Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.
9 Ott várnám azt, aki megszabadít a szélvésztől és a vihartól.«	9 Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.
10 Sújts le, Uram! Zavard össze nyelvüket, mert gonoszságot és viszályt látok a városban.	10 Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.
11 Éjjel-nappal körüljárnak falain,	11 Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.
12 Benne pedig jogtalanság, nyomorúság és álnokság, és utcáin nem szűnik meg a csalás és a rászedés.	12 Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.
13 Mert ha ellenségem szórna rám átkokat, azt elviselném könnyedén; És ha gyűlölőm sértegetne, előle talán elrejtőznék.	13 Якби то ворог глузував із мене, я — стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.
14 Hanem te teszed, aki velem egyet akartál, jó ismerősöm és bizalmas barátom voltál,	14 А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,
15 aki velem együtt etted az édes étkeket: akivel együtt jártunk az Isten házába.	15 з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.
16 Érje el az ilyeneket a halál, elevenen szálljanak az alvilágba, mert gonoszság lakik hajlékukban és szívükben.	16 Хай смерть поб’є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! — бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.
17 Én azonban Istenhez kiáltok, s az Úr megszabadít engem.	17 Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.
18 Este, reggel, délben panaszkodom, sóhajtok, s ő meghallja szavamat.	18 Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.
19 Békességben megszabadítja lelkemet azoktól, akik rámtámadnak.	19 Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.
20 Isten, aki öröktől fogva létezik, meghallgat és megalázza őket, mert az ilyenek meg nem változnak, nem félik Istent.	20 Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.
21 Társaira emelte kezét, szövetségét meggyalázta.	21 Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, порушує свою умову.
22 Ajkai a vajnál lágyabbak, de szíve háborúsággal teli. Szavai simábbak az olajnál, ugyanakkor azonban kivont kardok.	22 Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони — мечі вийняті з піхви.
23 Vesd az Úrra gondodat, s ő majd gondoskodik rólad; Nem engedi soha, hogy ingadozzék az igaz.	23 Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.
24 Isten, te letaszítod őket a pusztulás vermébe. A vérengző és álnok emberek életük felét sem érik el; Ezért bízom én, Uram, tebenned!	24 І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.