Матей 27

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.	1 Quando si fece giorno, tutti i sommi sacerdoti e anziani del popolo tennero consiglio contro Gesù per farlo morire.
2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.	2 Quindi lo legarono e, condottolo dal governatore Pilato, glielo consegnarono.
3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.	3 Quando Giuda il traditore seppe che egli era stato condannato, preso da rimorso, riportò ai sommi sacerdoti e agli anziani le trenta monete d'argento
4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»	4 e disse: "Ho peccato tradendo il sangue innocente!". Essi risposero: "Che c'importa? Te la vedrai tu!".
5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.	5 Egli, gettate le monete d'argento nel tempio, si allontanò e andò a impiccarsi.
6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»	6 I capi dei sacerdoti, prese le monete d'argento, dissero: "Non si possono mettere nella cassa delle offerte, poiché è prezzo di sangue".
7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.	7 Quindi decisero in consiglio di comprare, con quel denaro, il campo del vasaio, destinandolo alla sepoltura degli stranieri.
8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.	8 Per questo quel campo si chiama fino ad oggi Campo del sangue.
9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,	9 Allora si adempì quanto fu annunciato dal profeta Geremia che dice: Presero i trenta pezzi d'argento, il prezzo di colui che è stato venduto secondo il valore stabilito dai figli d'Israele,
10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»	10 e li versarono per il campo del vasaio, come mi ordinò il Signore.
11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»	11 Gesù fu condotto alla presenza del governatore il quale lo interrogò: "Sei tu il re dei Giudei?". E Gesù: "Tu lo dici!".
12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.	12 E mentre i sommi sacerdoti e gli anziani lo accusavano, egli non rispondeva nulla.
13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»	13 Allora dice a lui Pilato: "Non senti quante cose attestano contro di te?".
14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.	14 Ma non gli rispose neppure una parola, con grande meraviglia del governatore.
15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.	15 In occasione della festa, il governatore era solito rilasciare al popolo un detenuto a loro scelta.
16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.	16 In quel tempo c'era un prigioniero distinto, di nome Barabba.
17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»	17 Mentre essi erano radunati, Pilato domandò: "Chi volete che vi rilasci, Barabba o Gesù, quello che è chiamato Cristo?".
18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.	18 Sapeva, infatti, che per odio l'avevano consegnato.
19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»	19 Mentre egli sedeva in tribunale, sua moglie mandò a dirgli: "Nulla vi sia fra te e questo giusto, poiché oggi ho molto sofferto in sogno a causa sua".
20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.	20 Ma i sommi sacerdoti e gli anziani convinsero la folla a chiedere la liberazione di Barabba e la morte di Gesù.
21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»	21 Il governatore prese dunque la parola e domandò: "Chi dei due volete che vi rilasci?". Essi risposero: "Barabba!".
22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»	22 E Pilato a loro: "Che farò, dunque, di Gesù che è chiamato Cristo?". Tutti rispondono: "Sia crocifisso!".
23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»	23 Ed egli: "Ma che male ha fatto?". Ed essi gridavano più forte: "Sia crocifisso!".
24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»	24 Pilato, visto che non otteneva nulla e che, anzi, stava sorgendo un tumulto, prese dell'acqua e si lavò le mani davanti alla folla dicendo: "Sono innocente del sangue di questo giusto: voi ne risponderete".
25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»	25 E tutto il popolo rispose: "Il suo sangue è su noi e sui nostri figli!".
26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.	26 Così rilasciò loro Barabba, mentre Gesù, dopo averlo flagellato, lo consegnò perché fosse crocifisso.
27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту	27 Quindi i soldati del governatore condussero Gesù nel pretorio e convocarono intorno a lui tutta la coorte.
28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ	28 Toltegli le vesti, gli gettarono addosso un manto scarlatto
29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»	29 e, intrecciata una corona di spine, la posero sulla sua testa con una canna nella destra. Inginocchiandosi davanti a lui, lo schernivano dicendo: "Salve, re dei Giudei!".
30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.	30 E sputando su di lui, prendevano la canna e lo colpivano sulla testa.
31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.	31 Quando ebbero finito di beffeggiarlo, gli tolsero il manto e lo rivestirono delle sue vesti; quindi lo portarono via per crocifiggerlo.
32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.	32 Mentre uscivano, s'imbatterono in un uomo di Cirene, di nome Simone, e lo costrinsero a portare la croce di lui.
