Лука 1

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,	1 Wielu już starało się ułożyć opowiadanie o zdarzeniach, które się dokonały pośród nas,
2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,	2 tak jak nam je przekazali ci, którzy od początku byli naocznymi świadkami i sługami słowa.
3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,	3 Postanowiłem więc i ja zbadać dokładnie wszystko od pierwszych chwil i opisać ci po kolei, dostojny Teofilu,
4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.	4 abyś się mógł przekonać o całkowitej pewności nauk, których ci udzielono.
5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.	5 Za czasów Heroda, króla Judei, żył pewien kapłan, imieniem Zachariasz, z oddziału Abiasza. Miał on żonę z rodu Aarona, a na imię było jej Elżbieta.
6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.	6 Oboje byli sprawiedliwi wobec Boga i postępowali nienagannie według wszystkich przykazań i przepisów Pańskich.
7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.	7 Nie mieli jednak dziecka, ponieważ Elżbieta była niepłodna; oboje zaś byli już posunięci w latach.
8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,	8 Kiedy w wyznaczonej dla swego oddziału kolei pełnił służbę kapłańską przed Bogiem,
9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.	9 jemu zgodnie ze zwyczajem kapłańskim przypadł los, żeby wejść do przybytku Pańskiego i złożyć ofiarę kadzenia.
10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.	10 A cały lud modlił się na zewnątrz w czasie kadzenia.
11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.	11 Naraz ukazał mu się anioł Pański, stojący po prawej stronie ołtarza kadzenia.
12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.	12 Przeraził się na ten widok Zachariasz i strach padł na niego.
13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.	13 Lecz anioł rzekł do niego: Nie bój się Zachariasz! Twoja prośba została wysłuchana: żona twoja Elżbieta urodzi ci syna, któremu nadasz imię Jan.
14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;	14 Będzie to dla ciebie radość i wesele; i wielu z jego narodzenia cieszyć się będzie.
15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,	15 Będzie bowiem wielki w oczach Pana; wina i sycery pić nie będzie i już w łonie matki napełniony będzie Duchem Świętym.
16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.	16 Wielu spośród synów Izraela nawróci do Pana, Boga ich;
17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»	17 on sam pójdzie przed Nim w duchu i mocy Eliasza, żeby serca ojców nakłonić ku dzieciom, a nieposłusznych - do usposobienia sprawiedliwych, by przygotować Panu lud doskonały.
18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»	18 Na to rzekł Zachariasz do anioła: Po czym to poznam? Bo ja jestem już stary i moja żona jest w podeszłym wieku.
19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.	19 Odpowiedział mu anioł: Ja jestem Gabriel, który stoję przed Bogiem. A zostałem posłany, aby mówić z tobą i oznajmić ci tę wieść radosną.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.	20 A oto będziesz niemy i nie będziesz mógł mówić aż do dnia, w którym się to stanie, bo nie uwierzyłeś moim słowom, które się spełnią w swoim czasie.
21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.	21 Lud tymczasem czekał na Zachariasza i dziwił się, że tak długo zatrzymuje się w przybytku.
22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.	22 Kiedy wyszedł, nie mógł do nich mówić, i zrozumieli, że miał widzenie w przybytku. On zaś dawał im znaki i pozostał niemy.
23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.	23 A gdy upłynęły dni jego posługi kapłańskiej, powrócił do swego domu.
24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:	24 Potem żona jego, Elżbieta, poczęła i pozostawała w ukryciu przez pięć miesięcy.
25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»	25 Tak uczynił mi Pan - mówiła - wówczas, kiedy wejrzał łaskawie i zdjął ze mnie hańbę w oczach ludzi.
26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,	26 W szóstym miesiącu posłał Bóg anioła Gabriela do miasta w Galilei, zwanego Nazaret,
27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.	27 do Dziewicy poślubionej mężowi, imieniem Józef, z rodu Dawida; a Dziewicy było na imię Maryja.
28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»	28 Anioł wszedł do Niej i rzekł: Bądź pozdrowiona, pełna łaski, Pan z Tobą, "błogosławiona jesteś między niewiastami".
29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.	29 Ona zmieszała się na te słowa i rozważała, co miałoby znaczyć to pozdrowienie.
30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.	30 Lecz anioł rzekł do Niej: Nie bój się, Maryjo, znalazłaś bowiem łaskę u Boga.
31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.	31 Oto poczniesz i porodzisz Syna, któremu nadasz imię Jezus.
32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,	32 Będzie On wielki i będzie nazwany Synem Najwyższego, a Pan Bóg da Mu tron Jego praojca, Dawida.
33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»	33 Będzie panował nad domem Jakuba na wieki, a Jego panowaniu nie będzie końca.
34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»	34 Na to Maryja rzekła do anioła: Jakże się to stanie, skoro nie znam męża?
35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.	35 Anioł Jej odpowiedział: Duch Święty zstąpi na Ciebie i moc Najwyższego osłoni Cię. Dlatego też Święte, które się narodzi, będzie nazwane Synem Bożym.
36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;	36 A oto również krewna Twoja, Elżbieta, poczęła w swej starości syna i jest już w szóstym miesiącu ta, która uchodzi za niepłodną.
37 нічого бо немає неможливого в Бога.»	37 Dla Boga bowiem nie ma nic niemożliwego.
