Ecclésiaste 10

JERUSALEM	Біблія
1 Une mouche morte gâte l'huile du parfumeur, un peu de sottise compte plus que sagesse etgloire.	1 Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
2 Le sage se dirige bien, l'insensé va de travers.	2 Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.
3 Qu'il avance sur la route, celui qui est insensé, l'esprit lui manque, et tous disent: "C'est uninsensé!"	3 Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
4 Si l'humeur de celui qui commande se monte contre toi, ne quitte pas ta place, car le calmeévite de grands péchés.	4 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
5 Il y a un mal que je vois sous le soleil, c'est comme une méprise de la part du souverain:	5 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
6 la folie placée au plus haut et des riches qui restent dans l'abaissement.	6 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
7 Je vois des esclaves aller à cheval et des princes à pied comme des esclaves.	7 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
8 Qui creuse une fosse tombe dedans, qui sape un mur, un serpent le mord;	8 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
9 qui extrait des pierres se blesse avec, qui fend du bois prend un risque.	9 Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
10 Si le fer est émoussé et qu'on n'en aiguise pas la lame, il faut redoubler de forces; mais il y aprofit à faire aboutir la sagesse.	10 Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
11 Si, faute d'être charmé, le serpent mord, il n'y a pas de profit pour le charmeur.	11 Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
12 Les paroles du sage plaisent, les lèvres de l'insensé le perdront:	12 Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.
13 le début de ses paroles est folie et la fin de son propos perfide sottise.	13 Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.
14 Le fou multiplie les paroles, mais l'homme ne sait pas ce qui sera: ce qui arrivera après lui, quile lui annoncera?	14 Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
15 Le travail de l'insensé le fatigue, lui qui ne sait même pas aller à la ville.	15 Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
16 Malheur à toi, pays dont le roi est un gamin, et dont les princes mangent dès le matin!	16 Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
17 Heureux le pays dont le roi est né noble, dont les princes mangent au temps voulu pourprendre des forces et non pour banqueter!	17 Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п’яниці.
18 Pour des mains paresseuses, la poutre cède, pour des mains négligentes, il pleut dans lamaison.	18 Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
19 Pour se divertir on fait un repas, le vin réjouit les vivants et l'argent a réponse à tout.
20 Ne maudis pas le roi, fût-ce en pensée, ne maudis pas le riche, fût-ce dans ta chambre, car unoiseau du ciel emporterait le bruit, celui qui a des ailes redirait ta parole.	20 Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.