Матей 27

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.	1 Ma fatto che fu giorno, li principi de' sacerdoti e li antiqui del popolo feceno il consiglio contra di Iesù, per darli morte.
2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.	2 E legoronlo per menarlo a Ponzio Pilato, rettore.
3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.	3 Allora avvedendosi Iuda, che l' avea tradito e ch' era dannato, vedendo il male che aveva fatto, riportò li trenta denari d'argento alli principi dei sacerdoti e alli antiqui del popolo.
4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»	4 E disse a loro: io ho peccato, tradendo il sangue giusto. E loro dissero che v'abbiamo a fare noi? Tu te 'l vederai.
5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.	5 Ed egli allora gittò li denari nel tempio; e partissi, e impiccossi con uno capestro.
6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»	6 Allora li principi de' sacerdoti preseno quelli denari, e dissero: non è lecito a noi di ponergli nella cassa, imperò ch' è prezzo di sangue.
7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.	7 Ma fecero il consiglio, e comprorono di quelli denari uno campo di terra, per sepoltura de' peregrini.
8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.	8 E per questo è chiamato quello campo ACELDAMA, cioè campo di sangue, insino al giorno d'oggi.
9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,	9 E allora si adempì quello che avea detto il profeta Ieremia: egli preseno li trenta denari d'argento, prezzo dell' apprezzato, il qual a sè apprezzarono li figliuoli d'Israel;
10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»	10 e dettero quel prezzo in campo della terra, sì come ordinò a me il Signore.
11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»	11 E Iesù stava dinanzi al rettore; e addomandando Pilato, li disse: se' tu re de' Iudei? Disse a lui Iesù tu l' hai detto.
12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.	12 Ed essendo accusato dagli antiqui del popepolo, e da' principi de' sacerdoti, nulla rispose.
13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»	13 Allora disse Pilato: non odi tu, quanti testimonii dicono contra di te?
14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.	14 E Iesù non rispose parola; onde molto si maravigliò Pilato.
15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.	15 Era usanza per lo giorno solenne (della pasqua), che soleva la signoria donare al popolo uno prigione, qualunque volevano.
16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.	16 Era allora in prigione uno uomo che avea nome Barabba, il quale era omicida e ladro.
17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»	17 E radunati che furono li Judei, disse a loro Pilato qual volete voi ch' io vi lasci? o Barabba, o Jesù ch' è chiamato Cristo?
18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.	18 Perchè Pilato sapeva che per invidia l' avevano tradito.
19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»	19 Sedendo Pilato per il tribunale (in sedia), mandogli a dire la moglie: tu non hai a fare nulla di questo uomo giusto; e io ho sostenuto in visione per lui molta pena.
20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.	20 Allora li principi de' sacerdoti e li antiqui mandorono a dire al popolo, che chiamasseno Barabba, e uccidesseno Cristo.
21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»	21 Rispose allora Pilato, e disse: quale volete ch' io vi lasci di questi due? Ed egli dissero: Barabba.
22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»	22 Disse allora Pilato: che farò io di Jesù che è chiamato Cristo?
23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»	23 Dissero tutti: sia crocifisso. Disse a loro Pilato: che male ha egli fatto? Ma quegli pure gridavano: sia crocifisso.
24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»	24 Vedendo Pilato, che non giovava nulla il suo dire, anzi più rumore facevano, fecesi dare l'acqua alle mani, e lavossi dinanzi al popolo, e disse: io sono innocente del sangue di questo giusto, e voi il vedete.
25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»	25 Rispose l'università del popolo, e disse: il sangue suo sia sopra di noi, e sopra li figliuoli nostri.
26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.	26 Allora Pilato lasciò a loro Barabba; e detteli Jesù, tutto flagellato, acciò che (egli stessi) il crucifigessero.
27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту	27 Allora li cavalieri di Pilato presero Jesù, e menoronlo nel luogo dove si davano le sentenze, e con loro radunorono tutta la famiglia.
28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ	28 E spoglioronlo della sua vestimenta, e puosenli indosso una vestimenta di porpora.
29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»	29 E puosongli in capo una corona di spini, e una canna nella mano diritta; e inginocchiavansi dinanzi a lui, e dicevano schernendolo: Dio ti salvi, re de' Judei.
30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.	30 E sputavangli adosso, e percotevangli con la canna nel suo capo.
31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.	31 E poi che l'ebbeno schernito, li trasseno quello vestimento; e remisongli le vestimenta sue, e menoronlo a crucifigerlo.
32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.	32 E menandolo, trovorono uno uomo che aveva nome Simone, Cireneo, (il quale veniva dalla villa); il quale egli preseno, e puosongli adosso la croce che portava adosso Jesù,
33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,	33 insino che giungessero a quel luogo che si dice Golgota, il qual è nel monte Calvario.
