Лука 1

Torna indietro

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
¹ Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,	¹ Poiché molti han posto mano a comporre un racconto degli avvenimenti che si sono compiuti tra noi,
² як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,	² come ce li hanno trasmessi coloro che furon fin dall’inizio testimoni oculari e ministri della Parola;
³ вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,	³ è parso anche a me, che fin dal principio ho accuratamente investigato ogni cosa, di scrivertene con ordine, illustre Teofilo,
⁴ щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.	⁴ affinché tu conosca compiutamente la fondatezza delle cose sulle quali sei stato istruito.
⁵ Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.	⁵ Vi fu, nei giorni di Erode re della Giudea, un sacerdote di nome Zaccaria, della classe di Abia, che aveva per moglie una discendente di Aronne, il cui nome era Elisabetta.
⁶ Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.	⁶ Tutti e due erano giusti al cospetto di Dio, poiché seguivano, irreprensibili, tutti i comandamenti e le osservanze del Signore;
⁷ Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.	⁷ ma non avevano prole, perché Elisabetta era sterile ed ambedue erano avanzati in età.
⁸ І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,	⁸ Ora, avvenne che mentre Zaccaria prestava Servizio sacerdotale nel turno della sua classe, innanzi a Dio,
⁹ згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.	⁹ secondo l’uso del sacro ministero, Bli toccò in sorte di entrare nel santuario del Signore per bruciare l’incenso.
¹⁰ А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.	¹⁰ E tutta l’assemblea del popolo stava a pregare fuori, nell’ora dell'incenso.
¹¹ Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.	¹¹ Allora gli apparve un angelo del Signore ritto a destra dell'altare dell’incenso.
¹² Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.	¹² E Zaccaria, vedutolo, si turbò e il timore cadde sudi lui.
¹³ Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.	¹³ Ma l’angelo gli disse: «Non temere, Zaccaria, perché la tua supplica è stata esaudita; tua moglie Elisabetta ti partorirà un figlio e tu gli darai il nome di Giovanni.
¹⁴ І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;	¹⁴ Sarà per te gioia ed esultanza e molti si rallegreranno per la sua nascita.
¹⁵ бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,	¹⁵ Egli, infatti, sarà grande al cospetto del Signore; non berrà vino né bevanda inebriante, e sarà riempito di Spirito Santo fin dal seno di sua madre,
¹⁶ і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.	¹⁶ e ricondurrà molti figli d’Israele al Signore Dio loro.
¹⁷ І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»	¹⁷ Egli stesso lo precederà con lo spirito e la potenza di Elia, per ricondurre il cuore dei padri verso i figli e i ribelli al senno dei giusti, per preparare al Signore un popolo ben disposto».
¹⁸ Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»	¹⁸ Zaccaria disse all’angelo: «In che modo potrò conoscere ciò? perché io sono vecchio e mia moglie è avanzata in età».
¹⁹ Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.	¹⁹ L’angelo gli rispose: «Io sono Gabriele, che sto al cospetto di Dio, e sono stato mandato per parlarti e darti questa buona novella;
²⁰ І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.	²⁰ ed ecco, sarai muto e senza poter parlare fino al giorno in cui queste cose accadranno, perché non hai creduto alle mie parole, che si compiranno a suo tempo».
²¹ Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.	²¹ Il popolo, intanto, stava aspettando Zaccaria e si meravigliava per il suo indugiare nel santuario.
²² Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.	²² Ma quando uscì non poteva parlare loro, ed essi compresero che egli aveva avuto una visione nel santuario. Ed egli faceva cenni e rimaneva muto.
²³ А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.	²³ Quando furono terminati i giorni del suo servizio, se ne tornò a casa sua.
²⁴ Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:	²⁴ Dopo questi giorni, Elisabetta sua moglie concepì, e si tenne nascosta durante cinque mesi.
²⁵ «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»	²⁵ «Ecco — diceva — che cosa ha fatto a me il Signore, il giorno in cui volse lo sguardo a togliere la mia vergogna tra gli uomini».
