Лука 7

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.	1 Quando ebbe finito tutti questi suoi discorsi al popolo che era in ascolto, entrò in Cafarnao.
2 А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.	2 Ora, un centurione aveva un servo, a cui teneva molto, ammalato e presso a morire.
3 Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його.	3 E, sentito di Gesù, gli mandò alcuni anziani dei Giudei per domandargli di venire a salvare il suo servo.
4 Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи «Він достойний, щоб ти йому зробив це	4 Arrivati presso Gesù, lo supplicarono istantemente dicendo: «Egli merita che tu gli faccia questo;
5 любить бо народ наш і збудував нам синагогу.»	5 ama, infatti, la nostra gente, ed è lui che ci ha costruita la sinagoga».
6 І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю.	6 Gesù andò con loro. Era ormai non lontano dalla casa, quando il centurione gli mandò incontro degli amici per dirgli: «Signore, non ti incomodare, perché io non son degno che tu entri sotto il mio tetto,
7 Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.	7 perciò neppure ho stimato conveniente di venire da te, ma di’ una parola e il mio servo sarà guarito.
8 Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному Іди, і той іде; а іншому Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму Зроби це, і той робить.»	8 Poiché anch’io, benché sia un subalterno, ho sotto di me dei soldati, e dico ad uno: “Va’” ed egli va; e a un altro: “Vieni” e viene; e al mio servo: “Fa’ questo” e lo fa».
9 Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.»	9 Nell’udire queste parole Gesù lo ammirò e, rivoltosi alla folla che lo seguiva, disse: «Vi dico: neppure in Israele ho trovato tanta fede».
10 І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.	10 E tornati alla casa, gli inviati trovarono il servo in perfetta salute.
11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу.	11 E avvenne che, in seguito, Gesù si recò in una città chiamata Nain, e i suoi discepoli e una grande folla facevano la strada con lui.
12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста.	12 Come si avvicinò alla porta della città, ecco che trasportavano un morto, figlio unico di sua madre, e questa era vedova; e C’era con lei molta gente ella città.
13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї «Не плач.»	13 E il Signore, vedutala, ebbe pietà di lei e le disse:
14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав «Юначе, кажу тобі, встань!»	14 «Non piangere più!» Poi, accostatosi, toccò la bara. i portatori si fermarono ed egli disse: «Giovinetto, a te dico: levati!»
15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.	15 E il morto si levò a sedere e cominciò a parlare. E Gesù lo rese alla madre.
16 Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили «Великий пророк устав між нами», і «Бог навідався до народу свого.»	16 Tutti furono presi da timore e glorificavano Dio dicendo: «Un gran profeta è sorto fra noi, e Dio ha visitato il suo popolo».
17 Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні.	17 E questo che di lui si diceva si sparse per tutta la Giudea e per tutta la regione circostante.
18 Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнів	18 Ora, i discepoli di Giovanni gli riferirono tutte queste cose. E chiamati due dei suoi discepoli, Giovanni
19 і послав їх до Господа сказати «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати»	19 mandò a dire al Signore: «Sei tu colui che deve venire o dobbiamo aspettarne un altro?»
20 Прийшовши ті мужі до нього, кажуть «Йоан Христитель послав нас до тебе спитати Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати»	20 Arrivati presso di lui, quegli uomini dissero: «Giovanni il Battista ci manda a dirti: Sei tu colui che deve venire o dobbiamo aspettarne un altro?»
21 Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння.	21 In quel momento Gesù curò molti da malattie, da infermità e da spiriti maligni, e a molti ciechi donò la vista.
22 У відповідь Ісус сказав їм «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;	22 E rispose loro: «Andate a riferire a Giovanni quel che avete veduto e udito: i ciechi riacquistano la vista, gli zoppi camminano, i lebbrosi sono mondati, i sordi odono, i morti risorgono, ai poveri è annunziata la buona novella:
23 і блаженний той, хто не спотикнеться через мене.»	23 e beato è colui per il quale io non sarò occasione di scandalo».
24 А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: «На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?	24 Quando gli inviati di Giovanni se ne furono andati, cominciò a dire alle folle, a proposito di Giovanni: «Che cosa siete andati a vedere nel deserto ? una canna agitata dal vento?
25 На що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах.	25 Ebbene, che cosa siete andati a vedere? un uomo avvolto in morbide vesti? Ecco, quelli che portano vestimenta sontuose e vivono in delizie stanno nelle regge.
