Лука 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Bibbia Vulgata Clementina
1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,1 Quoniam quidem multi conati sunt ordinare narrationem, quæ in nobis completæ sunt, rerum :
2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,2 sicut tradiderunt nobis, qui ab initio ipsi viderunt, et ministri fuerunt sermonis :
3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,3 visum est et mihi, assecuto omnia a principio diligenter, ex ordine tibi scribere, optime Theophile,
4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.4 ut cognoscas eorum verborum, de quibus eruditus es, veritatem.
5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.5 Fuit in diebus Herodis, regis Judææ, sacerdos quidam nomine Zacharias de vice Abia, et uxor illius de filiabus Aaron, et nomen ejus Elisabeth.
6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.6 Erant autem justi ambo ante Deum, incedentes in omnibus mandatis et justificationibus Domini sine querela.
7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.7 Et non erat illis filius, eo quod esset Elisabeth sterilis, et ambo processissent in diebus suis.
8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,8 Factum est autem, cum sacerdotio fungeretur in ordine vicis suæ ante Deum,
9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.9 secundum consuetudinem sacerdotii, sorte exiit ut incensum poneret, ingressus in templum Domini :
10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.10 et omnis multitudo populi erat orans foris hora incensi.
11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.11 Apparuit autem illi angelus Domini, stans a dextris altaris incensi.
12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.12 Et Zacharias turbatus est videns, et timor irruit super eum.
13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.13 Ait autem ad illum angelus : Ne timeas, Zacharia, quoniam exaudita est deprecatio tua : et uxor tua Elisabeth pariet tibi filium, et vocabis nomen ejus Joannem :
14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;14 et erit gaudium tibi, et exsultatio, et multi in nativitate ejus gaudebunt :
15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,15 erit enim magnus coram Domino : et vinum et siceram non bibet, et Spiritu Sancto replebitur adhuc ex utero matris suæ :
16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.16 et multos filiorum Israël convertet ad Dominum Deum ipsorum :
17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»17 et ipse præcedet ante illum in spiritu et virtute Eliæ : ut convertat corda patrum in filios, et incredulos ad prudentiam justorum, parare Domino plebem perfectam.
18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»18 Et dixit Zacharias ad angelum : Unde hoc sciam ? ego enim sum senex, et uxor mea processit in diebus suis.
19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.19 Et respondens angelus dixit ei : Ego sum Gabriel, qui asto ante Deum : et missus sum loqui ad te, et hæc tibi evangelizare.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.20 Et ecce eris tacens, et non poteris loqui usque in diem quo hæc fiant, pro eo quod non credidisti verbis meis, quæ implebuntur in tempore suo.
21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.21 Et erat plebs exspectans Zachariam : et mirabantur quod tardaret ipse in templo.
22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.22 Egressus autem non poterat loqui ad illos, et cognoverunt quod visionem vidisset in templo. Et ipse erat innuens illis, et permansit mutus.
23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.23 Et factum est, ut impleti sunt dies officii ejus, abiit in domum suam :
24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:24 post hos autem dies concepit Elisabeth uxor ejus, et occultabat se mensibus quinque, dicens :
25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»25 Quia sic fecit mihi Dominus in diebus, quibus respexit auferre opprobrium meum inter homines.
26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,26 In mense autem sexto, missus est angelus Gabriel a Deo in civitatem Galilææ, cui nomen Nazareth,
27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.27 ad virginem desponsatam viro, cui nomen erat Joseph, de domo David : et nomen virginis Maria.
28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»28 Et ingressus angelus ad eam dixit : Ave gratia plena : Dominus tecum : benedicta tu in mulieribus.
29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.29 Quæ cum audisset, turbata est in sermone ejus, et cogitabat qualis esset ista salutatio.
30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.30 Et ait angelus ei : Ne timeas, Maria : invenisti enim gratiam apud Deum.
31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.31 Ecce concipies in utero, et paries filium, et vocabis nomen ejus Jesum :
32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,32 hic erit magnus, et Filius Altissimi vocabitur, et dabit illi Dominus Deus sedem David patris ejus : et regnabit in domo Jacob in æternum,
33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»33 et regni ejus non erit finis.
34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»34 Dixit autem Maria ad angelum : Quomodo fiet istud, quoniam virum non cognosco ?
35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.35 Et respondens angelus dixit ei : Spiritus Sanctus superveniet in te, et virtus Altissimi obumbrabit tibi. Ideoque et quod nascetur ex te sanctum, vocabitur Filius Dei.
36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;36 Et ecce Elisabeth cognata tua, et ipsa concepit filium in senectute sua : et hic mensis sextus est illi, quæ vocatur sterilis :
37 нічого бо немає неможливого в Бога.»37 quia non erit impossibile apud Deum omne verbum.