38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.	38 Na to rzekła Maryja: Oto Ja służebnica Pańska, niech Mi się stanie według twego słowa! Wtedy odszedł od Niej anioł.
39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.	39 W tym czasie Maryja wybrała się i poszła z pośpiechem w góry do pewnego miasta w [pokoleniu] Judy.
40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.	40 Weszła do domu Zachariasza i pozdrowiła Elżbietę.
41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом	41 Gdy Elżbieta usłyszała pozdrowienie Maryi, poruszyło się dzieciątko w jej łonie, a Duch Święty napełnił Elżbietę.
42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.	42 Wydała ona okrzyk i powiedziała: Błogosławiona jesteś między niewiastami i błogosławiony jest owoc Twojego łona.
43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?	43 A skądże mi to, że Matka mojego Pana przychodzi do mnie?
44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.	44 Oto, skoro głos Twego pozdrowienia zabrzmiał w moich uszach, poruszyło się z radości dzieciątko w moim łonie.
45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»	45 Błogosławiona jesteś, któraś uwierzyła, że spełnią się słowa powiedziane Ci od Pana.
46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа	46 Wtedy Maryja rzekła: Wielbi dusza moja Pana,
47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,	47 i raduje się duch mój w Bogu, moim Zbawcy.
48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.	48 Bo wejrzał na uniżenie Służebnicy swojej. Oto bowiem błogosławić mnie będą odtąd wszystkie pokolenia,
49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.	49 gdyż wielkie rzeczy uczynił mi Wszechmocny. Święte jest Jego imię -
50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.	50 a swoje miłosierdzie na pokolenia i pokolenia [zachowuje] dla tych, co się Go boją.
51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.	51 On przejawia moc ramienia swego, rozprasza [ludzi] pyszniących się zamysłami serc swoich.
52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;	52 Strąca władców z tronu, a wywyższa pokornych.
53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.	53 Głodnych nasyca dobrami, a bogatych z niczym odprawia.
54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,	54 Ujął się za sługą swoim, Izraelem, pomny na miłosierdzie swoje -
55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»	55 jak przyobiecał naszym ojcom - na rzecz Abrahama i jego potomstwa na wieki.
56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.	56 Maryja pozostała u niej około trzech miesięcy; potem wróciła do domu.
57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.	57 Dla Elżbiety zaś nadszedł czas rozwiązania i urodziła syna.
58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.	58 Gdy jej sąsiedzi i krewni usłyszeli, że Pan okazał tak wielkie miłosierdzie nad nią, cieszyli się z nią razem.
59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;	59 Ósmego dnia przyszli, aby obrzezać dziecię, i chcieli mu dać imię ojca jego, Zachariasza.
60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»	60 Jednakże matka jego odpowiedziała: Nie, lecz ma otrzymać imię Jan.
61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»	61 Odrzekli jej: Nie ma nikogo w twoim rodzie, kto by nosił to imię.
62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.	62 Pytali więc znakami jego ojca, jak by go chciał nazwać.
63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.	63 On zażądał tabliczki i napisał: Jan będzie mu na imię. I wszyscy się dziwili.
64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.	64 A natychmiast otworzyły się jego usta, język się rozwiązał i mówił wielbiąc Boga.
65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.	65 I padł strach na wszystkich ich sąsiadów. W całej górskiej krainie Judei rozpowiadano o tym wszystkim, co się zdarzyło.
66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.	66 A wszyscy, którzy o tym słyszeli, brali to sobie do serca i pytali: Kimże będzie to dziecię? Bo istotnie ręka Pańska była z nim.
67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:	67 Wtedy ojciec jego, Zachariasz, został napełniony Duchem Świętym i prorokował, mówiąc:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій	68 Niech będzie uwielbiony Pan, Bóg Izraela, że nawiedził lud swój i wyzwolił go,
69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;	69 i moc zbawczą nam wzbudził w domu sługi swego, Dawida:
70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,	70 jak zapowiedział to z dawien dawna przez usta swych świętych proroków,
71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,	71 że nas wybawi od nieprzyjaciół i z ręki wszystkich, którzy nas nienawidzą;
72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;	72 że miłosierdzie okaże ojcom naszym i wspomni na swoje święte Przymierze -
73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,	73 na przysięgę, którą złożył ojcu naszemu, Abrahamowi, że nam użyczy tego,
74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно	74 iż z mocy nieprzyjaciół wyrwani bez lęku służyć Mu będziemy
75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.	75 w pobożności i sprawiedliwości przed Nim po wszystkie dni nasze.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,	76 A i ty, dziecię, prorokiem Najwyższego zwać się będziesz, bo pójdziesz przed Panem torując Mu drogi;
77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,	77 Jego ludowi dasz poznać zbawienie [co się dokona] przez odpuszczenie mu grzechów,
78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,	78 dzięki litości serdecznej Boga naszego. Przez nią z wysoka Wschodzące Słońce nas nawiedzi,
79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»	79 by zajaśnieć tym, co w mroku i cieniu śmierci mieszkają, aby nasze kroki zwrócić na drogę pokoju.
80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.	80 Chłopiec zaś rósł i wzmacniał się duchem, a żył na pustkowiu aż do dnia ukazania się przed Izraelem.