26 На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка.	26 Ebbene, che cosa siete andati a vedere? un profeta? Sì, vi dico, e più che un profeta.
27 Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою.	27 È colui di cui fu scritto: Ecco, mando il mio messaggero dinanzi a te, per prepararti dinanzi la via.
28 Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім — більший від нього.»	28 Vi dico, infatti, che tra i nati di donna non ce n’è più grande di Giovanni: ma il più piccolo nel regno di Dio è più grande di lui.
29 І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана.	29 È tutto il popolo che lo ha ascoltato, anche i pubblicani, hanno reso giustizia a Dio facendosi battezzare col battesimo di Giovanni;
30 А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього.	30 i farisei, invece, e i dottori della legge hanno reso vano il disegno di Dio a loro riguardo, non facendosi battezzare da lui.
31 «До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні?	31 A chi, dunque, posso paragonare gli uomini di questa generazione, e a chi somigliano?
32 Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали!	32 Assomigliano ai fanciulli che stanno nelle piazze e si dan la voce gli uni agli altri dicendo: Vi suonammo il flauto e non avete ballato; abbiamo intonato lamenti e non avete pianto.
33 Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете Він біса має!	33 È venuto, infatti, Giovanni il Battista che non mangia pane né beve vino e dite: “È indemoniato”.
34 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п’є, а ви кажете Це ненажера і п’яниця, приятель митарів та грішників.	34 È venuto il Figlio dell’uomo che mangia e beve e dite: “Ecco un mangione e un beone, amico di pubblicani e di peccatori”.
35 І всі діти мудрости виправдали її.»	35 Ma è stata fatta giustizia alla Sapienza da tutti i suoi figli».
36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.	36 Un fariseo lo invitò a pranzo da lui; egli entrò nella casa del fariseo e si adagiò a mensa.
37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку	37 Ed ecco una donna, una peccatrice della città, avendo appreso che egli era a tavola nella casa del fariseo, portò un vaso di alabastro pieno di unguento
38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.	38 e, fermatasi alle spalle presso i piedi di lui, piangendo, con le lacrime cominciò a bagnargli i piedi e li asciugava con i capelli del suo capo, e gli copriva di baci i piedi e li ungeva con l’unguento.
39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його це ж грішниця!	39 A tal vista, però, il fariseo che l’aveva invitato disse fra sé: «Costui, se fosse profeta, saprebbe chi è, e di che genere è la donna che lo tocca: una peccatrice!»
40 Тоді Ісус заговорив до нього «Симоне, маю тобі щось сказати.» Той відповів «Кажи, Учителю».	40 E Gesù, prendendo la parola, gli disse: «Simone, ho una cosa da dirti». E quegli: «Maestro, di’». Dice:
41 «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят.	41 «Un creditore aveva due debitori: uno gli doveva cinquecento denari, l’altro cinquanta.
42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити»	42 Non avendo essi da pagare, condonò il debito ad ambedue. Chi, dunque, di essi lo amerà di più?»
43 Озвався Симон і каже «Гадаю, той, якому подарував більше.» Ісус сказав до нього «Ти судив добре.»	43 Simone rispose: «Colui al quale condonò di più, suppongo». Gli disse: «Hai ben giudicato!»
44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона «Ти бачиш оцю жінку Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.	44 E, rivolto alla donna, disse a Simone: «Vedi questa donna? Sono entrato in casa tua: non mi hai versato acqua sui piedi; essa, invece, mi ha bagnato i piedi con le sue lacrime e li ha asciugati con i suoi capelli.
45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.	45 Non mi hai dato un bacio; essa, invece, da che sono entrato non ha smesso di coprirmi i piedi di baci.
46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.	46 Non mi hai unto il capo con olio; costei, invece, mi unse i piedi con unguento.
47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.»	47 Perciò, ti dico, i suoi peccati, i suoi molti peccati le sono perdonati perché ha dimostrato molto amore. Ma colui al quale si perdona poco dimostra poco amore».
48 Потім сказав до жінки «Прощаються тобі гріхи.»	48 Poi disse alla donna: «Ti sono perdonati i peccati».
49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою «Хто це такий, що й гріхи відпускає	49 I commensali cominciavano a dire tra sé: «Chi è costui, che rimette perfino i peccati?»
50 До жінки ж він промовив «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.»	50 E Gesù disse alla donna: «La tua fede ti ha salvata: va’ in pace».