38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.38 Dixit autem Maria : Ecce ancilla Domini : fiat mihi secundum verbum tuum. Et discessit ab illa angelus.
39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.39 Exsurgens autem Maria in diebus illis, abiit in montana cum festinatione, in civitatem Juda :
40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.40 et intravit in domum Zachariæ, et salutavit Elisabeth.
41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом41 Et factum est, ut audivit salutationem Mariæ Elisabeth, exsultavit infans in utero ejus : et repleta est Spiritu Sancto Elisabeth :
42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.42 et exclamavit voce magna, et dixit : Benedicta tu inter mulieres, et benedictus fructus ventris tui.
43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?43 Et unde hoc mihi, ut veniat mater Domini mei ad me ?
44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.44 Ecce enim ut facta est vox salutationis tuæ in auribus meis, exsultavit in gaudio infans in utero meo.
45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»45 Et beata, quæ credidisti, quoniam perficientur ea, quæ dicta sunt tibi a Domino.
46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа46 Et ait Maria : Magnificat anima mea Dominum :
47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,47 et exsultavit spiritus meus in Deo salutari meo.
48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.48 Quia respexit humilitatem ancillæ suæ :
ecce enim ex hoc beatam me dicent omnes generationes,
49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.49 quia fecit mihi magna qui potens est :
et sanctum nomen ejus,
50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.50 et misericordia ejus a progenie in progenies
timentibus eum.
51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.51 Fecit potentiam in brachio suo :
dispersit superbos mente cordis sui.
52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;52 Deposuit potentes de sede,
et exaltavit humiles.
53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.53 Esurientes implevit bonis :
et divites dimisit inanes.
54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,54 Suscepit Israël puerum suum,
recordatus misericordiæ suæ :
55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»55 sicut locutus est ad patres nostros,
Abraham et semini ejus in sæcula.
56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.56 Mansit autem Maria cum illa quasi mensibus tribus : et reversa est in domum suam.
57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.57 Elisabeth autem impletum est tempus pariendi, et peperit filium.
58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.58 Et audierunt vicini et cognati ejus quia magnificavit Dominus misericordiam suam cum illa, et congratulabantur ei.
59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;59 Et factum est in die octavo, venerunt circumcidere puerum, et vocabant eum nomine patris sui Zachariam.
60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»60 Et respondens mater ejus, dixit : Nequaquam, sed vocabitur Joannes.
61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»61 Et dixerunt ad illam : Quia nemo est in cognatione tua, qui vocetur hoc nomine.
62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.62 Innuebant autem patri ejus, quem vellet vocari eum.
63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.63 Et postulans pugillarem scripsit, dicens : Joannes est nomen ejus. Et mirati sunt universi.
64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.64 Apertum est autem illico os ejus, et lingua ejus, et loquebatur benedicens Deum.
65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.65 Et factus est timor super omnes vicinos eorum : et super omnia montana Judææ divulgabantur omnia verba hæc :
66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.66 et posuerunt omnes qui audierant in corde suo, dicentes : Quis, putas, puer iste erit ? etenim manus Domini erat cum illo.
67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:67 Et Zacharias pater ejus repletus est Spiritu Sancto : et prophetavit, dicens :
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій68 Benedictus Dominus Deus Israël,
quia visitavit, et fecit redemptionem plebis suæ :
69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;69 et erexit cornu salutis nobis
in domo David pueri sui,
70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,70 sicut locutus est per os sanctorum,
qui a sæculo sunt, prophetarum ejus :
71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,71 salutem ex inimicis nostris,
et de manu omnium qui oderunt nos :
72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;72 ad faciendam misericordiam cum patribus nostris :
et memorari testamenti sui sancti :
73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,73 jusjurandum, quod juravit ad Abraham patrem nostrum,
daturum se nobis
74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно74 ut sine timore, de manu inimicorum nostrorum liberati,
serviamus illi
75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.75 in sanctitate et justitia coram ipso,
omnibus diebus nostris.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,76 Et tu puer, propheta Altissimi vocaberis :
præibis enim ante faciem Domini parare vias ejus,
77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,77 ad dandam scientiam salutis plebi ejus
in remissionem peccatorum eorum
78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,78 per viscera misericordiæ Dei nostri,
in quibus visitavit nos, oriens ex alto :
79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»79 illuminare his qui in tenebris et in umbra mortis sedent :
ad dirigendos pedes nostros in viam pacis.
80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.80 Puer autem crescebat, et confortabatur spiritu : et erat in desertis usque in diem ostensionis suæ ad Israël.