34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.	34 E dettonli bevere vino mescolato con fiele; e gustandolo, non volse bevere.
35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.	35 E poi che l' ebbero crucifisso, divisero le sue vestimenta, mettendo le sorti, acciò che si adempisse quello che avea detto il profeta: (allora) divisero le mie vestimenta, e sopra di esse posero le sorti.
36 А потім сіли, щоб його стерегти там.	36 Sedevano, e guardavanlo.
37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»	37 E poseno sopra il suo capo la cagione perchè l'avevano crucifisso, dicendo: QUESTO È JESU NAZARENO RE DE' Iudei.
38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.	38 E crucifissero con lui due ladroni, l'uno dal lato manco, e l'altro dal lato diritto.
39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,	39 E molti che passavano innanzi a lui, il biastemavano, e menavano il capo.
40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»	40 E dicevano: va, tu che dicevi di distruggere il tempio di Dio, e in tre giorni lo dovevi rifare, salva te medesimo; e se tu sei figliuolo di Dio, discendi della croce.
41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:	41 E simigliantemente li principi de' sacerdoti, e li Scribi con li antiqui del popolo, lo schernivano dicendo:
42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.	42 Gli altri ha fatto salvi, e sè medesimo non può salvare; e se è re d' Israel, discenda della croce, e crederemogli.
43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»	43 S'egli ha confidanza in Dio, liberilo Iddio s'egli vuole; imperò che disse, ch' era figliuolo di Dio.
44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.	44 E quel medesimo, il ladrone ch' era allato lui, l'improbava.
45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.	45 E in su l'ora di sesta tutto l'universo diventò tenebroso, e durò insino all'ora di nona.
46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»	46 E circa l'ora di nona mandò Jesù una grande voce, e disse: ELI, ELI, LAMMA SABACTANI? cioè: Dio mio, Dio mio, perchè m' hai abbandonato?
47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».	47 E molti che erano lì, dicevano: questo chiama Elia. (Stiamo a vedere, se viene per liberarlo).
48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.	48 E incontinente corse uno, e prese una spugna sopra una canna, e detteli con essa bevere [aceto].
49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»	49 E anche alquanti dicevano: lasciate stare, ora vediamo se Elia verrà per liberarlo.
50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.	50 E Jesù un' altra volta gridò ad alta voce, e (disse: Padre nelle tue mani raccomando lo spirito mio, e cosî dicendo) spirò fuori lo spirito.
51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;	51 Allora il velo del tempio si divise in due parti, dal capo insino al piede, e tutta la terra si commosse, e le pietre si aperseno.
52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,	52 E aperti sono li monumenti; e molti corpi di santi, ch' erano morti, suscitorono,
53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.	53 e uscirono de' monumenti; li quali dopo la sua resurrezione vennero nella città santa, e apparirono a molti.
54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»	54 Ma Centurione, e quelli ch' erano con lui, che guardavano Jesù, veduto il terremoto e quelle altre cose, dubitorono molto, e dissero: veramente questo era figliuolo di Dio.
55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:	55 Erano ivi molte femine, che stavano dalla lunga, le quali avevano seguitato Jesù insino da Galilea, servendolo.
56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.	56 Infra quelle era Maria Maddalena, e Maria di Jacobo e di Josef madre, e la madre delli figliuoli di Zebedeo.
57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;	57 Ed essendo fatto sera, uno uomo ricco da Arimatea, il quale avea nome Josef, il quale era discepolo di Jesù,
58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.	58 andò a Pilato, e domando'li il corpo di Jesù. Allora Pilato comandò gli fosse dato.
59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й	59 E preso ch' ebbe Josef il corpo di Jesù, involtollo in uno lenzuolo nuovo.
60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.	60 E puoselo in uno monumento nuovo, il quale era stato tagliato in una pietra; e di sopra la porta del monumento gli puose uno grande sasso, e partissi.
61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.	61 Era ivi Maria Maddalena, e l'altra Maria, che sedevano a lato al sepolcro.
62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:	62 E l'altro giorno radunoronsi insieme li prìncipi de' sacerdoti e Farisei, e andorono da Pilato.
63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.	63 E dissero: signore, noi ci siamo ricordati che quell' ingannatore, quando egli viveva, disse che dopo tre giorni egli resusciterebbe.
64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»	64 Comanda adunque che il sepolcro sia guardato insino al terzo giorno, acciò che non vengano li discepoli suoi, e l'involasseno, e poi dicessero al popolo, ch' egli è resuscitato da morte; imperò che sarebbe l'ultimo errore peggiore che il primo.
65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»	65 Disse Pilato: tollete le guardie, e guardatelo.
66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.	66 Ed egli andorono (con le guardie) al sepolcro, e sigilloronlo, e li puosero le guardie.