Лука 12

Біблія	SMITH VAN DYKE
1 Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів «Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.	1 وفي اثناء ذلك اذ اجتمع ربوات الشعب حتى كان بعضهم يدوس بعضا ابتدأ يقول لتلاميذه اولا تحرزوا لانفسكم من خمير الفريسيين الذي هو الرياء.
2 Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.	2 فليس مكتوم لن يستعلن ولا خفي لن يعرف.
3 Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.	3 لذلك كل ما قلتموه في الظلمة يسمع في النور وما كلمتم به الاذن في المخادع ينادى به على السطوح.
4 Кажу вам, моїм друзям Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.	4 ولكن اقول لكم يا احبائي لا تخافوا من الذين يقتلون الجسد وبعد ذلك ليس لهم ما يفعلون اكثر.
5 Я покажу вам, кого треба боятись бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам Того бійтесь.	5 بل اريكم ممن تخافون. خافوا من الذي بعدما يقتل له سلطان ان يلقي في جهنم. نعم اقول لكم من هذا خافوا.
6 Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги А ні один з них не забутий у Бога.	6 أليست خمسة عصافير تباع بفلسين. وواحد منها ليس منسيا امام الله.
7 Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь ви вартісніші за багатьох горобців!	7 بل شعور رؤوسكم ايضا جميعها محصاة. فلا تخافوا انتم افضل من عصافير كثيرة.
8 Кажу вам Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.	8 واقول لكم كل من اعترف بي قدام الناس يعترف به ابن الانسان قدام ملائكة الله.
9 Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.	9 ومن انكرني قدام الناس ينكر قدام ملائكة الله.
10 І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.	10 وكل من قال كلمة على ابن الانسان يغفر له. واما من جدف على الروح القدس فلا يغفر له.
11 Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,	11 ومتى قدموكم الى المجامع والرؤساء والسلاطين فلا تهتموا كيف او بما تحتجّون او بما تقولون.
12 бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.»	12 لان الروح القدس يعلّمكم في تلك الساعة ما يجب ان تقولوه
13 Відізвався до нього хтось із народу «Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.»	13 وقال له واحد من الجمع يا معلّم قل لاخي ان يقاسمني الميراث.
14 Ісус промовив до нього «Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами»	14 فقال له يا انسان من اقامني عليكما قاضيا او مقسّما.
15 Далі промовив до них «Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.»	15 وقال لهم انظروا وتحفّظوا من الطمع. فانه متى كان لاحد كثير فليست حياته من امواله.
16 І він розповів їм цю притчу: «В одного багача земля вродила гарно.	16 وضرب لهم مثلا قائلا. انسان غني اخصبت كورته.
17 І почав він міркувати, кажучи сам до себе Що мені робити Не маю де звезти врожай мій!	17 ففكر في نفسه قائلا ماذا اعمل لان ليس لي موضع اجمع فيه اثماري.
18 І каже Ось що я зроблю розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток	18 وقال اعمل هذا. اهدم مخازني وابني اعظم واجمع هناك جميع غلاتي وخيراتي.
19 та й скажу душі своїй Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!	19 واقول لنفسي يا نفس لك خيرات كثيرة موضوعة لسنين كثيرة. استريحي وكلي واشربي وافرحي.
20 А Бог сказав до нього Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде	20 فقال له الله يا غبي هذه الليلة تطلب نفسك منك. فهذه التي اعددتها لمن تكون.
21 Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.»	21 هكذا الذي يكنز لنفسه وليس هو غنيا للّه
22 Далі сказав до своїх учнів «Тому кажу вам Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;	22 وقال لتلاميذه. من اجل هذا اقول لكم لا تهتموا لحياتكم بما تأكلون ولا للجسد بما تلبسون.
23 бо життя більше від їжі й тіло від одежі.	23 الحياة افضل من الطعام والجسد افضل من اللباس.
24 Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!	24 تأملوا الغربان. انها لا تزرع ولا تحصد وليس لها مخدع ولا مخزن والله يقيتها. كم انتم بالحري افضل من الطيور.
25 Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть	25 ومن منكم اذا اهتم يقدر ان يزيد على قامته ذراعا واحدة.
26 коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше	26 فان كنتم لا تقدرون ولا على الاصغر فلماذا تهتمون بالبواقي.
27 Погляньте на лілеї як ростуть не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.	27 تأملوا الزنابق كيف تنمو. لا تتعب ولا تغزل. ولكن اقول لكم انه ولا سليمان في كل مجده كان يلبس كواحدة منها.
28 Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!	28 فان كان العشب الذي يوجد اليوم في الحقل ويطرح غدا في التنور يلبسه الله هكذا فكم بالحري يلبسكم انتم يا قليلي الايمان.
29 І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!	29 فلا تطلبوا انتم ما تأكلون وما تشربون ولا تقلقوا.