²⁶ Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,	²⁶ Ora, al sesto mese, l’angelo Gabriele fu mandato da Dio in una città della Galilea che ha nome Nazaret,
²⁷ до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.	²⁷ a una vergine fidanzata a un uomo di nome Giuseppe, della casa di Davide, e il nome della vergine era Maria.
²⁸ Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»	²⁸ Entrato da lei, disse: «Salve, piena di grazia, il Signore è con te».
²⁹ Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.	²⁹ Fu sconvolta, essa, a queste parole e rifletteva sul significato di questo saluto.
³⁰ Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.	³⁰ L’angelo le disse: «Non temere, Maria, perché hai trovato grazia presso Dio.
³¹ Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.	³¹ Ed ecco, concepirai nel grembo e partorirai un figlio, e gli imporrai nome Gesù.
³² Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,	³² Egli sarà grande e sarà chiamato Figlio dell’Altissimo; il Signore Dio darà a lui il trono di Davide suo padre;
³³ і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»	³³ e regnerà sulla casa di Giacobbe in eterno, e il suo regno non avrà fine».
³⁴ А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»	³⁴ Disse Maria all’angelo: «Come avverrà questo, poiché non conosco uomo?»
³⁵ Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.	³⁵ E l’angelo le rispose: «Lo Spirito Santo scenderà su di te e la potenza dell’Altissimo ti adombrerà, perciò anche il bambino che nascerà sarà santo e sarà chiamato Figlio di Dio.
³⁶ Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;	³⁶ Ed ecco, Elisabetta, la tua parente, anch’essa ha concepito un figlio nella sua vecchiaia e questo è il sesto mese per colei che era detta sterile,
³⁷ нічого бо немає неможливого в Бога.»	³⁷ poiché nulla è impossibile a Dio».
³⁸ Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.	³⁸ Disse allora Maria: «Ecco l’ancella del Signore, mi accada secondo la tua parola». E l’angelo si partì da lei? La visita di Maria ad Elisabetta ;
³⁹ Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.	³⁹ In quei giorni, Maria si mise sollecitamente in viaggio per andare verso la montagna, in una città di Giuda.
⁴⁰ Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.	⁴⁰ Entrò nella casa di Zaccaria e salutò Elisabetta.
⁴¹ І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом	⁴¹ Ed accadde che, come udì il saluto di Maria, ad Elisabetta esultò nel seno il bambino ed essa fu ripiena di Spirito Santo.
⁴² і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.	⁴² Allora gridò a gran voce è disse: «Benedetta sei tu fra le donne, e benedetto il frutto del tuo seno!
⁴³ І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?	⁴³ E donde a me è dato che la madre del mio Signore venga a visitarmi?
⁴⁴ Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.	⁴⁴ Poiché, ecco, appena il suono del tuo saluto è giunto alle mie orecchie, il bambino ha esultato di gioia nel mio seno.
⁴⁵ Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»	⁴⁵ E beata colei che ha creduto nell’adempimento di ciò che le è stato detto da parte del Signore!»
⁴⁶ І мовила Марія: «Величає душа моя Господа	⁴⁶ Maria, allora, disse: «L’anima mia magnifica il Signore
⁴⁷ і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,	⁴⁷ e il mio spirito esulta in Dio, mio salvatore;
⁴⁸ бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.	⁴⁸ perché ha rivolto gli occhi alla bassezza della sua serva. Ecco, infatti, d’ora in poi tutte le generazioni mi chiameranno beata;
⁴⁹ Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.	⁴⁹ perché grandi cose mi ha fatto il Potente. e Santo è il suo nome.
⁵⁰ Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.	⁵⁰ E la sua misericordia di generazione in generazione, su coloro che lo temono.
⁵¹ Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.	⁵¹ Ha spiegato la forza del suo braccio, ha disperso i superbi coi disegni del loro cuore,
⁵² Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;	⁵² ha rovesciato i potentati dai loro troni e innalzato gli umili,
⁵³ наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.	⁵³ ha colmato di beni gli affamati e rimandato a mani vuote i ricchi.
