Лука 12

Біблія	VULGATA
1 Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів «Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.	1 Multis autem turbis circumstantibus, ita ut se invicem conculcarent, cœpit dicere ad discipulos suos : Attendite a fermento pharisæorum, quod est hypocrisis.
2 Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.	2 Nihil autem opertum est, quod non reveletur : neque absconditum, quod non sciatur.
3 Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.	3 Quoniam quæ in tenebris dixistis, in lumine dicentur : et quod in aurem locuti estis in cubiculis, prædicabitur in tectis.
4 Кажу вам, моїм друзям Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.	4 Dico autem vobis amicis meis : Ne terreamini ab his qui occidunt corpus, et post hæc non habent amplius quid faciant.
5 Я покажу вам, кого треба боятись бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам Того бійтесь.	5 Ostendam autem vobis quem timeatis : timete eum qui, postquam occiderit, habet potestatem mittere in gehennam : ita dico vobis, hunc timete.
6 Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги А ні один з них не забутий у Бога.	6 Nonne quinque passeres veneunt dipondio, et unus ex illis non est in oblivione coram Deo ?
7 Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь ви вартісніші за багатьох горобців!	7 sed et capilli capitis vestri omnes numerati sunt. Nolite ergo timere : multis passeribus pluris estis vos.
8 Кажу вам Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.	8 Dico autem vobis : Omnis quicumque confessus fuerit me coram hominibus, et Filius hominis confitebitur illum coram angelis Dei :
9 Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.	9 qui autem negaverit me coram hominibus, negabitur coram angelis Dei.
10 І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.	10 Et omnis qui dicit verbum in Filium hominis, remittetur illi : ei autem qui in Spiritum Sanctum blasphemaverit, non remittetur.
11 Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,	11 Cum autem inducent vos in synagogas, et ad magistratus, et potestates, nolite solliciti esse qualiter, aut quid respondeatis, aut quid dicatis.
12 бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.»	12 Spiritus enim Sanctus docebit vos in ipsa hora quid oporteat vos dicere.
13 Відізвався до нього хтось із народу «Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.»	13 Ait autem ei quidam de turba : Magister, dic fratri meo ut dividat mecum hæreditatem.
14 Ісус промовив до нього «Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами»	14 At ille dixit illi : Homo, quis me constituit judicem, aut divisorem super vos ?
15 Далі промовив до них «Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.»	15 Dixitque ad illos : Videte, et cavete ab omni avaritia : quia non in abundantia cujusquam vita ejus est ex his quæ possidet.
16 І він розповів їм цю притчу: «В одного багача земля вродила гарно.	16 Dixit autem similitudinem ad illos, dicens : Hominis cujusdam divitis uberes fructus ager attulit :
17 І почав він міркувати, кажучи сам до себе Що мені робити Не маю де звезти врожай мій!	17 et cogitabat intra se dicens : Quid faciam, quia non habeo quo congregem fructus meos ?
18 І каже Ось що я зроблю розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток	18 Et dixit : Hoc faciam : destruam horrea mea, et majora faciam : et illuc congregabo omnia quæ nata sunt mihi, et bona mea,
19 та й скажу душі своїй Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!	19 et dicam animæ meæ : Anima, habes multa bona posita in annos plurimos : requiesce, comede, bibe, epulare.
20 А Бог сказав до нього Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде	20 Dixit autem illi Deus : Stulte, hac nocte animam tuam repetunt a te : quæ autem parasti, cujus erunt ?
21 Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.»	21 Sic est qui sibi thesaurizat, et non est in Deum dives.
22 Далі сказав до своїх учнів «Тому кажу вам Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;	22 Dixitque ad discipulos suos : Ideo dico vobis, nolite solliciti esse animæ vestræ quid manducetis, neque corpori quid induamini.
23 бо життя більше від їжі й тіло від одежі.	23 Anima plus est quam esca, et corpus plus quam vestimentum.
24 Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!	24 Considerate corvos, quia non seminant, neque metunt, quibus non est cellarium, neque horreum, et Deus pascit illos. Quanto magis vos pluris estis illis ?
25 Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть	25 Quis autem vestrum cogitando potest adjicere ad staturam suam cubitum unum ?
26 коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше	26 Si ergo neque quod minimum est potestis, quid de ceteris solliciti estis ?
27 Погляньте на лілеї як ростуть не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.	27 Considerate lilia quomodo crescunt : non laborant, neque nent : dico autem vobis, nec Salomon in omni gloria sua vestiebatur sicut unum ex istis.
28 Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!	28 Si autem fœnum, quod hodie est in agro, et cras in clibanum mittitur, Deus sic vestit : quanto magis vos pusillæ fidei ?