30 Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.	30 فان هذه كلها تطلبها امم العالم. واما انتم فابوكم يعلم انكم تحتاجون الى هذه.
31 Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.	31 بل اطلبوا ملكوت الله وهذه كلها تزاد لكم
32 Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.	32 لا تخف ايها القطيع الصغير لان اباكم قد سرّ ان يعطيكم الملكوت.
33 Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.	33 بيعوا مالكم واعطوا صدقة. اعملوا لكم اكياسا لا تفنى وكنزا لا ينفد في السموات حيث لا يقرب سارق ولا يبلي سوس.
34 Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.	34 لانه حيث يكون كنزكم هناك يكون قلبكم ايضا.
35 Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.	35 لتكن احقاؤكم ممنطقة وسرجكم موقدة.
36 Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.	36 وانتم مثل اناس ينتظرون سيدهم متى يرجع من العرس حتى اذا جاء وقرع يفتحون له للوقت.
37 Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.	37 طوبى لاولئك العبيد الذين اذا جاء سيدهم يجدهم ساهرين. الحق اقول لكم انه يتمنطق ويتكئهم ويتقدم ويخدمهم.
38 І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.	38 وان أتى في الهزيع الثاني او أتى في الهزيع الثالث ووجدهم هكذا فطوبى لاولئك العبيد.
39 Збагніть це добре коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.	39 وانما اعلموا هذا انه لو عرف رب البيت في اي ساعة يأتي السارق لسهر ولم يدع بيته ينقب.
40 І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.»	40 فكونوا انتم اذا مستعدين لانه في ساعة لا تظنون يأتي ابن الانسان
41 Тут Петро озвався «Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх»	41 فقال له بطرس يا رب ألنا تقول هذا المثل ام للجميع ايضا.
42 А Господь відповів «Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці	42 فقال الرب فمن هو الوكيل الامين الحكيم الذي يقيمه سيده على خدمه ليعطيهم العلوفة في حينها.
43 Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.	43 طوبى لذلك العبد الذي اذا جاء سيده يجده يفعل هكذا.
44 Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.	44 بالحق اقول لكم انه يقيمه على جميع امواله.
45 Коли ж слуга той скаже в своїм серці Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,	45 ولكن ان قال ذلك العبد في قلبه سيدي يبطئ قدومه. فيبتدئ يضرب الغلمان والجواري ويأكل ويشرب ويسكر.
46 то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.	46 يأتي سيد ذلك العبد في يوم لا ينتظره وفي ساعة لا يعرفها فيقطعه ويجعل نصيبه مع الخائنين.
47 Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.	47 واما ذلك العبد الذي يعلم ارادة سيده ولا يستعد ولا يفعل بحسب ارادته فيضرب كثيرا.
48 А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.	48 ولكن الذي لا يعلم ويفعل ما يستحق ضربات يضرب قليلا. فكل من أعطي كثيرا يطلب منه كثير ومن يودعونه كثيرا يطالبونه باكثر
49 Вогонь прийшов я кинути на землю — і як я прагну, щоб він вже розгорівся!	49 جئت لألقي نارا على الارض. فماذا اريد لو اضطرمت.
50 Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.	50 ولي صبغة اصطبغها وكيف انحصر حتى تكمل.
51 Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі Ні бо, кажу вам, — але розділ.	51 أتظنون اني جئت لاعطي سلاما على الارض. كلا اقول لكم. بل انقساما.
52 Віднині бо в одній хаті, де п’ятеро, і ті будуть розділені троє проти двох і двоє проти трьох.	52 لانه يكون من الآن خمسة في بيت واحد منقسمين ثلثة على اثنين واثنان على ثلثة.
53 Будуть розділені батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.»	53 ينقسم الاب على الابن والابن على الاب. والام على البنت والبنت على الام. والحماة على كنتها والكنة على حماتها
54 А промовив він ще до народу «Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете Дощ буде, — і так воно буває.	54 ثم قال ايضا للجموع. اذا رأيتم السحاب تطلع من المغارب فللوقت تقولون انه يأتي مطر. فيكون هكذا.
55 І коли дме південний вітер, ви кажете Спека буде, — і так буває.	55 واذا رأيتم ريح الجنوب تهب تقولون انه سيكون حر. فيكون.
56 Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?	56 يا مراؤون تعرفون ان تميّزوا وجه الارض والسماء واما هذا الزمان فكيف لا تميّزونه.
57 Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?	57 ولماذا لا تحكمون بالحق من قبل نفوسكم.
58 Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в’язниці.	58 حينما تذهب مع خصمك الى الحاكم ابذل الجهد وانت في الطريق لتتخلّص منه. لئلا يجرك الى القاضي ويسلمك القاضي الى الحاكم فيلقيك الحاكم في السجن.
59 Кажу тобі Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.»	59 اقول لك لا تخرج من هناك حتى توفي الفلس الاخير