| 1 Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї, | 1 ויהי בדברם אל העם ויקומו עליהם הכהנים ונגיד בית המקדש והצדוקים |
| 2 незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, | 2 כי חרה להם על אשר למדו את העם והגידו בישוע את תחית המתים |
| 3 і наклали на них руки та й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір. | 3 וישלחו בהם את ידיהם וישימום במשמר עד למחר כי כבר בא הערב |
| 4 Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000. | 4 ורבים מהשמעים את הדבר האמינו ויהי מספר האנשים כחמשת אלפים |
| 5 На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим, | 5 ויהי ממחרת ויקהלו שריהם ראשיהם וזקניהם וסופריהם ירושלים |
| 6 і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду. | 6 וחנן הכהן הגדול וקיפא ויוחנן ואלכסנדרוס וכל אשר ממשפחת הכהן הגדול |
| 7 Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?» | 7 ויעמידו אתם בתוך וישאלום באי זה כח ובאי זה שם עשיתם זאת |
| 8 Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші! | 8 וימלא פטרוס רוח הקדש ויאמר אליהם אתם ראשי העם וזקני ישראל |
| 9 Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим, | 9 אם אנחנו נחקרים היום על הטובה אשר עשינו לאיש חולה ושאלתם במה זה נושע |
| 10 то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп’яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами. | 10 יודע לכלכם ולכל עם ישראל כי בשם ישוע המשיח הנצרי אשר צלבתם אותו ואשר האלהים הקימו מן המתים כי בשמו עמד זה לפניכם בריא |
| 11 Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі. | 11 והוא האבן אשר מאסתם אתם הבונים ותהי לראש פנה |
| 12 І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.» | 12 ואין הישועה באחר ואין תחת השמים שם אחר הנתן לבני אדם אשר בו נושע |
| 13 Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом; | 13 ויהי כאשר ראו את בטחון לב של פטרוס ויוחנן והבינו כי הדיוטים ולא בעלי חכמה המה ויתמהו עליהם ויכירום כי התהלכו עם ישוע |
| 14 та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти. | 14 ובראותם את האיש הנרפא עמד אצלם לא מצאו לדבר נגדם דבר |
| 15 Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили: | 15 ויצוו אתם לצאת חוצה מן הסנהדרין ויתיעצו יחדו |
| 16 «Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. | 16 ויאמרו מה נעשה לאנשים האלה הנה אות גלוי נעשה על ידיהם וגם מפרסם לכל ישבי ירושלים ולא נוכל לכחש בו |
| 17 Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім’я нікому з людей.» | 17 אך למען לא ירבה הדבר בעם ויפרץ נזהירה אתם בגערה לבלתי דבר עוד לכל אדם בשם הזה |
| 18 І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса. | 18 ויקראו אתם ויצוום אשר לא ידברו דבר ולא ילמדו בשם ישוע |
| 19 Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть! | 19 ויענו פטרוס ויוחנן ויאמרו אליהם הנכון הוא לפני האלהים שמע לכם יתר משמע לאלהים שפטו אתם |
| 20 Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.» | 20 כי לא נוכל אנחנו לחדל מדבר את אשר ראינו ושמענו |
| 21 Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося. | 21 ויוסיפו לגער בם ויפטרו אתם באשר לא מצאו דבר לענוש אתם מפני העם כי כלם מהללים את האלהים על הנעשה |
| 22 Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років. | 22 כי בן ארבעים שנה ומעלה היה האיש ההוא אשר נעשה עמו אות הרפואה הזאת |
| 23 А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали. | 23 ואחרי הפטרם באו אל אחיהם ויספרו להם את אשר אמרו אליהם הכהנים הגדולים והזקנים |
| 24 Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є. | 24 ויהי כאשר שמעו את זאת וישאו את קולם בלב אחד לאלהים ויאמרו אדני אתה האל העשה את השמים ואת הארץ ואת הים ואת כל אשר בם |
| 25 Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне? | 25 אשר אמרת בפי עבדך דוד למה רגשו גוים ולאמים יהגו ריק |
| 26 Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його. | 26 יתיצבו מלכי ארץ ורוזנים נוסדו יחד על יהוה ועל משיחו |
| 27 Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими, | 27 כי אמנם נוסדו הורדוס ופנטיוס פילטוס עם הגוים ולאמי ישראל על ישוע עבדך הקדוש אשר משחת |
| 28 зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося. | 28 לעשות את אשר ידך ועצתך מקדם גזרה להיות |
| 29 І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово. | 29 ועתה אדני ראה את גערתם ותן לעבדיך לדבר את דברך בכל בטחון לבם |
| 30 Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.» | 30 בנטתך את ידך למרפא ולתת אתות ומופתים בשם ישוע עבדך הקדוש |
| 31 А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже. | 31 ויהי כאשר התפללו וינע המקום אשר היו נקהלים שם וימלאו כלם רוח הקדש וידברו את דבר האלהים בבטחון לבב |
| 32 Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне. | 32 וקהל המאמינים היה להם לב אחד ונפש אחת ואין איש מהם אומר על אשר בידו לי הוא כי הכל היה להם בשתפות |
| 33 Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі. | 33 ובגבורה גדולה יעידו השליחים על תקומת האדון ישוע וחסד גדול נמשך לכלם |
| 34 Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане | 34 כי לא היה בהם חסר דבר כי כל בעלי שדות ובתים מכרו אתם ויביאו את כסף מחירם |
| 35 та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою. | 35 וישימהו לרגלי השליחים ויתן לכל איש ואיש די מחסרו |
| 36 А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру, | 36 ויוסף אשר כנוהו השליחים בשם בר נבא פרושו בן הנחמה איש לוי אשר נולד בארץ כתים |
| 37 мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів. | 37 גם לו היה שדה וימכרהו ויבא את הכסף וישימהו לרגלי השליחים |