33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,	33 Giunti al luogo chiamato Golgota, che vuol dire luogo del cranio,
34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.	34 gli diedero da bere vino misto a fiele. Gustatolo, non volle bere.
35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.	35 Quando l'ebbero crocifisso, si spartirono le sue vesti tirandole a sorte
36 А потім сіли, щоб його стерегти там.	36 e, seduti là, gli facevano la guardia.
37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»	37 Al di sopra della sua testa avevano apposto la scritta della sua condanna: "Costui è Gesù, il re dei Giudei".
38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.	38 Poi crocifissero insieme a lui due ladroni, uno a destra, l'altro a sinistra.
39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,	39 I passanti inveivano contro di lui scuotendo il capo
40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»	40 e dicendo: "O tu che puoi distruggere il tempio e riedificarlo in tre giorni, salva te stesso. Se sei Figlio di Dio, scendi giù dalla croce!".
41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:	41 Nello stesso modo i sommi sacerdoti, insieme agli scribi e agli anziani, beffeggiandolo,
42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.	42 dicevano: "Ha salvato gli altri, non può salvare se stesso. Se è il re d'Israele, discenda ora dalla croce e crederemo in lui.
43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»	43 Ha confidato in Dio, lo liberi ora, se lo ama. Ha detto infatti: "Sono Figlio di Dio".
44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.	44 Nello stesso modo lo beffeggiavano i ladroni che erano stati crocifissi con lui.
45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.	45 Dall'ora sesta fino all'ora nona si fece buio su tutta la terra.
46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»	46 Verso l'ora nona Gesù a gran voce gridò: "Elì, Elì, lemà sabachthanì?". Cioè: "Dio mio, Dio mio, perché mi hai abbandonato?".
47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».	47 Alcuni dei presenti, uditolo, dicevano: "Egli chiama Elia".
48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.	48 E subito uno di loro corse a prendere una spugna, la imbevve di aceto e l'avvolse intorno a una canna per dargli da bere.
49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»	49 Ma gli altri dicevano: "Aspetta. Vediamo se viene Elia a salvarlo".
50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.	50 Ma Gesù emise di nuovo un forte grido ed esalò lo spirito.
51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;	51 Ed ecco, il velo del tempio si squarciò in due da cima a fondo, la terra tremò e le rocce si spaccarono;
52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,	52 le tombe si aprirono e molti corpi dei santi che vi giacevano risuscitarono.
53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.	53 Infatti dopo la risurrezione di lui uscirono dalle tombe, entrarono nella città santa e apparvero a molti.
54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»	54 Il centurione e quelli che con lui facevano la guardia a Gesù, alla vista del terremoto e di quanto accadeva, furono presi da grande spavento e dicevano: "Davvero costui era Figlio di Dio!".
55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:	55 C'erano là molte donne che stavano a guardare da lontano; avevano accompagnato Gesù dalla Galilea per servirlo;
56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.	56 fra esse c'era Maria Maddalena, Maria madre di Giacomo e di Giuseppe e la madre dei figli di Zebedeo.
57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;	57 Quando fu sera, venne un uomo ricco di Arimatea, di nome Giuseppe, il quale era anch'egli discepolo di Gesù;
58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.	58 egli andò da Pilato e gli chiese il corpo di Gesù. Pilato ordinò che gli fosse consegnato.
59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й	59 Giuseppe quindi, preso il corpo, l'avvolse in una sindone pulita
60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.	60 e lo depose nel proprio sepolcro, che da poco aveva scavato nella roccia. Rotolò una grossa pietra all'entrata del sepolcro e se ne andò.
61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.	61 C'erano là Maria Maddalena e l'altra Maria, sedute di fronte al sepolcro.
62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:	62 Il giorno seguente, cioè dopo la Parasceve, i sommi sacerdoti e i farisei si recarono insieme da Pilato
63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.	63 per dirgli: "Signore, ci siamo ricordati che quel seduttore, quando ancora era in vita, affermò: "Dopo tre giorni risorgerò".
64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»	64 Ordina perciò che la tomba sia custodita fino al terzo giorno, poiché c'è pericolo che vengano i suoi discepoli, lo portino via e poi dicano al popolo: "E' risorto dai morti". Allora quest'ultima impostura sarà peggiore della prima".
65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»	65 Rispose Pilato: "Voi avete un corpo di guardia: andate e prendete le precauzioni che credete".
66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.	66 Essi andarono e assicurarono il sepolcro sigillando la pietra e mettendovi un corpo di guardia.