29 І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!	29 Et vos nolite quærere quid manducetis, aut quid bibatis : et nolite in sublime tolli :
30 Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.	30 hæc enim omnia gentes mundi quærunt. Pater autem vester scit quoniam his indigetis.
31 Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.	31 Verumtamen quærite primum regnum Dei, et justitiam ejus : et hæc omnia adjicientur vobis.
32 Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.	32 Nolite timere pusillus grex, quia complacuit Patri vestro dare vobis regnum.
33 Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.	33 Vendite quæ possidetis, et date eleemosynam. Facite vobis sacculos, qui non veterascunt, thesaurum non deficientem in cælis : quo fur non appropriat, neque tinea corrumpit.
34 Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.	34 Ubi enim thesaurus vester est, ibi et cor vestrum erit.
35 Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.	35 Sint lumbi vestri præcincti, et lucernæ ardentes in manibus vestris,
36 Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.	36 et vos similes hominibus exspectantibus dominum suum quando revertatur a nuptiis : ut, cum venerit et pulsaverit, confestim aperiant ei.
37 Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.	37 Beati servi illi quos, cum venerit dominus, invenerit vigilantes : amen dico vobis, quod præcinget se, et faciet illos discumbere, et transiens ministrabit illis.
38 І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.	38 Et si venerit in secunda vigilia, et si in tertia vigilia venerit, et ita invenerit, beati sunt servi illi.
39 Збагніть це добре коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.	39 Hoc autem scitote, quoniam si sciret paterfamilias, qua hora fur veniret, vigilaret utique, et non sineret perfodi domum suam.
40 І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.»	40 Et vos estote parati : quia qua hora non putatis, Filius hominis veniet.
41 Тут Петро озвався «Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх»	41 Ait autem ei Petrus : Domine, ad nos dicis hanc parabolam, an et ad omnes ?
42 А Господь відповів «Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці	42 Dixit autem Dominus : Quis, putas, est fidelis dispensator, et prudens, quem constituit dominus supra familiam suam, ut det illis in tempore tritici mensuram ?
43 Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.	43 Beatus ille servus quem, cum venerit dominus, invenerit ita facientem.
44 Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.	44 Vere dico vobis, quoniam supra omnia quæ possidet, constituet illum.
45 Коли ж слуга той скаже в своїм серці Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,	45 Quod si dixerit servus ille in corde suo : Moram facit dominus meus venire : et cœperit percutere servos, et ancillas, et edere, et bibere, et inebriari :
46 то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.	46 veniet dominus servi illius in die qua non sperat, et hora qua nescit, et dividet eum, partemque ejus cum infidelibus ponet.
47 Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.	47 Ille autem servus qui cognovit voluntatem domini sui, et non præparavit, et non facit secundum voluntatem ejus, vapulabit multis :
48 А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.	48 qui autem non cognovit, et fecit digna plagis, vapulabit paucis. Omni autem cui multum datum est, multum quæretur ab eo : et cui commendaverunt multum, plus petent ab eo.
49 Вогонь прийшов я кинути на землю — і як я прагну, щоб він вже розгорівся!	49 Ignem veni mittere in terram, et quid volo nisi ut accendatur ?
50 Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.	50 Baptismo autem habeo baptizari : et quomodo coarctor usque dum perficiatur ?
51 Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі Ні бо, кажу вам, — але розділ.	51 Putatis quia pacem veni dare in terram ? non, dico vobis, sed separationem :
52 Віднині бо в одній хаті, де п’ятеро, і ті будуть розділені троє проти двох і двоє проти трьох.	52 erunt enim ex hoc quinque in domo una divisi, tres in duos, et duo in tres
53 Будуть розділені батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.»	53 dividentur : pater in filium, et filius in patrem suum, mater in filiam, et filia in matrem, socrus in nurum suam, et nurus in socrum suam.
54 А промовив він ще до народу «Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете Дощ буде, — і так воно буває.	54 Dicebat autem et ad turbas : Cum videritis nubem orientem ab occasu, statim dicitis : Nimbus venit : et ita fit.
55 І коли дме південний вітер, ви кажете Спека буде, — і так буває.	55 Et cum austrum flantem, dicitis : Quia æstus erit : et fit.
56 Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?	56 Hypocritæ ! faciem cæli et terræ nostis probare : hoc autem tempus quomodo non probatis ?
57 Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?	57 quid autem et a vobis ipsis non judicatis quod justum est ?
58 Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в’язниці.	58 Cum autem vadis cum adversario tuo ad principem, in via da operam liberari ab illo, ne forte trahat te ad judicem, et judex tradat te exactori, et exactor mittat te in carcerem.
59 Кажу тобі Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.»	59 Dico tibi, non exies inde, donec etiam novissimum minutum reddas.