⁵⁴ Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,	⁵⁴ Ha soccorso Israele, suo servo, ricordandosi della sua misericordia,
⁵⁵ як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»	⁵⁵ come aveva promesso ai padri nostri a favore di Abramo e della sua discendenza, per sempre».
⁵⁶ Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.	⁵⁶ Maria rimase con Elisabetta circa tre mesi, poi tornò a casa sua.
⁵⁷ Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.	⁵⁷ Giunse intanto per Elisabetta il tempo di partorire e diede alla luce un figlio.
⁵⁸ Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.	⁵⁸ I vicini e i parenti di lei seppero che il Signore le aveva usato grande misericordia e si rallegravano con lei.
⁵⁹ Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;	⁵⁹ L’ottavo giorno, vennero a circoncidere il bambino e volevano chiamarlo Zaccaria, dal nome di suo padre;
⁶⁰ його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»	⁶⁰ ma sua madre prese la parola e disse: «No, si chiamerà Giovanni».
⁶¹ Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»	⁶¹ Le dissero: «Ma nessuno del tuo parentado porta questo nome!»
⁶² І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.	⁶² Domandavano, quindi, a segni, al padre di lui come voleva che fosse chiamato.
⁶³ І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.	⁶³ Questi prese una tavoletta e scrisse: «Giovanni è il suo nome». E ne furono tutti meravigliati.
⁶⁴ Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.	⁶⁴ In quell’istante, la sua bocca si aprì e gli si sciolse la lingua, ed egli parlava benedicendo Dio.
⁶⁵ І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.	⁶⁵ Tutti i vicini furon presi da timore, e In tutta la montagna di Giudea si discorreva di tutte queste cose,
⁶⁶ Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.	⁶⁶ e quanti ne sentivano parlare se le posero in cuore, dicendo: «Che diventerà questo bambino?» La mano del Signore, infatti, era con lui.
⁶⁷ А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:	⁶⁷ E Zaccaria, suo padre, fu riempito di Spirito Santo e profetò:
⁶⁸ «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій	⁶⁸ «Benedetto il Signore, Dio d’Israele, poiché ha visitato e riscattato il suo popolo»
⁶⁹ і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;	⁶⁹ e ha suscitato per noi un salva tore potente nella casa di Davide suo servo,
⁷⁰ як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,	⁷⁰ come aveva promesso per bocca dei suoi santi profeti dei tempi antichi,
⁷¹ що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,	⁷¹ salvezza dei nostri nemici è dalle mani. tutti quelli che ci odiano,
⁷² що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;	⁷² per usare misericordia ai nostri padri e ricordarsi del suo santo patto,
⁷³ клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,	⁷³ del giuramento che ha giurato ad Abramo, padre nostro, di concederci che,
⁷⁴ що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно	⁷⁴ liberati dalle mani dei nemici, possiamo servirlo senza timore,
⁷⁵ у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.	⁷⁵ in santità e giustizia al suo cospetto, per tutti i giorni nostri.
⁷⁶ А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,	⁷⁶ E tu, bambino, sarai chiamato profeta dell’Altissimo, perché precederai il Signore per preparargli la via,
⁷⁷ дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,	⁷⁷ per dare al suo popolo la conoscenza della salvezza nella remissione dei loro peccati,
⁷⁸ завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,	⁷⁸ opera delle viscere misericordiose del nostro Dio, per cui verrà a visitarci un sole che sorge
⁷⁹ щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»	⁷⁹ per illuminare coloro che giacciono nelle tenebre e nell’ombra di morte, per guidare i nostri piedi sulla via della pace».
⁸⁰ Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.	⁸⁰ Il fanciullo, intanto, cresceva e si fortificava nello spirito; ed era nei deserti fino al giorno in cui si manifestò a Israele.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati