Діяння Апостолів 4

Біблія	Biblia Sagrada
1 Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї,	1 Mientras Pedro y Juan hablaban al pueblo, se les presentaron los sacerdotes, el jefe de la guardia del templo y los saduceos,
2 незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих,	2 indignados de que enseñaran al pueblo y anunciaran en Jesús la resurrección de los muertos.
3 і наклали на них руки та й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір.	3 Los apresaron y los metieron en la cárcel hasta el día siguiente,
4 Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000.	4 pues ya era tarde. Muchos de los que habían oído el discurso creyeron; eran unos cinco mil hombres.
5 На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим,	5 Al día siguiente, se reunieron en Jerusalén los jefes del pueblo, los ancianos y los escribas,
6 і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.	6 junto con el sumo sacerdote Anás, y con Caifás y Alejandro, y los demás que eran familia de sumos sacerdotes.
7 Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?»	7 Hicieron comparecer en medio de ellos a Pedro y a Juan y se pusieron a interrogarlos: «¿Con qué poder o en nombre de quién habéis hecho eso vosotros?».
8 Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші!	8 Entonces Pedro, lleno de Espíritu Santo, les dijo: «Jefes del pueblo y ancianos:
9 Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим,	9 Porque le hemos hecho un favor a un enfermo, nos interrogáis hoy para averiguar qué poder ha curado a ese hombre;
10 то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп’яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами.	10 quede bien claro a todos vosotros y a todo Israel que ha sido el Nombre de Jesucristo el Nazareno, a quien vosotros crucificasteis y a quien Dios resucitó de entre los muertos; por este Nombre, se presenta este sano ante vosotros.
11 Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі.	11 Él es la piedra que desechasteis vosotros, los arquitectos, y que se ha convertido en piedra angular;
12 І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.»	12 no hay salvación en ningún otro, pues bajo el cielo no se ha dado a los hombres otro nombre por el que debamos salvarnos».
13 Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;	13 Viendo la seguridad de Pedro y Juan, y notando que eran hombres sin letras ni instrucción, estaban sorprendidos. Reconocían que habían sido compañeros de Jesús,
14 та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти.	14 pero, viendo de pie junto a ellos al hombre que había sido curado, no encontraban respuesta.
15 Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили:	15 Les mandaron salir fuera del Sanedrín y se pusieron a deliberar entre ellos,
16 «Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо.	16 diciendo: «¿Qué haremos con estos hombres? Es evidente que todo Jerusalén conoce el milagro realizado por ellos, no podemos negarlo;
17 Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім’я нікому з людей.»	17 pero, para evitar que se siga divulgando, les prohibiremos con amenazas que vuelvan a hablar a nadie de ese nombre».
18 І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса.	18 Y habiéndolos llamado, les prohibieron severamente predicar y enseñar en el nombre de Jesús.
19 Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть!	19 Pero Pedro y Juan les replicaron diciendo: «¿Es justo ante Dios que os obedezcamos a vosotros más que a él? Juzgadlo vosotros.
20 Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.»	20 Por nuestra parte no podemos menos de contar lo que hemos visto y oído».
21 Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося.	21 Pero ellos, repitiendo la prohibición, los soltaron, sin encontrar la manera de castigarlos a causa del pueblo, porque todos daban gloria a Dios por lo sucedido,
22 Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.	22 pues el hombre en quien se había realizado este milagro de curación tenía más de cuarenta años.
23 А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали.	23 Puestos en libertad, volvieron a los suyos y les contaron lo que les habían dicho los sumos sacerdotes y los ancianos.
24 Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.	24 Al oírlo, todos invocaron a una a Dios en voz alta, diciendo: «Señor, tú que hiciste el cielo, la tierra, el mar y todo lo que hay en ellos;
25 Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне?	25 tú que por el Espíritu Santo dijiste, por boca de nuestro padre David, tu siervo: ¿Por qué se amotinan las naciones y los pueblos planean proyectos vanos?
26 Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його.	26 Se presentaron los reyes de la tierra, los príncipes conspiraron contra el Señor y contra su Mesías.
27 Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,	27 Pues en verdad se aliaron en esta ciudad Herodes y Poncio Pilato con los gentiles y el pueblo de Israel contra tu santo siervo Jesús, a quien ungiste,
28 зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося.	28 para realizar cuanto tu mano y tu voluntad habían determinado que debía suceder.
29 І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово.	29 Ahora, Señor, fíjate en sus amenazas y concede a tus siervos predicar tu palabra con toda valentía;
30 Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.»	30 extiende tu mano para que se realicen curaciones, signos y prodigios por el nombre de tu santo siervo Jesús».
31 А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.	31 Al terminar la oración, tembló el lugar donde estaban reunidos; los llenó a todos el Espíritu Santo, y predicaban con valentía la palabra de Dios.
32 Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне.	32 El grupo de los creyentes tenía un solo corazón y una sola alma: nadie llamaba suyo propio nada de lo que tenía, pues lo poseían todo en común.
33 Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.	33 Los apóstoles daban testimonio de la resurrección del Señor Jesús con mucho valor. Y se los miraba a todos con mucho agrado.
34 Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане	34 Entre ellos no había necesitados, pues los que poseían tierras o casas las vendían, traían el dinero de lo vendido
35 та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою.	35 y lo ponían a los pies de los apóstoles; luego se distribuía a cada uno según lo que necesitaba.
36 А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру,	36 José, a quien los apóstoles apellidaron Bernabé, que significa hijo de la consolación, que era levita y natural de Chipre,
37 мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.	37 tenía un campo y lo vendió; llevó el dinero y lo puso a los pies de los apóstoles.