Діяння Апостолів 23
12345678910111213141516171819202122232425262728
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
1Поглянувши на синедріон, Павло мовив: «Мужі брати, я по цей день цілком за добрим сумлінням поводився перед Богом.»2Аж тут первосвященик Ананія велів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.3Тоді Павло сказав до нього: «Бог тебе буде бити, стіно побілена! Як? Ти сидиш, щоб мене судити за законом, і наперекір законові велиш мене бити?»4Присутні ж сказали: «Ти зневажаєш Божого первосвященика!»5А Павло мовив: «Не знав я, брати, що то первосвященик; написано бо: Ти не будеш говорити зле проти начальника твого народу.»6Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!»7Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори;8бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге.9І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»10Через те ж, що спір ставав дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню.11А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі.»12Коли настав день, деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву, що не будуть нічого ні їсти, ні пити, поки не вб’ють Павла.13Було ж їх більше сорока тих, що таку вчинили змову.14Вони прийшли до первосвящеників та до старших, і казали: «Ми поклялися клятвою нічого не споживати, поки не вб’ємо Павла.15Ви ж тепер разом з радою переконайте тисяцького, щоб він вивів його до вас, ніби ви хочете розвідатись докладніше про його справу, а ми тоді, як він наблизиться, готові його вбити.»16Та син сестри Павла, довідавшися про засідку, пішов у твердиню, увійшов і попередив Павла.17Покликавши одного з сотників, Павло сказав до нього: «Запровадь цього хлопця до тисяцького, бо має йому щось сказати.»18Той узяв його, привів до тисяцького й каже: «В’язень Павло покликав мене і просив відвести цього хлопця до тебе: він має щось тобі сказати.»19Взяв тисяцький його за руку, відвів набік і почав питати: «Що маєш мені оповісти?»20«Юдеї, — відповів той, — змовилися просити тебе, щоб ти завтра припровадив Павла у синедріон, наче, щоб докладніше розпитатися про нього.21Та ти не вір їм, бо з них більш ніж сорок чоловік на нього засідають, поклявшися ні їсти, ані пити, поки його не вб’ють. І он тепер вони готові, чекаючи твоєї на це згоди.»22Тисяцький, отже, відпустив хлопця, наказавши йому: «Нікому не розповідай, що ти мені відкрив це.»23І покликавши двох сотників, він мовив: «Тримайте вже з третьої години вночі готовими в дорогу до Кесарії дві сотні піхотинців, сімдесят комонних та дві сотні легко озброєних.24Нехай також будуть готові коні, щоб посадити на них Павла та привезти живим-здоровим до правителя Фелікса.»25І написав листа такого змісту:26«Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!27Оцього чоловіка, що його юдеї були схопили й намірялися вбити, я, прибувши із загоном, вирвав, довідавшися, що він римський громадянин.28Бажаючи дізнатися про причину, за яку вони його винуватили, я привів його на їхню раду;29я пересвідчився, що його винуватять у спірних точках їхнього закону, а немає в нього ніякої вини, що потягала б за собою смерть або кайдани.30Тому ж, що мені донесено було про змову, яка готувалася на цього чоловіка, я його зараз послав до тебе, звелівши й винуватцям оскаржити його перед тобою. Бувай здоров!»31Отож, вояки, згідно з одержаними наказами, взяли Павла і вночі повели в Антипатриду.33Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла.34Той, прочитавши лист, спитав його, з якої він країни; а як дізнався, що з Кілікії, мовив:35«Я тебе вислухаю, коли прийдуть теж твої винуватці.» І велів стерегти його в Преторії Ірода.
12345678910111213141516171819202122232425262728
Буття Вихід Левіт Числа Второзаконня Ісуса Навина Суддів Рути І Самуїла ІІ Самуїла І Царів ІІ Царів І Хронік ІІ Хронік Езри Неємії Товита Юдити Естери 1Mac 2Mac Йова Псалмів Приповідок Проповідник Пісня Пісень Мудрости Сирах Ісая Єремія Плач Єремії Лист Єремії Єзекиїл Даниїл Осій Йоіл Амос Авдій Йона Міхей Наум Авакум Софонія Аггей Захарій Малахія Матей Марко Лука Іван Діяння Апостолів Римлян І Корінтян ІІ Корінтян Галатів Ефесян Филип’ян Колосян І Солунян І Солунян І Тимотея ІI Тимотея Тита Филимона Євреїв Якова І Петра ІI Петра І Івана ІІ Івана ІІІ Івана Юди Одкровення
Altre sezioni del sito